Петро Андрійович Павленко (1899—1951) — російський радянський письменник, сценарист і журналіст, військовий кореспондент. Лауреат чотирьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1947, 1948, 1950). Відомий діяч культури сталінської епохи. Депутат ВР СРСР 3 скликання (1950—1951).

Біографія Народився 29 червня (11 липня) 1899 року в Санкт-Петербурзі в родині залізничного службовця. Через хворобу матері сім'я була змушена переїхати в Тифліс (Тбілісі), який сам П. Павленко вважав своєю другою батьківщиною. Мати невдовзі померла. Петро з батьком жив у бідному районі міста, у т. зв. Нахалівці, заселеному переважно залізничними робітниками. Закінчив реальне училище (1917). Навчався у політехнікумі в Баку (1917—1920).

Член РКП(б) з 1920 року.

Служив комісаром у Червоній армії, а після демобілізації кілька років провів на партійній роботі в Азербайджанській та Грузинській РСР. У 1924 році був делегатом ХІІІ з'їзду РКП(б) від Закавказзя. У цей же час почав друкуватися — спочатку в червоноармійській газеті «Червоний воїн», потім у газеті «Зоря Сходу». Писав нариси й статті з партійних питань.

З 1924 по 1927 рік працював у Туреччині в радянському торговому представництві. На матеріалі турецьких вражень написані перші розповіді і книга нарисів «Стамбул і Туреччина». Після повернення в Москву у 1928 році примкнув до групи «Перевал», з якої вийшов у грудні 1930 року. У 1930 році вийшла повість «Пустеля», написана за матеріалами поїздки до Туркменської РСР.

У 1932 році вийшов перший роман Павленка «Барикади», присвячений подіям Паризької Комуни. У 1932 році Павленко знайомиться з Максимом Горьким. У 1932 році після поїздки на Далекий Схід виходить роман «На Сході», який був добре прийнятий читачами.

У цей же час Павленко починає пробувати свої сили в кінодраматургії: пише сценарій за романом «На Сході», потім сценарії для фільмів «Олександр Невський», «Яків Свердлов», «Клятва», «Падіння Берліна».

У 1932—1938 роках редагував журнал «30 днів», потім горьковський альманах «Рік XVII», багато працював як журналіст.

У 1934 році на I Всесоюзному з'їзді радянських письменників був обраний членом Правління Спілки радянських письменників, а з 1938 по 1941 рік був членом Президії Спілки радянських письменників.

Під час німецько-радянської війни — спеціальний кореспондент газет «Правда» і «Красная звезда». Під час війни написав «Русскую повесть», книгу оповідань «Шляхи відваги», текст до документального фільму «Розгром німецьких військ під Москвою», сценарій фільму «Клятва».

З 1945 року і до кінця життя за станом здоров'я жив у Криму, де створив Кримську письменницьку організацію і керував нею. Організував видання альманаху «Крим», був його редактором. Був членом редколегії журналу «Знамя». Написав роман «Щастя», оповідання, сценарій кінофільму «Падіння Берліна», повість «Степове сонце».

Помер 16 червня 1951 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 1).

На смерть П. Павленка М. Рильський написав вірш «Пам'яті Петра Павленка», який зачитав на жалобному мітингу в Центральному домі літераторів у Москві 18 червня 1951 р.Павленко в воспоминаниях современников — М. Советский писатель, 1963 — с. 9, с. 393

Творчість Проза У двотомному романі про можливий сценарій майбутньої війни «На Сході» (1936—1937) Радянський Союз перемагає Японію. Причому наступ японців зупиняє виступ Сталіна на Партійному з'їзді у Большому театрі.

Сценарії Автор сценаріїв до фільмів: «Олександр Невський» (1938), спільно з Сергієм Ейзенштейном «Яків Свердлов» (1940) «Славний малий» (1942) «Клятва» (1946) «Падіння Берліна» (1947), спільно з Михайлом Чіаурелі «У степу» (1950), спільно з Олександром Галичем «Композитор Глінка» (1952).

