У США губернатор виступає головним виконавчим директором та головнокомандувачем у кожному з 50 штатів та на кожній із 5 постійно населених територій країни, функціонуючи водночас як голова штату та голова його уряду. Губернатори як такі відповідають за здійснення законів та нагляд за діяльністю виконавчої влади штату. Як лідери штату, губернатори просувають і продовжують нову і переглянуту політику та програми, використовуючи певний арсенал засобів, як, наприклад, виконавчі розпорядження, виконавчі бюджети, законодавчі пропозиції та вето. Губернатори здійснюють свої керівні та лідерські зобов'язання та цілі за підтримки та допомоги голів департаментів та установ, багато із яких вони мають право призначати. Більшість губернаторів мають повноваження так само призначати суддів штату, здебільшого зі списку імен, підготовленого комітетом з призначень.
Всі штати, окрім п'яти (Аризони, Мена, Нью-Гемпшира, Орегона та Вайомінга) мають (віце-губернатора). Він стає наступним губернатором (із повноваженнями та обов'язками, але без офіційного затвердження перебування на посаді, у штатах Массачусетс та Західна Вірджинія), якщо попередній губернатор був усунений з посади, помер або пішов у відставку. Лейтенант-губернатор також виступає як неофіційний виконувач обов'язків чинного губернатора, якщо останній з певних причин неспроможний цього зробити, а також як голова верхньої палати законодавчих зборів штату. Проте в таких випадках вони не можуть брати участі в політичних дебатах і не мають права голосу, коли ці палати поділені не порівну.
Роль і повноваження Штати — це напівсуверенні республіки, що перебувають під владою федерального уряду США та мають низку повноважень та прав згідно із Конституцією США, наприклад, на регулювання внутрішньої торгівлі, проведення виборів, створення та ратифікацію поправок до конституції. Кожен штат має власну конституцію, засновану на республіканських засадах, та власний уряд, що складається з трьох гілок: виконавчої, законодавчої і судової. Окрім цього, через розділення суверенітету між кожним штатом та федеральним урядом країни американці є громадянами як федеративної республіки, так і штату, постійними резидентами якого вони є.
Губернатор очолює виконавчу гілку влади в кожному штаті або території США і, залежно від індивідуальної юрисдикції, може мати значний контроль над бюджетом штату, повноваження на призначення багатьох чиновників (у т.ч. суддів) та суттєву роль у законодавчій діяльності. Губернатор також може мати додаткові функції, наприклад, головнокомандувача Національної гвардії штату (якщо не федералізована) та відповідних збройних сил штату (які не є суб'єктом федералізації). У багатьох державах і територіях США губернатор також має часткове або абсолютне право пом'якшити або скасувати кримінальне покарання. Всі губернатори США перебувають на посаді 4 роки окрім губернаторів штатів Нью-Гемпшир та Вермонт, де строк їх правління складає 2 роки.
У всіх штатах губернатор обирається напряму і у багатьох випадках він має суттєві практичні повноваження, хоча вони можуть регулюватися легіслатурою штату або, у деяких випадках, іншими обраними виконавчими посадовцями. На п'яти досі існуючих територіях США губернатори також обираються, хоча в минулому багатьох губернаторів територій історично призначав президент США. Губернатори можуть накласти вето на законопроєкти штатів, і у всіх штатах, окрім семи, вони мають право постаттєвого (часткового) вето на закони про асигнування (повноваження, якого не має президент). У деяких випадках легіслатури можуть переважати над губернаторським вето через дві третини голосів, в інших — через три п'ятих голосів.
У штатах Алабама, Індіана, Кентуккі і Теннессі вето губернатора може бути переважене голосом простої більшості, тим самим перетворюючись на фактично безкорисне. В Арканзасі губернаторське вето може бути переважене абсолютною більшістю. не мав права вето до референдуму 1996 року. У 47 штатах із 50 у випадку звільнення одного з місць штату у Сенаті США губернатор даного штату має право призначити когось на цю вакансію до проведення ; губернатори Орегона, Аляски та Вісконсину такого повноваження не мають.
