Макс́им Гео́ргійович Голе́нко ( , м. Миколаїв) — український режисер театру і кіно, головний режисер незалежного «Дикого театру», головний режисер Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька (з 29 вересня 2020). Заслужений артист України (2025).

Життєпис Народився 6 квітня 1978 року у місті Миколаїв. У 1993 — 1995 роках навчався у театральній студії при Миколаївському українському академічному театрі драми та музичної комедії, після чого у 1995 — 2000 роках працював у тому ж театрі актором.

Період 2000 — 2001 років — навчався у Харківському університеті мистецтв ім. Котляревського на кафедрі режисури драматичного театру (викладач Олександр Барсегян).

З 2001 по 2006 рік навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого (КНУТКТ), де здобув кваліфікацію режисера драматичного театру та отримав диплом спеціаліста (викладач Ростислав Коломієць).

З 2003 по 2008 роки працював керівником театральної студії при Національній академії управління у Києві та здійснив декілька вистав з професійними та непрофесійними артистами.

З 2013 по 2015 рок викладав «Основи режисури» на кафедрі сценографії та екранних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

У період з 2006 по 2020 рік створив 40 вистав у професійних державних та недержавних театрах різних міст України: Миколаїв, Рівне, Коломия, Луганськ, Київ. Був запрошений на резиденцію у Theater Magdeburg (Німеччина), де у 2016 році поставив виставу «Вій» за п'єсою Наталії Ворожбит у рамках проекту «Дикий Схід».

З 2016-го року — головний режисер недержавного «Дикого театру» (м. Київ).

У 2017 році увійшов в топ-10 кращих режисерів країни за версією театральних критиків.

Постановки неодноразово брали участь у фестивалях та отримували відзнаки.

З 7 червня 2023 року Міністерством культури був призначений виконуючим обов'язки генерального директора-художнього керівника Національного академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької у ЛьвовіМаксим Голенко призначений в.о. генерального директора – художнього керівника Національного театру імені Марії Заньковецької (7 червня 2023). Нова команда почала працювати одразу на результат. За підсумками першого року роботи у театрі було відкрито дві нові сцени, реалізовано 13 прем'єр.

Режисерські роботи в театрі Перелік робіт наведено за каталогом порталу «Театральна риболовля».

Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича , 25 березня — «Boa constricttor» Максима Голенка за мотивами Івана Франка , 14 березня — «Повернення» за п'єсою «Ніч святого Валентина» Олександра Марданя  — «Зерносховище» Наталії Ворожбит (вистава повністю зроблена та закрита дирекцією)

Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії  — «Детектор брехні» Василя Сігарева  — «Воскреслий та злий» Тараса Оглобліна  — «Два ангела» Віктора Шендеровича  — «Банзай» Кокі Мітані  — «Останній ацтек» Віктора Шендеровича  — «Пишка» Максима Голенка за повістю «Пампушка» Гі де Мопассаном , 8 листопада — «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого , 8 грудня — «Біла Ворона» Геннадія Татарченка та Юрія Рибчинського , 1 листопада — «Захід» Ісака Бабеля , 8 лютого — «Легенда про Тіля» за п'єсою «Тіль» Григорія Горіна

Миколаївський академічний художній російський драматичний театр  — «Мата Харі» Олени Грьоміної , 15 листопада — «Хаос, або Жінки на межі нервового зриву» Міка Мюллюахо

