Вістова́ — село Калуського району Івано-Франківської області на правому березі річки Лімниця. Входить до складу Калуської міської громади.
Історія Галичина здавна є зоною осілого землеробства, тому безперервність поселень у зручних для рільництва місцях сягає понад тисячоліття. Але масив уцілілих писемних пам'яток починається з XV сторіччя, коли зустрічаємо згадку про Вістову. Згадується село 1460 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.380, № 3866 .
За народними переказами, на території сучасного села стояла колись вежа, звідки вартові подавали вісті (сигнали) про наближення ворога. Звідси й назва села — Вістова.
Детальні ж описи села містяться в люстраціях королівських маєтностей. Так 1565 року наводиться інформація про 20 селянських господарств, імена і прізвища усіх господарів та двох підсадків (родин без господарств), сільського ватамана, корчмаря, попа (отже, вже була церква), а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинностіЖерела до істориї України-Руси, т. І, стор.94 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.. Саме їх непосильність зумовили участь жителів Вістови у народному повстанні 1648 рокуЖерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с..
1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкритий у селі пристанок.
У 1880 році налічувалося 140 будинків з 766 мешканцями в селі та 1 будинок з 7 мешканцями на території фільварку (702 греко-католики, 15 римо-католиків, 56 юдеїв; 717 українців, 17 поляків, 39 німців).
У 1939 році в селі проживало 1200 мешканців (1155 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків і 5 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 33..
5 квітня 1944 р. в лісі між Боднаровом і Вістовою повстанці роззброїли мадярів, що їхали на 4-х автомобілях. За це мадяри арештували 8 українців із сіл Вістова і Мислів.
В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Вістові — з 50 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).
14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 294 в селі утворено колгосп, куди закріпачили 86 селянських господарств, і колгосп по-садистськи назвали «імені Шевченка».
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська121499.51%російська60.49%Усього1220100%
Церква Вперше церква Різдва Христового згадується 1684 року без дати побудовиСкочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як дерев'яна, збудована 1720 року коштом парохіян. Парохія налічувала 40 парохіян-господарів.
Нинішня церква Різдва Христового (храмове свято 7 січня) збудована 1886 року Іваном Данилківом, тут іконостас та образи, які виконав відомий художник Корнило Устиянович, пам'ятка архітектури місцевого значення № 756. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у вістівській церкві 5 дзвонів діаметром 69, 50, 48, 40, 39, вагою 169, 52, 43, 27, 24 кг, виготовлених у 1906 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. Церковна громада належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУІвано-Франківська єпархія УАПЦ.
Соціальна сфера Через село проходить залізниця, є пристанок. Школа І-ІІ ст. на 200 учнівських місць стала до ладу в 1986 році. ФАП. Народний дім. 308 дворів, 1264 мешканці. Правління Калуського держлісгоспу, тартак, ряд інших виробництв.
Вулиці
У селі є вулиці:
Богдана Хмельницького Довженка Івана Франка Каракая Лесі Українки Лісова Мисливська Набережна Нова Польова Санаторна Січових Стрільців Тараса Шевченка Чорновола Героїв України (колишня 9 Травня)У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць
Відомі люди Бабінчук Ігор Васильович (1992—2023) — сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни. о. Денис Лукашевич — парох села, довголітній в'язень радянських концтаборів.
Див. також Вістова (заказник)
Примітки
Посилання Історія села Вістова Калуського району