Миха́йло Юхи́мович Ничита́йло (*06.02.1948 — +07.03.2021) — український хірург, професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент Національної академії медичних наук України.

Життєпис Народився 6 лютого 1948 року в селі Капустин (Старокостянтинівський район); 1972-го закінчив Київський медичний інститут. Працював в Житомирі лікарем-хірургом. Від 1976 року навчався в ординатурі та аспірантурі Київського інституту клінічної та експериментальної хірургії.

Від 1986 по 1999 рік працював на кафедрі торакоабдомінальної та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика — послідовно займав посади асистента, доцента, професора. 1987 року захистив кандидатську дисертацію «хірургічне лікування високих рубцевих стриктур жовчних протоків».

1996 року захищає докторську дисертацію «Лікування і профілактика ускладнень в реконструктивній хірургії жовчних протоків».

Від 1999-го очолює відділ лапароскопічної хірургії і холелітіазу Інституту хірургії та трансплантології АМН України. 2001 року отримав звання професора за спеціальністю «хірургія». З 2003-го й надалі займає посаду заступника директора з наукової роботи інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова.

Лауреат Державної премії України 2004 року — за розробку та впровадження в клінічну практику хірургічних методів електрозварювання живих, м'яких тканин; разом з Ю. М. Захарашем, О. М. Івановою, В. В. Лебедєвим, О. В. Лебедєвим, А. В. Макаровим, Б. Є. Патоном, С. Є. Подпрятовим, Ю. О. Фурмановим.

2008 року відзначений почесним звання Заслуженого лікаря України.

З 2017 року член–кореспондент НАМН України за спеціальністю «медицина невідкладних станів».

Головний науковий співробітник відділу лапароскопічної хірургії та Жовчнокам'яна хвороба|холелітіазу.

Почесний член Всесвітнього товариства хірургів, хірургічних товариств СНД, віце-президент товариства лапароскопічних хірургів України, член Європейського і Всесвітнього товариств гепатобіліарних та лапароскопічних хірургів.

Є автором 572 наукових праць по хірургії, в тому числі 16 монографій, 5 підручників, 42 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

Як педагог підготував 22 докторів та 23 кандидатів медичних наук.

Наукові напрями: лапароскопічна хірургія хірургія та онкологія підшлункової залози, печінки, жовчних шляхів хірургія нейроендокринних пухлин, хірургічна інфекція

Серед робіт: «Гострий панкреатит та його ускладнення» (1990, співавтори А. П. Радзіховський та О. О. Шалімов) «Хірургія печінки та жовчовивідних шляхів» (1993) «Хірургія підшлункової залози» (1997) «Відеоендоскопічні операції в хірургії та гінекології» (1999) «Шпитальна хірургія» (1999) «Невідкладна хірургія» (2000) «Клінічна хірургія» (2001) «Мінімальноінвазивна хірургія жовчних шляхів» (2005) «Ушкодження жовчних шляхів при холецистектомії та їх наслідки» (2006) «Жовчний перитоніт» (2006) «Лекції з хірургічних хвороб та атлас операцій» (2008) «Хірургія» (2010) «Кісти та кістозні пухлини підшлункової залози» (2012) «Досвід застосування високочастотного електрозварювання в ендокринній хірургії», 2013, співавтори О. М. Гулько, А. М. Кваченюк, К. В. Негрієнко, О. М. Литвиненко, І. С. Супрун «Спайкова хвороба: патогенетичні аспекти розвитку, профілактика та лікування» (2014).

Примітки

Джерела Ничитайло Михайло Юхимович Народився Михайло Юхимович Ничитайло Гугл-академія Михайло Юхимович Ничитайло