«Табір іде в небо» () — радянський драматичний художній фільм 1975 року, режисера Еміля Лотяну за мотивами ранніх оповідань Максима Горького («Макар Чудра» і «Стара Ізергіль»). Лідер прокату 1976 року в СРСР (64,9 мільйонів глядачів).

Сюжет В основі сюжету фільму, який починається з намагання групи циган вкрасти табун коней, лежить історія кохання конокрада Лойко Зобара і циганки-віщунки Ради, описана в оповіданні «Макар Чудра» Максима Горького (СРСР).

Дія розгортається в самому початку XX століття, всередині циганського табору на річці Тисі на Закарпатті, на околиці Австро-Угорської імперії.

Легенда про любов двох молодих і гордих циганів — Лойко і Ради, які закохуються один в одного, але вважають, що сімейне життя — це ланцюг, що сковує їх незалежність. Сам Лойко зустрівся з Радою, коли вона знайшла його пораненим і зцілила. Потім конокрад і красуня ще раз зустрілися, коли Лойко зустрів цигана Бучу з табору Ради і сам прийшов у табір, очолюваний старим Нуром.

Місцевий немолодий поміщик — дворянин Антал Сіладі також закохується в Раду, з якою познайомився під час своєї прогулянки по місту, але вона при всьому таборі публічно відкидає його і нещасний закоханий пан проклинає молоду циганку. Конокрад Лойко зухвалий і щасливий в своєму ремеслі, причому він успішно краде білу кобилу, як цього хотіла Рада. Однак він накликає на себе гнів влади, які роблять розгром в його рідному таборі, а горда і красива сестра Лойко Русаліна робить спроби до опору. Батько Лойко в результаті видає жандармам свого сина, який відправив свого друга Талімона незадовго до цього до пана Балінта з метою забрати борг. На жаль, Балінт каже, що Лойко обіцяв сам прибути в маєток, як було раніше домовлено, а його слуга заколює вилами цигана на стайні.

Тим часом місцева влада засуджує Лойко до смерті, проте сам Лойко ухитряється втекти з власної страти, хоча втрачає в живих свого друга Бубуля, який прийшов до нього на допомогу. Конокрад наздоганяє табір Ради, що пішов, і дарує циганці кобилицю. Рада весело проводить час з Лойко на березі річки, а потім проводить з ним ніч, під час якої напуває цигана соком ягід винограду.

В кінці фільму Лойко, незважаючи на похмуре пророцтво старої циганки-травниці, приходить в супроводі старого друга Араламбі в табір Ради і просить знайомого коваля Макара Чудру виступити в якості весільного посередника. Потім він, виконуючи поставлену раніше дівчиною умовою їхнього весілля — стати на коліна (що у циган є приниженням) перед нею при всьому таборі, вбиває Раду і при всіх встає перед її тілом на коліна. Батько Ради — старий солдат Данило, який був присутній при вбивстві дочки, вбиває Лойко ножем.

У ролях Світлана Тома — Рада Григоре Григоріу — Лойко Зобар Олена Садовська — Юлішка, знайома Лойко Барасбі Мулаєв — коваль Макар Чудра Іон Сандрі Шкуря — Антол Сіладі Всеволод Гаврилов — Данило Борислав Брондуков — Буча Альона Бузильова — дівчинка з табору, що співає «Нане цоха» Марія Капніст — Ізергіль Михайло Шишков — Нур Василь Симчич — пан Балінт Ляля Чорна — стара циганка Павло Андрейченко — Таленчин Неллі Волшанінова — Русаліна Стяпонас Космаускас — бургомістр Вітаутас Ейдукайтіс — пан зі свити бургомістра Альгірдас Пінтукас — пан зі свити бургомістра Ляонас Станявічюс — поліцейський Микола Жемчужний — циган Вадим Вільський

Знімальна група Режисер — Еміль Лотяну Сценарист — Еміль Лотяну Оператори — Сергій Вронський, Борис Травкин Композитор — Еуженіу Дога Художники — Фелікс Ясюкевич, Альберт Рудаченко, Михайло Антонян

Посилання