Військово-морська стратегії полягає у плануванні і веденні війни на морі, є військово-морським еквівалентом військової стратегії на суходолі.
Військово-морська стратегія, а також пов'язана концепція морської стратегії, стосується загальної стратегії для досягнення перемоги на морі, включаючи планування та проведення кампанії, руху і дислокації військово-морських сил, з допомогою яких командувач забезпечує перевагу у битві, обираючи зручне для себе місце та час, а також вводячи ворога в оману. Військово-морська тактика спрямована на забезпечення реалізації стратегії.
Принципи Військово-морська стратегія суттєво відрізняється від стратегії війни на суходолі. Море неможливо окупувати. Крім зон рибальства і, починаючи з другої половини 20 століття, шельфових родовищ, у морі відсутні стаціонарні економічні активи, до яких можна закрити доступ для ворога.
Основні завдання флоту у війні — захист узбережжя своєї країни, забезпечення свободи торгівлі, знищення чи блокування ворожого флоту. Перше і друге з цих завдань можна досягти шляхом реалізації третього — знищенням або примушенням до бездіяльності ворожого флоту. Флот, який забезпечує свободу власних комунікацій від атак, панує на морі.
Якщо наявних військово-морських сил недостатньо для знищення чи блокади ворожого флоту, можна обмежувати його активність загрозою атаки та/або атакувати морську торгівлю противника. Захист власного узбережжя може бути забезпечений сухопутними чи повітряними компонентами берегової оборони.
Сучасна військово-морська стратегія
Все більшою мірою військово-морська стратегія зливається з загальною стратегією, яка включає сухопутну та повітряну війну.
У 2007 році ВМС США приєдналися до американської морської піхоти і берегової охорони США, щоб прийняти нову морську стратегію під назвою A Cooperative Strategy for 21st Century Seapower, яка надала поняттю запобігання війни той же рівень, що і рівні веденню війни. У стратегії визнається економічний взаємозв'язок глобальної системи. Відповідно будь-який збій через регіональні кризи — штучні або природні, може негативно позначитися на економіці США та якості життя громадян. Ця нова стратегія встановила курс для трьох морських видів збройних сил США щодо спільної роботи один з одним і з міжнародними партнерами, аби запобігти цим кризам або швидко реагувати на них. Іноді військова сила використовується аби запобігти війні, а не розпочати її.
Див. також
Панування на морі Заборона доступу на морі Флот у наявності Крейсерська війна Jeune École (доктрина) Військова стратегія
Посилання
Література
Adams, John A. If Mahan Ran the Great Pacific War: An Analysis of World War II Naval Strategy (2008) excerpt and text search Dewan, Sandeep China's Maritime Ambitions and the PLA Navy Vij Books, 9789382573227 Hattendorf, John B. Naval Strategy and Policy in the Mediterranean: Past, Present and Future (2000) excerpt and text search Padfield, Peter, 'Maritime Supremacy and the Opening of the Western Mind: Naval Campaigns That Shaped the Modern World, 1588—1782 (1999) excerpt and text search ; Maritime Power and Struggle For Freedom: Naval Campaigns that Shaped the Modern World 1788—1851 (2005) Paret, Peter, ed. Makers of Modern Strategy from Machiavelli to the Nuclear Age (1986) Rose, Lisle A. Power at Sea, Volume 1: The Age of Navalism, 1890—1918 (2006) excerpt and text search vol 1 ; Power at Sea, Volume 2: The Breaking Storm, 1919—1945 (2006) excerpt and text search vol 2 ; Power at Sea, Volume 3: A Violent Peace, 1946—2006 (2006) excerpt and text search vol 3 Shulman, Mark Russell. «The Influence of Mahan upon Sea Power.» Reviews in American History 1991 19(4): 522—527. in Jstor