Mammillaria miegiana () — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
Історія
Вид вперше описаний американським ботаніком Вільямом Губертом Ерле () у 1972 році у виданні Saguaroland Bulletin 26: 77. 1972.
Етимологія Видова назва дана на честь американського колекціонера кактусів Чарльза Е. Міга () зі Скоттсдейла , який був великим ентузіастом роду Mammillaria.
Ареал і екологія
Mammillaria miegiana є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штаті Сонора західніше муніципалітету на висоті від 500 до 1300 метрів над рівнем моря.
Морфологічний опис
Рослини поодинокі, білі. ОрганОписКорінняСтеблокулясте до коротко-циліндричного, до 16 см заввишки, в діаметрі 10 см.ЕпідермісМаміличотирикутні.АреолиАксилиспочатку з пухом, пізніше голі.Центральні колючки2, верхні висхідні, нижні вертикальні, коричневі, завдовжки 7-8 мм.Радіальні колючки10-11, сірувато-білі, прямі або трохи зігнуті, завдовжки 8-9 мм.Квітичервонувато-рожеві з червоними центральними прожилками на пелюстках, до 20 мм завдовжки, в діаметрі 25 мм.БутониЗовнішні пелюсткиВнутрішні пелюсткиТичинкиМаточкаПлодибулавоподібні, червоно-вишневого відтінку, до 25 мм завдовжки.Насіннячервонувато-коричневе.
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).
Систематика
Девід Річард Гант умовно приймає цей вид, але сумнівається, що він відрізняється від Mammillaria standleyi. Прийнятий як окремий вид Едвардом Фредеріком Андерсоном — членом Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колишнім її президентом у його фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family».
Утримання в культурі
Росте повільно, за 6 — 8 років доростає в культурі до діаметра близько 12 см, утворюючи одиночну кулясту рослину з густими колючками. Рясно цвіте, якщо надати йому хороше освітлення.
Див. також
Список видів роду мамілярія
Примітки
Література
Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997.
Джерела