Олексій Іванович Ричаков (, містечко Мена, тепер Менського району Чернігівської області — , Львівська область) — радянський військовий, державний і політичний діяч, підполковник. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Біографія Освіта незакінчена середня. Член ВКП(б) з 1926 року.
З 1929 року — завідувач відділу культури і пропаганди, голова заводського комітету (завкому) і секретар партійного комітету (парткому) Корюківського рафінадного заводу на Чернігівщині.
З травня 1930 року — на політичній роботі і командних посадах в Робітничо-Селянській Червоній Армії. У 1932—1935 роках — молодший командир 7-го артилерійського полку. У 1935—1937 роках — політичний керівник батареї 135-го артилерійського полку. З 1937 року — політичний керівник батареї і виконувач обов'язків комісара 135-го артилерійського полку.
Учасник радянсько-фінської війни, військовий комісар дивізії.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року: військовий комісар, начальник політичного відділу 271-ї стрілецької Горлівської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії. Воював на Західному, Південно-Західному, Південному, Закавказькому, 1-му та 4-му Українських фронтах.
Після 1945 року — начальник 75-го окремого геологічного загону Прикарпатського військового округу. Загинув «під час виконання службового завдання» (повертаючись з військових навчань у Білоруській РСР, підірвавшись на міні). Похований на 78 полі Личаківського цвинтаря у Львові.
Звання полковий комісар підполковник
Нагороди орден Червоного Прапора (7.12.1944) орден Вітчизняної війни I ст. (15.06.1945) орден Червоної Зірки (20.05.1940) орден «Знак Пошани» (1938) медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Кавказу»
Посилання Рычаков Рычаков