Скарам́уш або Скарам́уччаТеатральная энциклопедия. — Т. 4 : Нежин—Сярев. — Москва: Сов. Энциклопедия, 1965. — Стб. 957. — (, ) — персонаж-маска італійської Комедії дель артеБрокетт, Оскар Ґ. Історія театру / Оскар Ґ. Брокетт, Франклін Ґ. Гілді ; пер. з англ. — Вид. 10-те. — Львів: Літопис. — С. 195—200 : іл. (комедія масок)Комедія масок (комедія дель арте) // Безвершук Ж. О. Історія культури в термінах і назвах: словник-довідник. — Київ: Вища шк., 2003. — С. 247., південний варіант маски Капітана. Бере участь у південному (або неаполітанському) квартеті масок поруч із Тарталією, Ковʼєло та Полішине́лем. Маска Скарамуша частково повторювала північну маску Капітана, але несла в собі менше політичної сатири. Це вже був не іспанський завойовник, а простий тип хвалькуватого вояки, близький за духом до деяких персонажів Плавта. Він хвалькуватий, любить сваритись, але лишень справа доходить до бійки, він боягузливо тікає чи, якщо не встигне втекти, неодмінно буде побитий.
Із маски Скарамуша також народились персонажі Пасваріело (слуга, п'яниця та ненажера), Пасквино (хитрий і брехливий слуга) і у Франції Кріспен (шахраюватий слуга).
З 1661 року Мольєр ділив сцену в Пале-Рояль із трупою італійської комедії, де в ролі Скарамуша виступав актор Тіберіо ФйорілліИстория западноевропейского театра. Т. 1 / под ред. проф. С. С. Мокульского. — Москва: Искусство, 1956. — С. 246 : ил. — (рос.). Фйоріллі позбавив маску усіх військових ознак і навіть не носив шпагу (саме такий образ Скарамуша зберігся до наших днів), але він відрізнявся невичерпною вигадкою, гарно володів акторською технікою, його гра рясніла акторськими технічними трюками, і Мольєр багато чому в нього навчився.
Образ Скарамуша зустрічається в творах французького письменника і драматурга Лесажа («Арлекін — король людожерів, або Семимильні чоботи», «Удаваний ярмарок»)Карская Т. Я. Французский ярмарочный театр. — Ленинград; Москва: Искусство, 1948. — С. 83—108. — (рос.).
Скарамуш також фігурує як герой двох романів Рафаеля Сабатіні, однойменної сюїти Даріуса Мійо і пісні англійського рок-гурту Queen «Bohemian rhapsody» («Богемна рапсодія»).
Примітки
Джерела Дживелегов А. К. Итальянская народная комедия. — Москва: Изд-во АН СССР, 1954. — 298 с. : илл. — (рос.). —URL: http://biblio.imli.ru/images/abook/zarublitra/Dzhivelegov-Italyanskaya-narkomediya-1954.pdf Молодцова М. Комедия дель арте: (история и современная судьба) / М. Молодцова ; ЛГИТМиК. — Ленинград, 1990. — 219 с. — ISBN 5-7196-0110-4. — (рос.).
Посилання