Уран-графітовий реактор — ядерний реактор, де використовується графіт як сповільнювач нейтронів. Це дозволяє використання як ядерне паливо незбагачений уран.
Перший реактор, створений і запущений людиною, а саме Chicago Pile-1, мав саме такий тип. На уран-графітових реакторах сталися дві відомі аварії: пожежа у Віндскейлі (сам графіт не загорівся), і Чорнобильська катастрофа (горіння розпеченого графіту продовжувалося кілька днів).
Типи Для генерації електрики використовувалися (і продовжують використовуватися) наступні типи уран-графітових ядерних реакторів:
Реактори з газовим охолодженням Magnox UNGG Покращений реактор із газовим охолодженням (Advanced gas-cooled reactor, AGR) Реактори з водяним охолодженням РВПК («реактор великої потужності канальний», ) ЕГП-6 Високотемпературні реактори з газовим охолодженням (у минулому)
Юліхська експериментальна АЕС , блок 1 THTR-300
Високотемпературні реактори з газовим охолодженням (у розробці чи побудові) Реактор на гранульованому паливі Графіто-газовий ядерний реактор ()
Дослідницькі реактори Chicago Pile-1 (див. нижче) і Chicago Pile-2 (TREAT) (MSRE)
Історія Перший реактор, створений людиною — Chicago Pile-1 — складався з блоків урану і графіту, розвивав потужність від 0,5 до 200 ватт, і не мав ніяких механізованих чи автоматизованих систем керування. Реактор було створено у 1942 році командою науковців, очолюваною Енріко Фермі, у рамках Мангеттенського проєкту. Успіх цієї роботи розвинувся у наступному реакторі Графітовий реактор X-10 (розроблений 1943-го року у Національній лабораторії Oak Ridge), що став першим реактором, який міг працювати довгий період часу.
Аварії На графітових реакторах сталося кілька великих аварій, серед яких найбільше відомі аварія у Віндскейлі і Чорнобильська аварія.
У інциденті з реактором у Віндскейлі використовувався не до кінця випробуваний метод відпалювання, що стало однією з причин займання уранових стержнів (сам графіт не горів).
Джерела