Бредовський похід — відступ білогвардійських частин генерал-лейтенанта Миколи Бредова і біженців з району Одеси територією України до Польщі на початку 1920 року.

Історія

24 січня 1920 року директивою командувача Військами Новоросійської області генерал-лейтенанта Миколи Шиллінга всі білогвардійські війська правобережної України, крім гарнізону Одеси, були підпорядковані командувачеві однієї з груп військ області генерал-лейтенанту Миколі Бредову. Його головні сили зосереджувалися біля Тирасполя, села Маяки та міста Овідіополя, звідки повинні були перейти до Румунії. Там, з'єднавшись у Тулчі, вони мали чекати евакуації до Криму. Однак, внаслідок відмови Румунії пропустити російські війська, частини генерала Бредова у ніч на 30 січня почали рух трьома паралельними колонами на північ уздовж річки Дністер. На правому фланзі, складаючи бічній авангард, йшли кінні частини; в середині — піхотні дивізії, а зліва, безпосередньо вздовж Дністра — обози. Загін Бредова супроводжував обоз із 7 тисяч хворих та біженців.

Через 14 днів важкого походу частини Бредова вийшли 12 лютого 1920 року до містечка Нова Ушиця, де зустрілися з польськими військами. Деякий час вони займали самостійну ділянку фронту проти Червоної армії, а в березні були роззброєні і відправлені до Польщі, де розміщені в колишніх німецьких таборах для військовополонених — Пикуличі (Pikulice) під Перемишлем, Дембія () під Краковом і в Стшалкові (). У серпні 1920 року вони були перекинуті до Криму.

На початку походу чисельність військ загону становила близько 23 тисяч солдат і офіцерів. До Криму повернулося близько 7 тисяч бредовців. Більшість загинула від епідемії тифу, в тому числі і в польських таборах. Дехто з учасників походу вирішили залишитися за кордоном. Крім того, деяку частину етнічних українців поляки перевербували до польської армії.

Для учасників походу був встановлений особливий знак: білий хрест на російській стрічці з опущеним донизу срібним мечем, по обидві сторони якого цифри «19» і «20» і написом на звороті «Вірні обов'язку» слов'янською в'яззю.

З'єднання, які повністю або частково брали участь у Бредовському поході 

Окрема кавалерійська бригада 2-й кінний полк (2-й Офіцерський генерала Дроздовського стрілецький полк) 3-й кінний полк включав зведені у дивізіони: Єлизаветградський 3-й гусарський полк Сумський 1-й гусарський полк Ризький 11-й драгунський полк Зведено-Кавказький кавалерійський дивізіон Тверський 16-й драгунський полк (два ескадрони) Нижньогородський 17-й драгунський полк (два ескадрони) Сіверський 18-й драгунський полк (два ескадрони)

Війська Київської області Збройних сил Півдня Росії

2-й армійський корпус (генерал Михайло Промтов) 7-ма піхотна дивізія Якутський 42-й піхотний полк Зведений полк 15-ї піхотної дивізії 7-ма артбригада 5-та піхотна дивізія (генерал-майор Петро Оссовський) Севастопольський 75-й піхотний полк Кабардинський 80-й піхотний полк 5-та артбригада Зведено-гвардійська піхотна дивізія — 1000 чоловік (генерал Михайло Скалон) Зведені полки 1-ї, 2-ї та 3-ї гвардійських піхотних дивізій Зведений полк Гвардійської стрілецької дивізії

Зведений Осетинський дивізіон полковника Джагинова 3-й Осетинський кінний полк Осетинської кінної дивізії 1-й Осетинський стрілецький батальйон Осетинської кінної дивізії

2-га Терська пластунська окрема бригада (полковник Володимир Бєлогорцев)

Війська Новоросійської області ЗСПР, що приєдналися до загону генерала Бредова

4-та піхотна дивізія (колишня Кримська) (т.в.о. полковник Борис Штейфон) Білозерський 13-й піхотний полк Олонецький 14-й піхотний полк Ладозький 16-й піхотний полк Сімферопольський офіцерський полк (полковник Гвоздаков) дві батареї Зведеного артилерійського дивізіону Окрема козацька бригада 3-го армійського корпусу (генерал-майор Микола Скляров) 42-й Донський козацький полк 2-й Таманський козацький полк 2-й Лабінський козацький полк Кримський кінний полк (один ескадрон) 4-та стрілецька дивізія (генерал–майор Петро Непєнін) зі складу Полтавського загону Військ Новоросійської області 13-й стрілецький полк 16-й стрілецький полк

Література

Б. А. Штейфон, Бредовский поход Белое дело: Т. 10: Бредовский поход (Избранные произведения в 16-ти кн.) Душкин В., Забытые. Париж, 1983. Промтов, М. Н. К истории Бредовского похода // Часовой. 1933. № 107. Промтов, М. Н. Еще о Бредовском походе // Часовой. 1934. (Май.) № 125—126. Награды Белых Армий // Братишка, 2002 № 7. Шульгин В. В. 1920 год. Очерки . — Л.: Рабочее издательство Прибой, 1927. — 296 с. Алексеев Д. Ю. «Белые» в польских лагерях: интернирование группы генерала Н. Э. Бредова весной и летом 1920 г. // Военная история России XIX—XX веков. Материалы III Международной военно-исторической конференции. СПб., 2010. С. 315—324.

Див. також Хрест «За похід загону генерала Бредова» Війська Київської області ЗСПР Одеська евакуація (1920) До населення Малоросії