Адам Ференци (, 5 жовтня 1951, Варшава) — польський актор театру і кіно.
Біографія Адам Ференци закінчиа Державну вищу театральну школу у Варшаветепер Театральна академія імені А. Зельверовича (1976). У тому ж році дебютував на сцені і в детективному телесеріалі, зігравши роль міліціонера. Грав у Театрі на Волі та Театрі Вспулчесном. У 1993 році поставив в Театрі Вспулчесном драму Девід Мемет Голлівуд, Голлівуд. З 1994 року — актор столичного у Варшаві.
Адам Ференци ожружений з Малгожати Джевульскою. У спільному шлюбі народились син Антоній та донька . Втім, він батько доньки Францішки, яка народилась в актриси Патрісії Соліман, незважаючи на 30-річну різницю у віці і чинний шлюб з іншою жінкою. Ференци говорить про себе як про атеїстаwywiad dla Radia TOK FM z 3 grudnia 2016 w audycji Hanny Zielińskiej «Sztuka życia».
Обрані ролі в театрі
В різних театрах Киселевський. Карикатури (1976, реж. Густав Голоубек) Бюхнер. Леонс і Олена (1976, реж. Кшиштоф Залеський) Подання Гамлета в селі Глуха Дольна (1977, реж. Казімеж Куц) Ружевич. В расход (1979, реж. Тадеуш Ломницький) Процес (1980, реж. Агнешка Голланд, за Францом Кафкою) Брехт. Зліт і падіння міста Махагонні (1982, реж. Кшиштоф Залеський) Ґомбрович. Вінчання (1983, реж. Кшиштоф Залеський) Шекспір. Сон в літню ніч (1983, реж. Мацей Енглерт) Битва Масляної з Постом (1984, реж. Януш Вишневський) Чехов. Три сестри (1985, реж. Мацей Енглерт) Мюссе. Лорензаччо (1986, реж. Кшиштоф Залеський) Майстер і Маргарита (1987, реж. Мацей Енглерт за романом Михайла Булгакова) Шекспір. Дванадцята ніч (1989, реж. Мацей Енглерт) Похорон картоплі (1990, реж. Ян Якуб Кольський) Москва - Петушки (1992, реж. Томаш Зигадло, за романом Венедикта Єрофєєва) Мрожек. Любов у Криму (1993, реж. Ервін Аксер) Гольдоні. Пригода в Кьодже (1993, реж. Мацей Енглерт) Семен Ан-ський. Дібук (1999, реж. Агнешка Голланд) Виспянський. Весілля (2000, реж. Єжи Гжегожевський) Вінтерберг. Торжество (2001, реж. Гжегож Яжина) Венедикт Єрофєєв. Вальпургієва ніч, або Кроки командора (2003) Шекспір. Буря (2003, реж. Кшиштоф Варліковський) Африканські казки Шекспіра (2011, Кшиштоф Варліковський, )) Стара Данило Хармс (2011, реж. Ігор Гожковські, )
В Театре драмы Булгаков. Багряний острів (1995) Беккет. Щасливі дні (1995, реж. Антоній Лібера) Беккет. В очікуванні Годо (1996, реж Антоній Лібера) Шекспір. Як вам це сподобається (1996) Беккет. Кінець гри (1997, реж. Антоній Лібера) Шекспір. Приборкання норовливої (1997, реж. Кшиштоф Варликовський) Виспянський. Повернення Одіссея (1999, реж. Крістіан Люпа) Знищення (2001, реж. Крістіан Люпа, за романом Томаса Бернгарда) Я обслуговував англійського короля (2003, за романом Богуміла Грабала) Ібсен. Пер Гюнт (2007, реж. Павло Мішкєвич) Олександр Пушкін. Борис Годунов (2008, реж. Андрій Могучий,) Персона. Мерилін (2009, реж. Крістіан Люпа) Дон Кіхот (2010, реж. Мачей Подставни)
Вибрана фільмографія 1977: Акція під Арсеналом (реж. Ян Ломницький) 1978: Кішки це сволочі (реж. Хенрік Бєльський) 1978: Провінційні актори (реж. Агнешка Голланд) 1980: Лихоманка (реж. Агнешка Голланд) 1981: Випадок (реж. Кшиштоф Кесльовський, фільм вийшов на екрани в 1987 році) 1981: Людина із заліза (реж. Анджей Вайда) 1981: Дитячі питання (реж. Януш Заорський) 1982: Мама Круль та її сини (реж. Януш Заорський, фільм вийшов на екрани в 1987 році) 1982: Допит (реж. Ришард Бугайський, фільм вийшов на екрани в 1989 році) 1983: Нагляд (реж. Веслав Саневський, фільм вийшов на екрани у 1985 році) 1984: Планета кравець (реж. Єжи Домарадзький) 1985: Боденське озеро (реж. Януш Заорський) 1985: Про-бі, про-ба: Кінець цивілізації (реж. Пйотр Шулькін) 1985: Без кінця (реж. К. Кеслевський) 1987: Палата № 6 (реж. Кшиштоф Грубер, за оповіданням Антона Чехова, телевізійний) 1990: Прощання з осінню (реж. Маріуш Трелинський за романом Станіслава Віткевича) 1990: Похорон картоплі (реж. Ян Якуб Кольський) 1996: Полковник Квятковський (реж. Казімеж Куц) 1999: Операція «Коза» (реж. Конрад Шолайський) 1999: Вогнем і мечем (реж. Єжи Гоффман, телесеріал за романом Генрика Сенкевича) 2003: Порнографія (реж. Ян Якуб Кольський, за романом Вітольда Ґомбровича) 2006: Жасмин (реж. Ян Якуб Кольський) 2008: Ізолятор (реж. Крістофер Дойл) 2008: Водій лімузина (реж. Жером Дассє) 2011: Варшавська битва. 1920 (реж. Єжи Гоффман) 2016: За синіми дверима (реж. Маріуш Палей)
Визнання — приз «Польського радіо» кращому акторові радіопостановок (2000).
Примітки
Посилання На сайті Театру драми (пол.) На сайті Польске кіно (пол.)