Знаме́нівка — село в Піщанській сільській громаді Самарівського району Дніпропетровської області (Україна). Населення за переписом 2001 року становило 4410 осіб. До 2017 року було центром Знаменівської сільської ради.
Географія Село лежить за 7 км від лівого берега річки Самара, на відстані 1 км від смт. Меліоративне і за 2,5 км від с. Новотроїцьке. Місцевість навколо села заболочена, є великі озера, у тому числі озеро Солоний Лиман. Саме село лежить над озером Займанське (нині Велике). До села примикає Самарський ліс. Поруч проходять автомобільна дорога () і залізниця — станція Орлівщина за 2 км.
Історія Село засноване в 1779 роціМатеріали історико-статистичного опису Катеринославської єпархії, вип. 1, с. 386; ЦДІА СРСР, ф. 1374, оп. 1, Д. 352, л. 132.. Першими його жителями були відставні солдати й козаки. У їхні обов'язки входило побудувати й утримувати в порядку поштовий тракт і етапну дорогу між Новоселицею (нині Новомосковськ) і Матвіївкою (тепер Павлоград)Військово-статистичний огляд Російської імперії, т. 11, ч. 4 Катеринославська губернія, додаток-відомість № 3..
XIX століття 1886 року тут мешкало 4022 особи з 693 дворовими господарствами. Тут були волосна управа, православна церква, школа, 2 постоялих двори, рейнський погрібсклад рейнського вина — рейнтвейна, 4 лавки, 2 ярмарки, щоденний базар. Слобода була центром Знаменської волості Новомосковського повіту, до якої входила також Орлівщина і Піщанка.
XX століття 14 червня 1920 року відбулася кривава каральна акція 3 батальйонів терористичної червоної латиської дивізії, озброєних 2 кулеметами і 1 гарматою, проти селян Знам'янки.
Селяни чинили спротив владі, що проводила грабіжницькі хлібозаготівлі і намагалася змусити селян віддати майно до колгоспу. Одне з найбільших повстань у Дніпропетровській області сталося у Знаменці у березні 1931 року, коли селяни сокирами зарубали 20 селян з артілі «Спартак» у с.Новотроіцьке (поряд зі Знаменівкою).
1989 року за переписом тут проживало приблизно 5200 осіб. Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська416093.27%російська2295.13%білоруська80.18%вірменська20.05%румунська20.05%угорська10.02%інші/не вказали581.30%Усього4460100%
Економіка ЗАТ «Новомосковський завод мінеральних вод». ТОВ «Племзавод „Україна“». в лютому 2017-го року почала роботу біомасова теплоелектростанція, електрична потужність складає 3600 кВт/год
Об'єкти соціальної сфери Школа № 1. Школа № 2.
Релігія В селі знаходяться дві православні церкви - Храм Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ та храм ікони Божої Матері "Знамення" (вул. Центральна, 185-А).
Відомі люди
Вірченко Микола Микитович - доктор економічних наук, заслужений працівник сільського господарства України, голова племптахозаводу "Україна" з 1987р. Завдяки його сприянню Знаменівка була однією із перших з газифікованих сіл у Новомосковському районі. Балковий Петро Миколайович — український історик. Каптєлов Роман Володимирович — український підприємець, політик. Народний депутат України IX скликання. Малишко Микола Олексійович — український скульптор, художник. Заслужений художник України. В 1990-их роках тут побудував маєток за ровом Павло Лазаренко, де мешкали батьки його колишньої дружини. Герасименко Іван Саввич — сержант, учасник Німецько-радянської війни, герой Радянського Союзу.
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)
Примітки
Література Кардашов Г.А., М'яло А.З., Найдіон В.П. Зна́менівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.525-534
Посилання Офіційний сайт Новомосковського району Погода в селі Знаменівка Знаменівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)