«Дикий Театр» (м. Київ) , 24 квітня — «Вій 2.0» Наталії Ворожбит (вистава створена групою студійців в Білиць-Арт центрі 24 квітня 2014 року та гралась у театральному центрі «Пасіка» при Києво-Могилянській академії, у 2016 році передана в прокат «Дикого театру», де зіграна на офіційному відкритті театру 10 лютого 2016 року)http://wild-t.com.ua/vii-2-0/ Дикий Театр. «Вій 2.0» , 6 червня — «Палац насолод (Попи, мєнти, бабло, баби)» Віктора Понізова за мотивами п'єси «Герцогиня Амальфі» Джона Вебстера (вистава створена групою студійців в Білиць-Арт центрі 6 червня 2015 року, з 16 червня 2016 — у репертуарі «Дикого театра») , 12 грудня — «Афродизіак» Віктора Понізова , червень — «Віталік» Віталія Ченського , 15 лютого — «Кицюня» за п'єсою «Лейтенант з острова Інішмор» Мартіна Мак-Дони 2018, 29 листопада — «Жінко, сядь» за п'єсою «Любов сильніша» Наталії Блок , 26 травня — «Спіймати Кайдаша» Наталії Ворожбит за повістю «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького (імерсійна вистава показана в рамках «Книжкового Арсеналу») 2019, 2 серпня — «Кайдаші 2.0.» Наталії Ворожбит за мотивами серіалу «Спіймати Кайдаша», написаного за мотивами повісті «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького (прем'єра відбулася у будинку культури селища Сорокотяга10 днів команда київського «Дикого театру» провела в селі Сорокотяга, Жашківського району, Черкаської області. Репетирували «Кайдаші 2.0». kyivdaily.com.ua, 23 серпня 2019, 30-31 серпня — київська прем'єра) , 12 березня — «Механічний апельсин» Лєни Лягушонкової за мотивами однойменного роману Ентоні Берджеса 2020, 24 червня — «Червоне, чорне і знову червоне» сценарної команди «Піратська Бухта»

Театральна агенція «ТЕ-АРТ» , 12 грудня — «Хаос» Міка Мюллюахо , 11 листопада — «Холостяки і холостячки» Ханоха Левіна

Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька , 13 березня — «Енеїда-XXI» Віталія Ченського за мотивами поеми «Енеїда» Івана Котляревського (спільно з «Диким Театром», м. Київ) , 2 жовтня — «Собаче серце» Михайла Булгакова

Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької , 9 липня (перезапуск у жовтні 2024) — «Тригрошова опера» за однойменною п'єсою Бертольта Брехта

Різні театри  — «Механічний апельсин» Максим Голенко за мотивами однойменного роману Ентоні Берджеса («Вільний театр», м. Київ)  — «Сон смішної людини» Федіра Достоєвського (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (камерна сцена), м. Київ) , 27 вересня — «Подражание вечным порокам» за мотивами п'єси «Тригрошова опера» Бертольта Брехта (Луганський академічний обласний російський драматичний театр) , 26 червня — «Королева краси, або Перед смертю не надихаєшся» за п'єсою «Красуня з Лінена» Мартіна Мак-Дони (Київський експериментальний театр «Золоті ворота») 2015 — «Біла Ворона» Геннадія Татарченка та Юрія Рибчинського (Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр)http://dramteatr.com.ua/vist/item/2868 Рівненський музично-драматичний театр «Біла ворона» , травень — «Der Wij» / «Вій» Оливера Лисевського за п'єсою Наталії Ворожбит (, Німеччина) , 29 квітня — «Пристрасті Тіля» за п'єсою «Тіль» Григорія Горіна (Івано-Франківський академічний драматичний театр ім. Івана Франка) 2017, 30 червня — «Клас-акт» (проект) (Національна музична академія України імені Петра Чайковського, м. Київ) (Головний режисер) 2017 — «Homo Soveticus» за п'єсою «Потерпілий Гольдинер» Віктора Шендеровича («Ампулка», м. Київ) , 3 липня — «Клас-акт» (проект) (Національна музична академія України імені Петра Чайковського, м. Київ) (Головний режисер) , 22 лютого — «Біла Ворона» Геннадія Татарченка та Юрія Рибчинського (Київський національний академічний театр оперети) 2019, 11 квітня — «Пеніта. Опера» Тетяни Киценко на музику Золтана Алмаші (Незалежний проект; з 11 грудня 2019 — у репертуарі Київського національного академічного театру оперети) 2019, 15 червня — «Зойчина квартира» Михайла Булгакова (Київський академічний драматичний театр на Подолі) 2019, 18 грудня — «Дон Жуан. Коктейль» фантазії Марини Смілянець на основі творів класиків (Київський академічний театр «Актор») , 21 грудня — «Чуваки не святкують, або Ukrainian» Олексія Доричевського за творами Руслана Горового («Ампулка», м. Київ) , 27 лютого —«Ерендіра не хоче вмирати» Лєни Лягушонкової за мотивами Габрієля Гарсія Маркеса (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)

Робота на телебаченні 2008-2010 — Файна Юкрайна (скетч-шоу на Новому каналі) — режисер. 2018 — Марк + Наталка (ситком на ICTV) — режисер. 2018 Вечірка (другий сезон на каналі ТЕТ) — режисер.

