Стефано Россіні (; 2 лютого 1971, В'ядана) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Клубна кар'єра Народився 2 лютого 1971 року в місті В'ядана. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале», L'Informazione, 28 luglio 2008, pag.22.
У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за «Парму», в якій провів два сезони, взявши участь у 28 матчах Серії БStagione 1987-1988 Storiadelparmacalcio.comStagione 1988-1989 Storiadelparmacalcio.com, після чого повернувся в рідне «Інтернаціонале», з яким дебютував у Серії А, провівши 14 ігор в сезоні 1989/90, але так і не зумів нав'язати конкуренцію досвідченому Андреасу Бреме Canaleinter.com. Через це Россіні віддавали в оренду в клуби «Фіорентина»E la concorrenza è in ritardo, La Repubblica, 26 maggio 1990, pag.27, «Парма» та «Удінезе»Manovre malriuscite, La Repubblica, 15 giugno 1991, pag.37. Повернувшись 1992 року в «Інтернаціонале», він став виступати ще рідше і, зігравши лише 3 гри у чемпіонаті наступного сезону, по закінченні сезону повернувся в «Удінезе»Dell'Anno, Inter e Udinese hanno finito di litigare, La Repubblica, 1º agosto 1993, pag.23.
Після вильоту «Удіне» з Серії А в сезоні 1993/94, Россіні перейшов у «П'яченцу»Rosa 1994-1995 Storiapiacenza1919.it, за яку виступав два сезони, а у 1996 році перейшов в «Аталанту»Bierhoff, l'oggetto di troppi desideri, Il Corriere della Sera, 8 luglio 1996, pag.35, за яку грав до листопада 1997 року, коли перейшов у «Лечче»Vierchowod, rissa con i tifosi, La Repubblica, 2 novembre 1997, pag.41. Той сезон «Лечче» закінчило на передостанньому місці і покинуло Серію А.
В жовтні 1998 року Россіні перейшов у «Дженоа» з Серії Б, де провів три наступні сезони, що стало найтривалішим виступом Россіні в одному клубі за всю кар'єру. Більшість часу, проведеного за генуезький клуб, був основним гравцем захисту команди.
У сезоні 2001/02 виступав у Серії Б за «Тернану»Genoa, si sblocca il mercato partono Rossini e Zanoncelli, La Repubblica, 6 luglio 2001, після чого повернувся в «Дженоа»Via Sussi, c'è un Rossini in più. Spagnolo di lusso con il Chievo, La Repubblica, 9 agosto 2002, де провів ще один сезон. Влітку 2003 року він приєднався до «Комо»Genoa, c'è Cudini in più firma anche baby Chaib, La Repubblica, 12 agosto 2003, але у першому ж сезоні клуб вилетів до Серії С1, після чого Стефано покинув клуб і півроку був без команди. Лише у грудні 2004 року він став гравцем «Кремонезе» з Серії C1, La Provincia, 21 dicembre 2004, pag.41, якій допоміг вийти у Серію Б, втім там команда виступала невдало і відразу вилетіла назад, а Стефано покинув клуб.
У листопаді 2006 року він переїхав до «Реджяни»«Il segreto è che mi diverto ancora» , La Gazzetta di Reggio, 2 novembre 2006, pag.33, але наприкінці сезону він знову опинився без контракту. У січні 2008 року він підписав контракт з клубом Серії C2 , де і закінчив свою професійну кар'єру влітку того ж року. В подальшому грав за низку аматрських нижчолігових італійських клубівFiore 2011-2012 Emiliaromagnasport.it.
Виступи за збірні Протягом 1988—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став півфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1990 року та переможцем наступного молодіжного чемпіонату Європи 1992 року. На молодіжному рівні зіграв у 26 офіційних матчах, забив 2 голи.
Також 1992 року захищав кольори олімпійської збірної Італії на футбольному турнірі Олімпійських ігор 1992 року у БарселоніI nazionali Storiapiacenza1919.it.
Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру у червні 2013 року, очоливши клуб «Рояле Фйоре» з Еччеленци Емілія-Роман'яEccellenza - Royale Fiore: panchina a Stefano Rossini Sportpiacenza.it, але був звільнений вже в жовтні після п'яти поразок в перших шести матчах сезонуRoyale Fiore: Rossini esonerato, panchina a Rizzo-Montanari Sportopiacenza.it.
В подальшому увійшов до структури «Павії», де став працювати з молодіжними командами. 13 грудня 2015 року на один матч став. в.о. головного тренера після звільнення Мікеле МарколініMICHELE MARCOLINI SOLLEVATO DALL'INCARICO Acpavia.com, але вже 20 грудня головним тренером був призначений Фабіо Бріні. Втім новий тренер протримався у клубі лише до березня, після чого Россіні знову повернувся до керівництва першою командою, на цей раз до кінця сезону, але так і не зумів вивести клуб до Серії Б.
5 жовтня 2017 року очолив клуб Серії D «Вігор Карпането»Carpaneto - Ora è ufficiale: esonerato Alberto Mantelli, arriva Stefano Rossini‚ sportpiacenza.it, 5 October 2017Serie D girone D, cambio al timone della Vigor Carpaneto 1922: esonerato Alberto Mantelli, arriva Stefano Rossini VigorCarpaneto1922.it.
Титули і досягнення Чемпіон Європи (U-21) (1): Італія (U-21): 1992
Примітки
Посилання Статистика на сайті www.tuttocalciatori.net Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії.