Дворецький — старший лакей, голова хатнього господарства в багатих людей. У великих маєтках, де управління господарством може бути розділено між кількома особами, дворецький відповідає за їдальню, винний погріб і буфетну. Може також повністю відповідати за парадну частину дому, у той час як решта господарства перебуває у віданні економки.
Обов'язки Дворецький керує домашньою прислугою, доглядає за посудом і столовим приладдям, постільною білизною. На ньому лежить відповідальність за імідж маєтку. Дворецький керує урочистостями в будинку своїх господарів, наглядає за винним погребом. За відсутності господарів, керує всім домогосподарством. Від дворецьких очікується високе знання аристократичних манер та етикету.
Сучасні дворецькі більшою мірою займаються управлінням персоналом та наглядом за безпекою. Деякі сучасні дворецькі доглядають за домашніми тваринами господарів і виконують роль консьєржа. Можуть прислуговувати не тільки в маєтках, а й у готелях.
Історія Загальна концепція людини, що керує домогосподарством свого господаря, відома з часів Стародавньої Греції. Грецький термін «ойкономос» стосувався особи, що наглядає за прислугою, готує їжу та подає напої (див. також економ). Римські кубікулярії наглядали за спальними приміщеннями та забезпечували комфорт членів сім'ї господаря та гостей.
У епоху Середньовіччя європейські домогосподарства почали формалізувати домашні обов'язки. Першим відомим дворецьким у близькому до сучасного розумінні був Теобальд Фіцвальтер, англо-нормандський лицар, який прибув до Ірландії в 1185 році у свиті принца Джона, лорда Ірландії. Теобальду було надано спадкову посаду «ботельєра» (boteillier), тобто буквально «тримача пляшок», який керував винним погребом та зберіганням інших напоїв. Посада потім розповсюдилася по Європі та в європейських колоніях, використовуючи різні варіанти написання. Посада швидко поширилася на управління великими домогосподарствами. У королівських дворах дворецькі могли наглядати за кількома слугами та керувати подачею їжі та напоїв для знаті.
За Відродження дворецькі контролювали роботу кухонного персоналу та організовували вишукані бенкети. До XVII—XVIII ст. дворецькі стали особливо важливими фігурами в королівських та знатних домогосподарствах у Великій Британії та Франції. Вони контролювали інших працівників, включаючи камердинерів, лакеїв та покоївок; організовували подачу їжі. Коли господар був відсутній, утримували маєток. Піднесення Британської імперії та промислове багатство зробили дворецьких Вікторіанської епохи символами соціального статусу та престижу еліти суспільства.
У Московській державі і Великому князівстві Литовському дворецьким (двірським) називали голову адміністрації князів і царів. До початку XVI ст. дворецький відав збором податків і виконанням судових вироків. До 1646 року в Московській державі був один дворецький, надалі це звання носили водночас дванадцять бояр. Поступово посада перетворилася на почесний титул.
З XVIII ст. у Російській імперії дворецьким стали звати старшого лакея в багатих дворянських домахОтечественная история в терминах и понятиях/Под ред. М. В. Зотовой, 2002г .
Сучасні дворецькі Попит на дворецьких значно виріс з кінця 1980-х по всьому світу. Як зазначає заступник голови Міжнародної гільдії професійних дворецьких Чарлз Макферсон (), причиною тому є збільшення числа мільйонерів і мільярдерів, які потребують допомоги в управлінні обширним хатнім господарством. Зокрема, за словами Макферсона, виросло число багатих людей у Китаї, що створило великий попит на дворецьких, що пройшли навчання відповідно до європейських традицій Also see Sheelah Kolhatka, «Inside the Billionaire Service Industry» . The Atlantic, Sept 2006, 97-101..
Виріс попит на таких спеціалістів і в інших азійських країнах, зокрема, в Індії, а також в нафтовидобувних країнах Близького СходуSee for example Chadha, Monica. «Royal tips for Indian butlers», BBC News, 17 Feb 2003. Available online. «Butlers: A Jeeves of my very own», The Daily Telegraph, 15 Nov 2007. Available online..
У Великій Британії на 2007 рік число дворецьких збільшилось до 5 000 осібSapstead, David. «Shortage of Butlers Has World's Wealthy Facing a Crisis», New York Sun, 30 May 2007. Available online. .
У культурі
Стереотипи про дворецьких Образ дворецького романтизований у популярній культурі, особливо в голлівудських фільмах. Це вишукані, стримані та повністю відданні служінню персонажі.
«Вбивця — дворецький!» (, дослівно ) — назва сюжетного кліше детективних творів, коли злочинцем виявляється слуга. Ймовірно, походить з роману Мері Робертс Райнгарт «Двері» (1930), де вбивцею є дворецький, хоча саме така фраза в творі відсутня. Роман був успішний, але ще в 1928 критик і письменник детективних романів С. С. Ван Дайн у есе «Двадцять правил написання детективних історій» написав, що «Автор не повинен обирати слугу як винуватця», бо це надто просто. Примітно, що через декілька років саму письменницю ледве не застрелив її кухар, коли вона відмовила йому в підвищенні до дворецького.
Відомі персонажі-дворецькі
Альфред Пенніворт — дворецький маєтку Вейнів з творів про Бетмена. Едвін Джарвіс — дворецький Ентоні Старка і команди супергероїв Месників. Дакворт — пес-дворецький у мультсеріалі «Качині історії». Чарльз Ґарсон — дворецький родини Кровлі в серіалі «Абатство Даунтон».
Примітки
Посилання
The History of Butlers: From Ancient Greece to Modern Times