Дібро́ва () — село Бурштинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Україна.

Фізико-географічне положення

Село Діброва розміщується на відстані 25,9 кілометра на південь від колишнього районного центру міста Рогатина, а також — 47,1 км на північ від обласного центру Івано-Франківська та на схід — 14,3 км від найближчої залізничної станції Бурштин. Через село протікає маленька річка Уїздський Потік, яка впадає у Нараївку, ліву притоку Гнилої Липи — лівої притоки річки Дністер (басейн Чорного моря).

Відстань від Діброви до різних міст України та Польщі (автошляхами) • Варшава ~ 486 км Краків ~ 447 км Львів ~ 98,1 (103) км Шацьк ~ 301 км Луцьк ~ 215 (242) км Рогатин ~ 25,9 км (Столиця) Київ ~ 531 (549) км Рівне ~ 240 км Бережани ~ 48,3 (55,9) км Бурштин ~ 9,0 км Стрий ~ 78,7 (91,3) км Моршин ~ 90 (102) км Трускавець ~ 125 кмДіброваДіброва Тернопіль ~ 93,4 (110) км Хмельницький ~ 213 (222) км Вінниця ~ 337 (344) км Умань ~ 503 км Калуш ~ 50,4 (58,7) км Яремче ~ 111 (115) км Буковель ~ 146 (151) км Більшівці ~ 12,8 км Галич ~ 22,6 (27,2) км(Обласний центр) Івано-Франківськ ~ 47,1 (51,7) км Коломия ~ 109 (113) км Бучач ~ 69,8 км Чернівці ~ 181 (185) кмКам'янець-Подільський ~ 186 км

Назва До 1946 село називалося Сарники Середні (). 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Серники Середні Бурштинського району перейменовано на Діброва і Сернко-Середнівську сільську Раду — на Дібровська.Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»

Історія Давнє опільське село Сарники засноване в долітописні часи. Історична дата утворення — 1465 рік. Перші збережені документи вже подають у 1436 році назву села Сарники. У процесі росту село поділилося на три частини, а з часом — на окремі села. Під назвою Sarnki було також два сусідніх села: Сарники Долішні () Стаття про Sarnki у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том X, c.319, 1889 року тепер — Поділля (Більшівцівська громада) та Сарники Горішні () тепер — Сарники (Бурштинська громада).

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року село перебувало у складі Бурштинського повіту Бережанського округу коронного краю Королівство Галичини і Лодомерії.

У 1867 — 1918 рр. у складі Рогатинського повіту (Королівство Галичини та Володимирії).

1906 року тут відбувся аграрний страйк.

У вересні 1920 року козаки 8-ї дивізії Червоного козацтва захопили село і створили місцевий Ревком, але за кілька днів панічно втікали від флангового удару Дієвої армії УНР.

1928 року в селі діяв гурток «Сельроб-лівиці».

У 1939 році в селі проживало 1340 мешканців (1320 українців і 20 латинників)Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с..

За часів Радянського союзу на території села центральна садиба колгоспу ім. Димитрова. Виробничий напрям — рільництво й тваринництво. Землі артілі мали 1142 га.

В селі була восьмирічна школа, клуб, бібліотека, амбулаторія, сільмаг, філія зв'язку, ощадна каса. За післявоєнні роки тут зведено 220 житлових будинків.

До 2020 року роль місцевої адміністрації виконувала Сарниківська сільська рада.

У 2020 році в результаті адміністративно-територіальної реформи було ліквідовано Сарниківську сільську раду та Рогатинський район.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Бурштинської міської громади.

19 липня 2020 року, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в ході адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.

Представництво місцевої адміністрації виконує староста Сарниківського старостинського округу Бурштинської міської ради.

23 січня 2024 року відбулися громадські слухання щодо "Завершення декомунізації та деколонізації на території Бурштинської міської територіальної громади", що проходили в с. Діброва та с. Сарники. В результаті слухань у с. Діброва одноголосно вирішено демонтувати "Памʼятник односельцям, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів". На місці памʼятника встановити хрест та зробити благоустрій території.

