Приозéрне (давня назва — Псари) — село в Україні, у Рогатинській міській територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Історія Про Псари відомо з другої половини XVIII століття. Є підстави вважати, що село виникло давніше.

Згадується 9 вересня 1449 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek Fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. — T. 12. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1887. — S. 198. — № 2303. .

Перший відомий власник або посідач — Ян ВлодковичUrzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku: (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka): spisy / oprac. Kazimierz Przyboś; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydaw. PAN, 1987. — S. 316. . Перший відомий власник — галицький підканцлер Юзеф Яблоновський. Будує класицистичну садибу, з колонами, портиком (дерев'яний, згорів у пожежі).

Після смерті магната маєток через спадки і шлюби потрапляє, до графа Станіслава Рея (1833—1873). До 1880 року старий палац розібрали, а ще до того поруч почали зводити нову садибу. Опікувалась тим дружина Станіслава і власне спадкоємиця маєтку Вільгельміна Рей з роду Ґлоґовських.

На території села у минулому існував Псарський ставHabsburg Empire (1869-1887) - Third Military Survey (1:25000).

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Ходорівського повіту Бережанського округу.

У 1867 — 1918 рр. у складі Рогатинського повіту (Королівство Галичини та Володимирії).

У 1939 році в селі мешкало 1230 осіб, з них: 1060 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 60 поляків та 10 євреїв.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.

Пам'ятки

Садиба Рея (XVIII—XIX ст.) Маєток у Псарах, належав графському роду Реїв, . Первісний палацовий комплекс (класичний, з колонадою, портиком) виник у Псарах в другій половині XVIII століття. У 1880 році старий палац розібрали, а новий графиня Вільгельміна почала зводити ще за існування будинку-старця. Спроєктував нову садибу відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Будівництво садиби в еклектичному стилі завершили у 1882 році.

За радянської влади використовувався для господарчих потреб. Згодом — як психіатрична лікарня. У 1955 році в палаці оселилися студенти Рогатинського зооветеринарного комплексу. За часів незалежної України тут діяв жіночий монастир, а потім садибу передали УПЦ Київського патріархату.

В'їзна брама зведена у 1822 році. В путівнику-карті «Рогатин», виданому у тернопільському видавництві «Наш світ», подається інформація, що в'їзний проїзд палацу колись був наскрізним, але в 1970 році його замурували — тут було облаштовано місце для встановлення пам'ятника Леніну. За повідомленнями ЗМІ, у 2004 році палац проданий у приватні руки.

Церква Преображення Господнього Церква Преображення Господнього збудована у 1793 році.

Відомі люди Антоній Василь Дідушицький (1757—1817, Миропіль) — польський політикDzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106. , син коронного чашника графа Тадеуша Дідушицького.

Примітки

Джерела та література

Посилання

Катерина Щоткіна Пропав будинок, або Скільки коштує духовне відродження // Дзеркало тижня. — № 24. — 2008. — 27 червня-4 липня.