Нагороди та визнання

Вистава «Boa constricttor» (Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича) 2006 — VIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — лауреат у номінації «Краща режисура» 2006 — VII Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори» (м. Тернопіль) — «Дебют-2006» 2011 — XLI Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» (м. Кіровоград) 2016 — Х Фестиваль «Homo Ludens» (м. Миколаїв) — Гран-прі фестивалю Вистава «Сон смішної людини» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка) 2013 — XXI Премія в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» — лауреат категорії «Краще пластичне рішення» (Ольга Семьошкіна), номінант категорії «Найкраще виконання жіночої ролі другого плану» (Тетяна Міхіна) 2013 — XXVI Театральний фестиваль «Грудневі театральні вечори» (м. Чернігів) Вистава «Вій 2.0» («Дикий Театр») 2014 — III Фестиваль молодої режисури (м. Київ) 2015 — Мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest» (м. Київ) 2015 — Kiev Theatre Showcase (ETC) 2016 — Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» — відзнака журі у номінаціях «Краща вистава», «Краща режисура», «Краще музичне оформлення» 2016 — Festival divadiel strednej Európy (Словаччина) Вистава «Палац насолод (Попи, мєнти, бабло, баби)» («Дикий Театр») 2016 — Мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest» (Артзавод «Платформа», м. Київ) Вистава «Der Wij» (Theater Magdeburg) 2016 — Фестиваль «Wild Osten» — участник фестивалю Вистава «Пишка» (Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії) 2016 — XVIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) Вистава «Хазяїн» (Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії) 2017 — XIX Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) 2018 — І Всеукраїнський театральний фестиваль «СвітОгляд» (м. Луганськ) 2020 — Міжнародний фестиваль «Слов'янські театральні зустрічі» (м. Чернігів) Вистава «Віталік» («Дикий Театр») 2017 — Театральний фестиваль-лабораторія новаторських вистав молодіжних театрів України (м. Мукачево) 2018 — XX Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) 2018 — Театрально-урбаністичний фестиваль «Parade-Fest» (м. Харків) 2018 — ІІ Міжнародний фестиваль кабаре «Велика сходка» (м. Дніпро) 2018 — Мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest» (м. Маріуполь) 2018 — I Всеукраїнський театральний фестиваль-премія GRA (м. Київ) — Краща камерна вистава України Вистава «Кицюня» («Дикий Театр») 2017 — Taking the Stage — фіналіст театрального конкурсу Вистава «Біла Ворона» (Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр) 2017 — Фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют» — лауреат у номінаціях «За музичне вирішення вистави» (аранжувальник Зіновій Крет), «За пластичне вирішення вистави» (балетмейстер Максим Булгаков), «За чоловічу роль другого плану» (Ігор Ніколаєв за роль Блазня-диявола), «Глядацькі симпатії», «Фатальний чоловік» (Ігор Ніколаєв за роль Блазня-диявола) Вистава «Біла Ворона» (Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії) 2018 — I Всеукраїнський театральний фестиваль-премія GRA (м. Київ) Вистава «Захід» (Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії) 2019 — ХХІ Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — відзнаки у номінаціях «Вистави великої сцени», «Краща сценографія» (Юлія Заулична), «Краща акторська робота» (Максим Руденко за роль Бені Крика) Вистава «Кайдаші 2.0.» («Дикий Театр») 2020 — Театральний рейтинг «Київський рахунок» за підсумками 2019 року 2020 — Блогерський рейтинг «Театральної риболовлі» за підсумками 2019 року