Білово́дський райо́н — колишній район України, розташований у північно-східній частині Луганської області, як адміністративну одиницю було утворено 1923 року. Розформований у 2020 році, район приєднано до Старобільского.
Територія — 1598 км².Населення — 23 101 особа (на 1 січня 2019). Довжина з півночі на південь — 41 км, зі сходу на захід — 60 км.
Районний центр — смт Біловодськ — розташований на відстані 92 км від обласного центра — м. Луганська і на відстані 56 км від найближчої залізничної станції Старобільськ. Територію району перетинають автодороги загальнодержавного значення Старобільськ—Мілове та обласного значення Широкий—Марківка.
Район сільськогосподарський і провідна його галузь — сільськогосподарське виробництво. Відомий край найстарішими в Україні кінними заводами. Це єдиний в Україні район, де розташовані відразу три державних кінних заводи — Деркульський, Лимарівський та Новоолександрівський, які зараз є багатогалузевими господарствами з виробництва сільськогосподарської продукції.
Географія
У надрах району містяться поклади крейди, мергелю, глини, піску. Є також джерела мінеральних вод, що мають промислове значення.
Клімат помірковано континентальний, з жарким сухим літом, і порівняно теплим малосніжним з відлигами зими. Максимальна температура: +40 градусів за Цельсієм, мінімальна: −39 градусів. Атмосферні опади розподіляються по місяцях нерівномірно, район відноситься до зони ризикованого землеробства.
Озера, річки, ставки займають 0,39 % загальної площі району. Територією району протікає річка Деркул, що впадає в Сіверський Донець. На річках Дубовець і Комишна розташовані 2-а водосховища. У річках водяться деякі види прісноводних риб, що не мають промислового значення.
Основне природне багатство — родючі чорноземи, що займають близько 60 % території району. Близько 8 % території району займають ліси. У лісовому фонді державного лісомисливського господарства їх нараховується 8000 гектарів. Практичного промислового значення не мають. Є заповідні степові зони. У селі Городище розташовано засноване в XIX сторіччі професором Докучаєвим В. В. Юницьке лісництво, що у 1971 році оголошено пам'ятником природи.
Флора На території району зростають рослини, занесені до Червоної книги України: астрагал крейдолюбний (Astragalus cretophilus), Біловодськ, Бараниківка, Новоолександрівський конезавод; гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus), Городище; громовик донський (Onosma tanaitica), Городище, Бараниківка, урочище Юницького; зозулинець болотний (Anacamptis palustris), Городище; келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця; ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу; костриця крейдяна (Festuca cretacea), Деркульський і Лимаревський конезаводи, околиці Біловодська; Льонок крейдяний (Linaria cretacea), Бараниківка; пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia), на крейдяних відслоненнях; півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), Деркульський і Лимаревський конезаводи, Городище, Вітрогон; полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), Семикозівка, Біловодськ, Городище, річка Комишна, Лимаревський конезавод; ранник крейдовий (Scrophularia cretacea), Євсуг, Біловодськ; рябчик малий (Fritillaria meleagroides) і руський (Fritillaria ruthenica), Деркульська цілина; смілка крейдяна (Silene cretacea), околиці Бараниківки; солодушка крейдяна (Hedysarum cretaceum); сон чорніючий (Pulsatilla pratensis); тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum), змієлистий (Tulipa ophiophylla) і Шренка (Tulipa schrenkii), байрачні ліси, Олександрівський конезавод; шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров; шоломниця крейдяна (Scutellaria creticola), Бараниківка, Біловодськ, Деркульська цілина, Новоолександрівський конезавод.
Фауна Тваринний світ характерний для відкритих степових регіонів, але не має промислового значення, внаслідок його нечисленності. У районі водяться лосі, козулі, дикі кабани, лисиці, вовки, зайці, куниці. Досить розповсюдженим є бабак європейський, котрий практично зник з лісостепової зони.
Природоохоронні території Біловодський район має найбільшу в Луганській області площу природно-заповідного фонду. До його складу входять 1 об'єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 1 065 га (Ботанічний заказник Юницького) і 10 — місцевого значення загальною площею 22 102,5 га:
Водяна криниця — гідрологічна пам'ятка природи Ясенева захисна лісосмуга — ботанічна пам'ятка природи Новолимаревський — загальнозоологічний заказник Кононовський — загальнозоологічний заказник Стінки Ліскові — ботанічний заказник Євсуг-Степове — загальнозоологічний заказник Двохсотрічні дуби — ботанічна пам'ятка природи Воронець — ботанічна пам'ятка природи Свинарська балка — комплексна пам'ятка природи Біловодський — регіональний ландшафтний парк
Історія На території цього краю перші мешканці з'явилися 300 — 100 тис. років тому. З 3 по 1 тисячоліття до н. е. у цих степах мешкали скотарські племена, в цей час з'являються курганні поховання.
Біловодськ, імовірно, виник у 1686 році. Перші згадування про Біловодськ у документах належать до 1707 року. У 1708 році після придушення Булавінського повстання Біловодськ був спалений. Тільки у 1717 році козаки острозького полку почали нове заселення краю.