Губернатор може дати щорічне звернення до обох палат легіслатури штату згідно із конституційним положенням про те, що губернатор мусить щорічно звітувати (у старіших конституціях це описується як «час від часу») про штат або положення у штаті. Губернатори штатів також можуть виконувати церемоніальні ролі, наприклад, вітати високопосадовців, вручати державні нагороди, видавати символічні прокламації під час відвідування ярмарку штату. Окрім цього губернатор може мати офіційну резиденцію (див. ).
У рейтингу влади губернаторів у всіх 50 штатах політолог Університету Північної Кароліни Тед Бейл розрізнює «особисті повноваження» губернаторів, які є факторами, що варіюються залежно від особи та сезону, та «інституційні повноваження», встановлені законом. Приклади особистих факторів, які можна виміряти — це переможний відрив губернатора у день виборів та той факт, чи він або вона стоїть в опитуваннях громадської думки. Якщо губернатор має сильний контроль над бюджетом, тоді прикладами інституційних повноважень є повноваження на призначення та право вето.
Історія
У колоніальній Північній Америці губернатори обиралися різними способами залежно від того, як була організована певна колонія. У коронних колоніях Великої Британії, Франції та Іспанії губернатора обирав чинний монарх держави-колонізатора або його уповноважені представники: зокрема у британських колоніях головною інстанцією, яка приймала рішення, було . Колонії, що базувались на корпоративній хартії, — наприклад, Коннектикут та колонія Массачусетської затоки, — обирали своїх губернаторів на основі правил, викладених у хартії або інших законодавчих документах колонії. У «», наприклад, у провінції Кароліна до того, як вона стала коронною колонією (і була розділена на Північну та Південну), губернатора призначали , які контролювали колонію. У перші роки Війни за незалежність одинадцять із Тринадцяти колоній із різними рівнями жорстокості виселили королівських губернаторів та губернаторів-власників. Дві інші колонії (Коннектикут і Род-Айленд) мали корпоративні хартії; губернатор Коннектикута був губернатором і до, і під час війни, у той час, як на Род-Айленді губернатор був відсторонений від посади у 1775 році через відмову підтримки спроби повстанської війни.
До досягнення державної незалежності багато із 50 штатів були територіями або їх частинами. Перебуваючи під владою федерального уряду, вони частіше мали губернаторів, яких призначав президент та схвалював Сенат, аніж тих, яких обирало місцеве населення. Вибори губернаторів територій почались у Пуерто-Рико у 1948 році. Останній призначений губернатор території США — губернатор Американського Самоа — пішов з посади у 1978 році.
Статистика
Партійна приналежність
Наразі серед чинних губернаторів США налічується 26 представників Республіканської та 24 представники Демократичної партій. Четверо представників Демократичної партії (включно із мером округу Колумбія), один представник Республіканської партії та один член Нової прогресивної партії є губернаторами територій США. На даний момент серед чинних губернаторів немає жодного незалежного кандидата або кандидата від інших партій.
Термін повноважень Протягом кожного строку губернатори перебувають на посаді чотири роки. Виняток становлять штати Вермонт і Нью-Гемпшир, де строк повноважень складає два роки.
Найдовше із чинних губернаторів перебуває на посаді губернатор Юти Гері Герберт, обраний на другий повний термін у 2016 році, який прийшов на посаду у 2009 році після того, як попередній губернатор, Джон Гантсман, був призначений послом США у Китаї.