Культура 16 вересня 2012 року проведено День села Діброва з нагоди 525-річчя від першої письмової згадки, ініціатором якого був заслужений журналіст України, композитор, співак, уродженець цього села Богдан Кучер.

Екскурс в історію села провів письменник, заслужений журналіст України, також уродженець села Богдан Голод.

На Дні села виступили фольклорні колективи районного будинку культури, сіл Світанок, Верхня Липиця, Нижня Липиця, Сарники та Діброви.

У рамках святкування даної події відбувся концерт за участю народних та заслужених артистів України: Михайла Кривеня, Любов Качали, Ярослава Крайника , Богдана Кучера , Ірини Лончиної, Ірини Зінковської, Володимира Пушкара, Весни, гурту «Вишиванка» , Христини Кривцун, Христини Олексин, Оксани Романюк, Галини Симчин, ансамблю «Гуцулочки Карпат» та іншихРДА — Новини. День села Діброва.

Населення Населення села становило в 1880 р. — 1019 осіб,

станом на 09.12.1931 р. — 1229 о.,

на 01.01.1970 р. — 944 о.,

на 05.12.2001 р. — 432 о.,

на 01.01.2009 р. — 344 о..

Густота населення становить 36,85 осіб на км².

Діалект Жителі села спілкуються наддністрянською говіркою, відомої ще як Опільський говір української мови.

Релігія В селі знаходяться дві церкви: УГКЦ — церква святого Архистратига Михаїла (дер.); 1895 р., яка перебуває на обліку пам'яток архітектури Рогатинського району ПЦУ — церква Архистратига Михаїла, храмове свято — 21 листопада (о. Михайло Кудла).

Пам'ятник В центрі села споруджено пам'ятник Невідомому солдату.

Освіта, соціальна сфера В селі є: Загальноосвітня школа I ступеня, у якій навчається 3 учні (директор — Курман М. І.).

Діють амбулаторія (завідувач — Сухарський М. С.), клуб (завідувач — Москаль О. С.).

Економіка, торгівля Є одна крамниця. На території села був зареєстрований Сільськогосподарський виробничий кооператив (СГВК) ім. Стефаника.

Спорт Є футбольне поле. Місцевий футбольний клуб «Діброва» бере участь в Другій Лізі Рогатинського району — Група «Схід» Сезон 2014 р. .

Відомі люди Бойко Богдан Михайлович (2 червня 1937, с. Діброва, нині Рогатинський район, Івано-Франківської області — 26 липня 2000, с. Діброва) — український письменник, редактор журналу «Перевал», громадський і культурний діяч. Автор багатьох романів та повістей, лауреат кількох літературних премій: в 1998 році — Премія імені Василя Стефаника, а в 1999 році — Міжнародна премія імені Олеся Гончара та інших. 5 березня 2001 року заснована Обласна (в Івано-Франківській області) премія імені Богдана Бойка в галузі журналістики.

Масляк Володимир Іванович (14 вересня 1859, с. Сарники Середні (нині с. Діброва, Рогатинського району, Івано-Франківської області) — 15 липня 1924, Львів) — український письменник, поет, перекладач, публіцист, педагог, критик, журналіст. Писав польською та українською мовою. В 1897 р. в м. Краків виходить його збірка поезій «З чорного шляху», у 1896 р. сатирична повість «Кістяк Гольбайна». Він упорядкував збірник, присвячений І. Котляревському, «На великі роковини». Переклав ряд творів Віктора Гюго, Марії Конопніцької, (автора вірша «Раз, два, три, чотири…» (1851)), Петара Прерадовича, серба (українською) та Юрія Федьковича, Левка Сапогівського (польською). Батько українського поета, перекладача Масляка Степана-Юрія.