У 1765 році Біловодську надали право повітового міста і приписали до Палацової стайневої канцелярії.
У 1765 році Наказом Катерини II заснований Деркульський конезавод.
У 1779 році Біловодськ став повітовим містом Воронізького намісництва.
1781 рік повітовому місту Біловодську був присвоєний герб.
1796 рік Біловодський повіт був скасований, а Біловодськ був залишений заштатним містом кіннозаводського відомства.
У 1818 році — заснований Лимарівський конезавод, у 1822 році — Новоолександрівський конезавод.
У 1850 році окружне правління було переведене у Старобільськ. У 1860 році заштатне місто Біловодськ було перейменовано у слободу.
1918 рік (грудень) — Біловодське селянське повстання проти військ генерала Краснова.
1919 рік — у Біловодську створена комуна «Новая жизнь».
1923 рік — утворений Біловодський район у складі Старобільської округи.
У 1929-30 роки була проведена загальна колективізація селянських господарств.
13 червня 1942 року почалася окупація району німецько-фашистськими військами.
20 січня 1943 року Біловодськ був визволений від окупантів 41-ю гвардійською стрілецькою дивізією (під командуванням полковника Н. І. Іванова) і 12-ю гвардійською танковою бригадою (під командуванням полковника Ф. М. Лихачова).
За роки війни було призвано до лав армії більш ніж 9 тис. жителів району, не повернулися 5283 чоловіка, нагороджено орденами і медалями 1215 воїнів, 7 стали Героями Радянського Союзу.
Після війни почалася відбудова сільського господарства. 418 працівників сільського господарства були нагороджені медаллю «За сумлінну працю в роки Великої Вітчизняної війни».
У колгоспах і радгоспах району зростали виробництво та продаж державі зерна та продукції тваринництва. У 1958 році група передовиків виробництва була нагороджена орденами і медалями СРСР, 3 стали Героями Соціалістичної Праці. За підсумками Всесоюзного соціалістичного змагання за успішне виконання плану 1985 року і завдання 11-ї п'ятирічки Біловодський район визнаний переможцем і нагороджений перехідним Червоним Прапором Ради Міністрів СРСР і ЦСПС.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Брусівську сільраду Старобільського району до складу Біловодського району.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 33 населених пункти і підпорядковані Біловодській районній раді. Адміністративний центр — смт БіловодськАдміністративно-територіальний устрій Біловодського району на сайті Верховної Ради України.
Економіка
У Біловодському районі Луганської області, однієї з 14-и областей, де культивується конярство, сконцентрований основний потенціал області. Нинішні кінні заводи створювалися імператорськими указами в 70-х роках XVIII — на початку XIX сторіччя, і надалі сталі не тільки виробничими структурами, а й осередками культурного життя територій.
Конярство заводів забезпечувало престиж держави на спортивних змаганнях за кордоном, приносило відчутні валютні надходження на міжнародних аукціонах найкращих представників порід коней. Фахівцям і зацікавленим людям добре відомий ваговоз Кокетливий, орловський рисак Капрал, англійський чистокровний жеребець Задорний, жеребець український верхівковий Архітектор. Багато які з їхніх рекордів залишаються недосяжними до сьогодні.
Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином: українці — 87,8 %; росіяни — 11,2 %; білоруси — 0,3 % інші національності — 0,7 %Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, % українськаросійськабілоруська БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОН84,215,60,1 смт Біловодськ85,714,10,1 Бараниківська сільська рада 91,38,5 Брусівська сільська рада 97,12,9 Городищенська сільська рада 87,312,60,1 Данилівська сільська рада 70,928,90,1 Євсузька сільська рада 91,77,90,1 Кононівська сільська рада 94,35,6 Литвинівська сільська рада 92,07,80,1 Нижньобараниківська сільська рада 92,47,5 Новоолександрівська сільська рада 50,249,5 Новолимарівська сільська рада 80,519,4 Плугатарська сільська рада 90,18,90,2 Семикозівська сільська рада 84,515,50,1 Шуліківська сільська рада 97,03,0
Середньорічна чисельність населення на початок 2002 року становить 27,6 тис. чоловік, з яких 38 % живуть у смт Біловодськ, а інші — у селах району. Кількість дворів — 10206. Діти до 18-ти років становлять 6780 чол. Працездатне населення — 11410 чол., з них зайнято — 5900, пенсіонерів — 8453 чол., безробітних — 1621.
Політика 25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Біловодського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 27,10 % (проголосували 4 923 із 18 165 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 33,29 % (1 639 виборців); Сергій Тігіпко — 17,71 % (872 виборців), Юлія Тимошенко — 7,66 % (377 виборців), Петро Симоненко — 6,60 % (325 виборців), Михайло Добкін — 6,54 % (322 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 5,67 %.
Див. також Центральна районна бібліотека (Біловодськ)
Примітки
Посилання
Інформаційний портрет Луганського регіону Беловодск online