«Bitterblue» — восьмий студійний альбом валлійської співачки Бонні Тайлер, випущений 11 листопада 1991 року на лейблі «». «Bitterblue», створений у стилі поп-року, описувався німецьким продюсером та композитором Дітером Боленом як «більш комерційний», ніж попередні альбоми Тайлер. Болен почав працювати зі співачкою на початку 1991 року, він написав і спродюсував кілька пісень для альбому. У «Bitterblue» також представлені композиції , і Джорджо Мородера.
«Bitterblue» мав змішані оцінки від музичних критиків, пісні отримали схвальні відгуки, тоді як продюсування було розкритиковане. Альбом мав великий успіх у континентальній Європі, де він очолив чарти Австрії та Норвегії. 1992 року він отримав тричі платинову сертифікацію IFPI в Норвегії. До альбому вийшло три сингли, серед яких хіти «» та «».
Написання і запис У 1990 році Тайлер підписала контракт з лейблом «Hansa Records». «Bitterblue» став її першим мультипродюсерським альбомом, у його створенні брали участь Дітер Болен, Луїс Родрігес, , Девід Йорет, Джорджо Мородер і . Болен стверджував, що Тайлер неохоче погодилася на запис його пісень, оскільки вважала їх більш комерційними, ніж її попередні роботиBohlen, Bonnie. Oder: Keiner singt geiler als die Tyler, p. 204.. Заголовний трек включає елементи шотландської народної музики, зокрема волинку та акордеон, він був натхненний хітом Рода Стюарта «».
Надалі Тайлер записала ще два альбоми з Боленом. Своє авторство і продюсування пісень Болен часто підписував під псевдонімами Говард Г'юстон, Стів Бенсон та Дженніфер Блейк. Тайлер стверджувала, що таким чином Болен вирішив замаскувати свою участь, задля уникнення упередженого ставлення радіо-діджеїв до альбому.
«Bitterblue» був записаний в п'яти студіях, розташованих в Німеччині, Великій Британії і США. Дітер Болен, Нік Кершоу, Джорджо Мородер, Девід Йорет займалися записом і продюсуванням пісень власного авторства, а Луїс Родрігес виступив співпродюсером трьох треків. Пісні, написані Альбертом Гаммондом і , були спродюсовані Роєм Біттаном на студіях «Conway» і «A&M» у Лос-Анджелесі. Пісню «Heaven Is Here» Тайлер записала в дуеті з Мородером, а «Till The End Of Time» — з Деном Гартманом. Обидві пісні були написані Мородером. Тайлер також у співавторстві з Девідом Мадіраном написала текст до пісні «Whenever You Need Me».
Реліз Хоча альбом «Bitterblue» так і не вийшов у Великій Британії та США, у континентальній Європі він мав комерційний успіх. Він очолив чарти Австрії та Норвегії, в останній країні він отримав чотирикратну платинову сертифікацію, а у Німеччині — золоту. Загальні продажі альбому з моменту випуску склали понад півмільйона копій, тоді як до чартів Великої Британії він взагалі не потрапив.
Відгуки критиків Томас Мурейка з «AllMusic» оцінив альбом на три з половиною зірки з п'яти, назвавши його «приємною збіркою поп-мелодій». За його словами, співпраця з Джорджо Мородером «[надала] творчості Тайлер сучасного блиску, який обрамляє її вокал у піснях». Мурейка прийшов до висновку, що «Bitterblue» «кращий, ніж більшість поп-записів», але не такий «сильний», як її робота з і Дезмондом Чайлдом. У рецензії до головного синглу журнал «Billboard» розкритикував продюсування Болена: «бомбезний продакшн з шаленими волинками й хоровим цвіріньканням дітей на першому плані перекриває характерний їдкий голос Тайлер, відсуваючи його на другий план»Billboard, p. 102.
Трек-лист
Учасники запису Інформація вказана згідно сайту «AllMusic».
Технічний персонал Дітер Болен (як Говард Г'юстон) — запис (1, 13), мікшування (1, 13) Дітер Болен — запис (2, 9, 14), мікшування (2, 9, 14) Луїс Родрігес — запис (2, 9, 14), мікшування (2, 9, 14) Філ Кеффел — інженер і запис (3, 5, 6), мікшування (3, 5, 6) Девід Йорет — запис (4), мікшування (4) Стюарт Брюс — запис (7), мікшування (7) Браян Рівз — інженер (8, 10, 11, 12), мікшування (8, 10, 11, 12) Джорджо Мородер — мікшування (8, 10, 11, 12) Томас Сассенбах — арт-директор Aaron's Outfit — дизайн Ariola — дизайн Маркус Амон — фотографування Джефф Вайсс — фотографування Девід Аспден — менеджмент
Музиканти Бонні Тайлер — вокал Ден Гартман — вокал (12) Джорджо Мородер — програмування (8, 10, 11, 12), вокал (10) Рой Біттен — клавішні (3, 5, 6), аранжування (3, 5, 6) Річард Коттл — клавішні (7) Нік Кершоу — клавішні (7), програмування (7), гітари (7), аранжування (7) Скотт Грір — програмування (8, 10, 11, 12) Джон Пірс — гітари (3, 5, 6) Ведді Вочтел — гітари (3, 5, 6) Тім Пірс — акустична гітара (3, 5, 6) Тедді Кастеллуччі — гітари (8, 10, 11, 12) Ренді Джексон — бас (3, 6, 6) Кенні Аронофф — ударні (3, 5, 6) Гері Гербіг — саксофон (8, 10, 11, 12) Дітер Болен — аранжування (як Говард Г'юстон у 1, 13), аранжування (2, 9, 14) Девід Йорет — аранжування (4) Джекі Челленор — бек-вокал (7) Міріам Стоклі — бек-вокал (7) Деббі Макглендон-Сміт — бек-вокал (8, 10, 11, 12) Джо Піццуло — бек-вокал (8, 10, 11, 12) Марієтта Вотерс — бек-вокал (8, 10, 11, 12)
Чарти
Тижневі чарти Чарт (1991) Позиція European Top 100 Albums (Music & Media)21 Finland Seura/IFPI (Music & Media)6
Підсумкові чарти року Чарт (1992) Позиція Austrian Albums Chart (Ö3 Austria Top 40)12 European Top 100 Albums (Music & Media)79 Norwegian Albums Chart (VG-lista)15
Сертифікації
Історія релізу Країна Дата Формат Лейбл Європа 11 листопада 1991 Японія 21 травня 1992 США 24 квітня 2012 Цифрове завантаження
Нагороди RSH Gold Award
|1992 |Bitterblue |Найкраще жіноче виконання, спродюсоване в Німеччині
Примітки
Посилання «Bitterblue» на сайті discogs.com