Студінка — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Калуської міської громади.
Назва У 1989 р. у назві села Студинка змінено було одну літеру.
Історія Перша письмова згадка про Студінку виявлена в обляті документу з 1400 року. Це Грамота князя Свидригайла Ольгредовича, видана у перший день 1400 р. в Галичі. Тут мова йде про права надані князем Свидригайлом подільському старості Грицьку Кердеєвичу на володіння селом Студінка.
Також згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, № 1801 .
У Королівській люстрації 1565 року в селі згадується власник отари овець Васько.М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
У 1648 році повсталі селяни зруйнували замок у СтудінціЖерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 237 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с..
У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Студінці наявна церква Св. Параскеви, вже не була новою, було 30 дворів.
Селом тривалий час володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1865 році продав Сабіні Кошелінській. По її смерті маєток перейшов братові першого чоловіка Добжанському.
У 1880 році в селі було 139 будинків і 928 мешканців та 9 будинків і 51 мешканець на території фільварку (913 греко-католиків, 28 римо-католиків, 35 юдеїв, 3 інших визнань; 916 українців, 56 поляків, 7 німців). До місцевої греко-католицької парафії належав і Бабин (калуський деканат).
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у студінківській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 96, 52, 42, 40, 32 см, вагою 475, 63, 29, 29, 16 кг, виготовлених у 1913, 1656, 1788, 1788, 1788 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. В роки польської окупації в селі постав осередок ОУН.
У 1939 році в селі проживало 1600 мешканців (1550 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 33..
У вересні 1940 року в Студінці був зорганізований перший у Калуському районі колгосп (імені Сталіна, голова Г. Бедрій) шляхом відбирання у селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941—1942 роках. Також окупанти розстрілювали запідозрених у належності до ОУННаталія Мельник. Правнук дізнався історію прадіда Михайла Вошки через 80 років.
5 квітня 1944 р. було вбито трьох комуністів.
У воєнні та повоєнні роки студінківці брали участь в українському русі опору окупантам. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Студінці — з 25 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах). 10 грудня 1948 року рішенням Калуського райвиконкому № 18 відновлено колгосп імені Сталіна, а рішенням 27 грудня 1948 № 7 призначене розташування правління колгоспу і зерносховища на місці панської садиби, господарського двору і тваринницьких ферм — в кутку «Кривуля». Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 130 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане. Церква Св. Параскеви спалена комуністами вночі 1960 р.
18 серпня 1992 року в селі Студінка було відкрито і освячено стелу пам’яті Тарасу Шевченку.Колишні учні старости зі Студінки оновили пам’ятник Кобзареві (Фото)
У 2009 р. встановлено вуличне освітлення, у 2017 р. — реконструйоване.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська165699.76%російська30.18%білоруська10.06%Усього1660100%
Відомі люди Мар'ян Бігун «Камазік» (17.08.1989-3.04.2022) — сапер, що загинув у Донецькій області в бою за Україну.Захисника України Мар'яна Бігуна поховали у рідній Студінці
Соціальна сфера Народний дім. Школа І-ІІ ст.Першою почнуть будувати котельню для гімназії у Студінці (215 учнівських місць). Амбулаторія. Стадіон 500 дворів, 1500 мешканців. Церква.
Вулиці
У селі є вулиці:
Богдана Хмельницького Василя Стефаника Василя Стуса Відродження Гайдамацька Володимира Івасюка (колишня Гастелло)У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць Гетьманська Гончара Довбуша Зарічна Затишна Зелена Івана Богуна Івана Котляревського Івана Франка Козацька Космонавтів Лесі Українки Лугова Марка Черемшини Мирного Михайла Грушевського Романа Шухевича (колишня Мічуріна) Молодіжна Набережна Незалежності Нова Польова Сагайдачного Садова Мар’яна Бігуна (колишня Севастопольська)На Калущині відкриють меморіальну дошку полеглому на війні Мар'яну Бігуну Січових Стрільців Степана Бандери Тараса Шевченка Чорновола
Примітки