Нагороди та премії Сталінська премія першого ступеня (1941) — за сценарій фільму «Олександр Невський»(1938) Сталінська премія першого ступеня (1947) — за сценарій фільму «Клятва» (1946) Сталінська премія першого ступеня (1948) — за роман «Щастя» (1947) Сталінська премія першого ступеня (1950) — за сценарій фільму «Падіння Берліна» (1949) орден Леніна (31.01.1939) орден Червоного Прапора (16.03.1943) орден Червоної Зірки (1940) — за участь в радянсько-фінській війні медалі

Вибрана бібліографія П. Павленко, Б. Пильняк. Лорд Байрон. М., Огонёк, 1928 Азиатские рассказы, М., «Федерация», 1929, 2-е изд. 1931 Стамбул и Турция, М., «Федерация», 1930, 2-е изд. 1932 Очерковые рассказы. М., 1931 Пустыня, Л., «Изд. писателей», 1931, 1932 Путешествие в Туркменистан, Л., «Федерация», 1932, 2-е изд. М., «Тов-во писателей»,1933 Анатолия, М., «Федерация», 1932 Баррикады, М.. «Федерация»,1932 13-я повесть о Лермонтове, М., «Федерация», 1932 Баррикады. Л., Издательство писателей, 1933 Баррикады. М., Советская литература, 1933 Муха. М., Молодая гвардия, 1933 Баррикады. Роман. М., 1934 Как я писал «Баррикады». М., 1934 Баррикады. М., 1935 Пустыня. М., 1935 На Востоке, М., 1936 (Роман-газета) На Востоке, М., 1937 На Востоке, М.-Л., Детиздат, 1937 На Востоке, М., Советский писатель, 1937 На Востоке, М., Гослитиздат, 1937 На Востоке, Иваново., 1937 На Востоке, Новосибирск., 1937 На Востоке, Хабаровск., 1937 Александр Невский. Киносценарий. М., 1938 На Востоке. Пятигорск, 1938 На Востоке. Омск, 1938 На Востоке. Курск, 1938 На Востоке. Орёл, 1939 Разгром Колчака, М., 1939 (в соавторстве с Т. Тэсс) Путь отваги, М., Правда, 1942 На высоком мысу. М., 1942 Русская повесть. М., 1942 Русская повесть. Краснодар., 1942 Русская повесть. Красноярск., 1942 Русская повесть. Хабаровск, 1942 Русская повесть. Магадан, 1943 Путь отваги. М., 1943 Клятва. Киносценарий. М., 1946 Люди одной семьи. М., 1946 Счастье, 1947 Сила слова. М., 1947 В селе Рыбачьем. Симферополь, 1948 Степное солнце, 1949 Крымские рассказы, Симферополь, 1949 Американские впечатления, М., 1949 Избранное, 1949 Степное солнце. Симферополь, 1949 Падение Берлина. Киносценарий. М., 1950 (в соавторстве с М. Чиаурели) Степное солнце. Свердловск, 1950 Военные рассказы. М., 1951 Итальянские впечатления, 1951 Молодая Германия, М.-Л., 1951 Киносценарии. М., 1952 Голос в пути. М., 1952 Рассказы и очерки. М., 1952 Композитор Глинка. Киносценарий. М., 1953 Рассказы, М,, 1953 Рассказы, 1954 Записные книжки. Симферополь, 1955 Писатель и жизнь. М., 1955 Дорогой славы. М., 1956 Кавказская повесть. М., 1958 Кавказская повесть. Махачкала, 1966 Письмо домой. Тула, 1973 Шамиль, историч. эпопея (не закончена)

Видання Собрание сочинений. В 6-ти тт., М., Гослитиздат, 1953—1955, 75 000 экз.

Пам'ять Літературно-меморіальний музей Треньова-Павленко в Ялті. Відкрився наприкінці 1950-х років і є філією Ялтинського історико-літературного музею.

Примітки

Посилання Биография на сайте Хронос