Кучер Богдан Михайлович ( 21 серпня 1957, с. Діброва, Рогатинський район, Івано-Франківської області) — український радіо тележурналіст, заслужений журналіст України, співак, автор і виконавець власних пісень. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Франка. Співав у популярному ансамблі «Ватра» разом з О. Білозір та І. Білозором. Займався у театральних колективах м. Львова та м. Овруча. З 1986 р. працює в Івано-Франківській ОДТРК. Лауреат обласної премії імені Богдана Бойка в галузі журналістики. В особі Б. Кучера вдало поєднано здібності поета, співака і композитора. Пісні почав писати з ранньої юності. Пісенний доробок Богдана Кучера — це 120 творів, які співає і сам автор та багато з яких виконують більше 25-ти відомих українських артистів. Його пісні співають народні артисти України — В. Зінкевич, М. Кривень, І. Попович, І. Бобул, заслужені артисти України — С. Гіга, Я. Крайник , М. Попелюк , Л. Качала, дуети — «Писанка», «Лебеді кохання» , «Скриня», «Ярослав-На»; гурти — «Соколи», «Дзвони», «Львівські музики» , а також О. Савчук та ін. Автор пісенника власних творів «У небесах моя любов». Нагороджений орденом Святого Георгія від Папи Римського Бенедикта XVI «за духовну силу та духовне утвердження людини в радіопередачах та піснях».

Бандура Федір Пилипович — лицар Срібного хреста заслуги.

Загинули (померли) внаслідок російсько-української війни

Вінтоняк Михайло (9 листопада 1993 - 4 грудня 2023, с. Північне, Бахмутський район, Донецька область) - мешканець села Діброви. Військвослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних Сил України. Загинув внаслідок вибуху при обороні України від російських окупантів.

Див. також Сарники (значення)

Зауваги для правильного адресування на поштовому відправленні необхідно зазначати поштовий індекс НП України з таблиці — Діброва • 77073

Примітки

Література

Джерела та посилання

Діброва // Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. — С. 475 → Історія села Діброва Рогатинського району .: Істоичне Прикарпаття :.  — S. 319. КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України • КОАТУУ http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000036285 • с. Діброва — Офіційний портал Верховної Ради України

Мапи http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=49.290874&lon=24.733336&z=16&m=b&v=2 • Розташування с. Діброва на сервісі Карти • Розташування с. Діброва на ресурсі Супутник • Dibrova, Rohatynskyi raion, Ukraine — • Розташування с. Діброва на сервісі • OpenStreetMap | Точка: Діброва (337564027) • Діброва — <span style="background-color:#4B6487">ВІЗІКОМ карти<span style="background-color:#4B6487"> • Україна, Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Діброва — . • Розташування с. Діброва на сервісі mapquest.com Пошук карти: Івано-франківська Область, Рогатинський Район, Діброва | kartaonline.com Космические снимки территории Украины. 10 метров в 1 пикселе. Карта • ROHATYN Рогатин 1931 Карта • Umgebungen von Bursztyn Halicz Woynitow Zurawno und Kalusz — WIG Map Archive (English) — KUK (Austro-Hungarian) maps Топографические карты — topographic map • Исторические карты Украины • Немецкие разных лет (без индексной и привязок), в основном Польша и запад Украины: 1941 1:100000 Исторические карты Украины • Польские топографические карты Польши, запада Украины и Беларуси около 1927 года Топографические карты запада Украины 1:100000 (польские, около 1930 года) Топографические карты запада Украины начала 20 века Топографические карты — topographic map. Послевоенные польские карты 1:500000 (без индексной и привязок) 3rd Military Mapping Survey of Austria-Hungary. Index sheet of the general map of Central Europe (1:200 000) • 1910 Топографічна карта України (видання 1978 р.) Масштаб 1: 100 000 (кілометрівка) — 2 Лютого 2010 — Карти — Географіка • Квадрат M-35-098 Топографические карты Украины, Беларуси и Молдовы 1:1000000 Топографические карты Украины, Беларуси и Молдовы 1:500000 Топографические карты Украины и Молдовы 1:200000