Eiffel — об'єктно-орієнтована мова програмування. Має міжнародний стандарт ISO. Починаючи з 1985 року, багатьма підтриємствами було розроблено середовища для програмування в Eiffel.
До основних рис мови програмування Eiffel належать: Об'єктно-орієнтована структура програм, класи використовуються як базові одиниці декомпозиції. Дизайн за контрактом, щільно інтегрований з іншими конструкціями мови. Автоматичне керування пам'ятю, як правило, реалізується у вигляді автоматичного прибирання сміття. Успадкування, включаючи множинне успадкування та механізми аби зробити успадкування безпечним. Загальне програмування, з обмеженнями та без. Одноманітна система типізації, з підтримкою семантики значень та посилань, всі типи, включно із базовими основані на класах. Безпечна типізація (статична типізація). Захист від викликів невизначених посилань. «Агенти» (об'єкти, що містять обчислення, схоже на замикання та Лямбда числення). Одноразові підпрограми (можуть виконуватись лише один раз під час роботи програми). Ключові слова в стилі Алгол-подібних мов програмування та Pascal, але крапка з комою не є обов'язковою. Нечутливість до регістру літер.
Приклад «Hello, world!» Нижче наведено можливий варіант програми, що виводить рядок «Hello, world!»: class HELLO_WORLD create make feature make do print ("Hello, world!%N") end end
Посилання Бертран Майєр, Підручник з Eiffel (100 pages) (HTML , PDF ) стандарт Eiffel , друга редакція (2006); стандарт ECMA з вільним доступом, текст стандарту ідентичний стандарту ISO. eiffelzone.com — каталог ресурсів пов'язаних з Eiffel.