Найдовше за усіх губернаторів перебував на посаді губернатор Айови Террі Бранстед, який був обраний на свій шостий термін не поспіль у 2014 році. 14 грудня 2015 року він став губернатором, що найдовше в історії США перебував на своїй посаді, тим самим побивши рекорд губернатора штату Нью-Йорк Джорджа Клінтона, який обіймав посаду губернатора протягом 21 року — з 1777 по 1795 та з 1801 по 1804 рік. Бранстед пішов з посади 24 травня 2017 року після того, як був призначений послом США у Китаї.
У більшості штатів тривалість терміну повноважень губернатора регулюють встановлені обмеження строків правління.
Вік Найстаршим губернатором штату наразі є губернатор Алабами Кей Айві, яка народилася ; наймолодшим — губернатор Флориди Рон ДеСантіс, який народився . Серед губернаторів територій США наймолодшим є губернатор Північних Маріанських островів Ральф Торрес, який народився .
Наймолодшою особою, яка коли-небудь перебувала на посаді губернатора у США був з , який був обраний у 1835 році, коли йому щойно виповнилось 24 роки. Згодом Мейсон став першим губернатором штату Мічиган, коли штат прийняли до Союзу у січні 1837 року — тоді Мейсону було 25 років. Мейсон був переобраний у листопаді 1837 року, коли йому було 26.
Другим наймолодшим губернатором був губернатор Каліфорнії , який був обраний у 1855 році у віці 30 років, а третім наймолодшим — губернатор Міннесоти , обраний у 1938 році у віці 31 року. Коли майбутній президент США Білл Клінтон був обраний губернатором Арканзаса у 1978 році у віці 32 років, він став наймолодшим губернатором після Стессена.
У 35 штатах мінімальний вік для губернатора становить 30 років, хоча у деяких інших штатах він може становити 25 (1 штат), 21 (1 штат) або 18 (5 штатів). Оклахома є єдиним штатом, у якому мінімальний встановлений вік для губернатора — 31 рік. Деякі штати вимагають, щоб губернатор був кваліфікованим виборцем, тим самим маючи на увазі мінімальний вік у 18 років. У штаті Вермонт діє вимога до кандидатів бути резидентами штату принаймні протягом 4 років станом на день виборів, що завадить брати участь у виборах дітям, проте не містить у собі інших прямих або непрямих обмежень за віком. У штаті Канзас немає прямих або непрямих вимог ані за віком, ані за проживанням.
Стать
Наразі у 41 штаті губернаторами є чоловіки. Жінок серед губернаторів 9: це губернатор Орегона Кейт Браун, губернатор Алабами Кей Айві, губернатор Айови Кім Рейнольдс, губернатор Канзаса Лора Келлі, губернатор Мена Джанет Міллз, губернатор Мічигану Гретхен Вітмер, губернатор Нью-Мексико Мішель Лухан-Грішем, губернатор Род-Айленда Джина Раймондо та губернатор Південної Дакоти Крісті Ноем. Серед них Айві, Ноем та Рейнольдс є членами Республіканської партії, у той час, як Браун, Келлі, Міллз, Вітмер, Грішам та Раймондо — Демократичної.
Четверо губернаторів територій США є чоловіками; один із губернаторів територій США та мер округу Колумбія — жінки.
38 жінок обіймали або обіймають зараз посаду губернатора, включно із двома, що перебувають на посаді виконувачів обов'язків губернатора.
Першою жінкою-губернатором була Неллі Тейло Росс у штаті Вайомінг (вдова тодішнього губернатора Вайомінга Вільяма Росса), яка була обрана 4 листопада 1924 року та вступила на посаду 5 січня 1925 року після Френка Лукаса. Так само 4 листопада 1924 у Техасі була обрана Міріам Фергюсон (дружина колишнього губернатора Техаса Джеймса Фергюсона), яка вступила на посаду після Пета Морріса Неффа 21 січня 1925 року. Першою жінкою, яку обрали губернатором і яка не була дружиною або вдовою колишнього губернатора штату, була Елла Грассо у Коннектикуті, обрана у 1974 році та прийнята на посаду 8 січня 1975 року.