Альгеніб (Гамма Пегаса, γ Пегаса, γ Pegasi, γ Peg) — зоря в сузір'ї Пегаса, розташована в південно-східному куті астеризму, відомого як Великий Квадрат. Середня видима візуальна величина зорі +2,84, (четверта за яскравістю зоря в сузір'ї). Відстань до зорі виміряна методом паралаксу, приблизно з похибкою 5 %.
Назва та позначення Позначення Баєра — γ Пегаса. Власна назва — Альгеніб. Однойменна назва Альгеніб також є альтернативною назвою зорі α Персея. 2016 року Міжнародний астрономічний союз організував робочу групу щодо назв зір (). Перший бюлетень WGSN від липня 2016 року містив дві таблиці назв, ухвалених WGSN; перша таблиця містила назву Альгеніб () для цієї зорі (для α Персея ухвалили власну назву Мірфак).
В індуїстській астрономії астеризм, який складається з γ Пегаса й α Андромеди, має назву «Уттарбхадрапада» (), це 26-а накшатра. Китайський астеризм «Стіна» ( () також складається з γ Пегаса й α Андромеди p. 170, 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ., а сама γ Пегаса відома як «Перша зоря Стіни» ( 一 ) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 , Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010..
Характеристики 1911 року американський астроном Кейвін Бернс виявив, що радіальна швидкість γ Пегаса дещо коливається. Це підтвердив 1953 року американський астроном Д. Гарольд Макнамара, який визначив зорю як змінну типу β Цефея. (Власне тоді він ідентифікував її як «змінну типу β Великого Пса», але згодом тип було перевизначено як «змінна типу β Цефея».) Зоря має період радіальної пульсації 0,15175 доби (3,642 години), а також демонструє поведінку повільно пульсуючої зорі спектрального класу B (SPB) із трьома додатковими пульсаційними частотами. Її видима зоряна величина коливається від +2,78 до +2,89 протягом кожного циклу пульсацій.
γ Пегаса має загальну світність у 5840 разів більшу Сонця, зовнішня атмосфера має ефективну температуру більше 21 000 К. При цій температурі зоря світиться блакитно-білим відтінком. Зоря має масу майже і радіус близький до п'яти радіусів Сонця. Зоряна класифікація В2 IV передбачає, що це субгігант, у ядрі якого водень майже «вигорів» і зоря в процесі еволюції залишає головну послідовність. Швидкість обертання зорі не піддається вимірюванню — вона або обертається дуже повільно, або обернена до Землі майже полюсом.
Зоря має слабке магнітне поле, верхня межа диполярної напруженості близько Гаусів.
Примітки
Посилання
Див. також Список зір сузір'я Пегаса