Не слід плутати з Медаллю імені Альберта Ейнштейна, від ЮНЕСКО, Медаллю Альберта Ейнштейна, яку присуджує швейцарське «Товариство Альберта Ейнштейна», Премією Альберта Ейнштейна, яку вручає
Нагорода Альбе́рта Ейнште́йна () — нагорода в галузі теоретичної фізики, яку присуджував Інститут перспективних досліджень (США) і якою відзначали учених за високі досягнення в природничих науках. Була заснована у 1949 році Меморіальним фондом Льюїса і Рози Строз () з нагоди 70-ї річниці з дня народження Альберта ЕйнштейнаUniversity of Texas Physics Faculty 1970. Research Awards і її вручали у 1951—1979 роках. Складалася із золотої медалі (через що нагороду іноді помилково називають медаллю Альберта Ейнштейна) та грошової винагороди на суму $15000Biography of J. Schwinger from University of St Andrews, MacTutor History of Mathematics Archive (Last accessed Dec. 17, 2006).The Month at Caltech, April 1954 issue , p. 20 (Last accessed on September 4, 2007). яка була згодом зменшена до $5000 . Переможець обирався комітетом, у перший склад якого входили Ейнштейн, Оппенгеймер, фон Неймана та Вейль при Інституті перспективних досліджень, який керував нагородою і одним з опікунів якого був Льюїс ШтраусReport of the Director for 1948-53 , Institute for Advanced Studies, p. 30 (1954). (pdf file last accessed on November 11, 2018)..
Цю нагороду не слід плутати з багатьма іншими відзнаками, названими на честь відомого фізика, наприклад, Міжнародною науковою премією Альберта Ейнштейна, яку присуджує (вручають з 1984 року), Медаллю Альберта Ейнштейна, яку з 1979 року вручає швейцарське «Товариство Альберта Ейнштейна», а також з премією Ганса Альберта Ейнштейна (, названою на честь сина Альберта Ейнштейна, яку присуджує (ASCE) (вручається з 1988 року).
Премія була заснована ще при житті Ейнштейна, коли той працював професором в Інституті перспективних досліджень. Свого часу цю нагороду назвали «найвищою у своєму роді у Сполучених Штатах»New Scientist magazine, EBSCO Publishing, vol. 77, p. 272, 1978. Дехто вважав цю нагороду «престижним еквівалентом Нобелівської премії».
Лауреати 1951 — Курт Гедель та Джуліан Швінгер 1954 — Річард Філіпс Фейнман 1958 — Едвард Теллер 1959 — Віллард Франк Ліббі 1960 — Лео Сілард 1961 — Луїс Волтер Альварес 1965 — Джон Арчибальд Вілер 1967 — 1970 — Юваль Неєман 1972 — Юджин Пол Вігнер 1978 — Стівен Гокінг 1979 —
Примітки
Посилання Фотознімок медалі