Фра́га (з 1946 по 1993 — Ягодівка) — село в Україні, у Рогатинській міській територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області, на межі зі Львівським районом Львівської області.
Географія Село розташоване на межі Івано-Франківської та Львівської областей по обидва боки автошляху національного значення .
Назва 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Фрага Рогатинського району перейменовано на село Ягодівка і Фразьку сільську раду — на Ягодівську.«Прикарпатська правда», 13 липня 1946
11 червня 1993 року селу повернено історичну назву.
Історія Фраґа була відпустовим місцем у другій половині XVII століття. Перша дерев'яна церква (згадується у 1573 році, стояла на високій горі, що зветься Скала на місці об'явлень Матері Божої), згоріла за часів Богдана Хмельницького, врятувалася лише ікона Пресвятої Богородиці, написана на полотні: ікона схожа на Белзьку (тепер Ченстоховську).
На місці спаленої церкви було збудовано невеличку греко-католицьку капличку, туди поміщено ікону, до якої зверталися з молитвами. Із поширенням розголосу про чудотворні властивості ікони її, за наказом дідича Яна Станіслава Яблоновського, у 1732 році було перенесено до костелу бернардинського монастиря (спорудженого на кошти, виділені дідичами Станіславом Яном Яблоновським, його сином Яном Станіславом). Після закриття монастиря у 1790 році ікону було перенесено до костелу в Бережанах. Українська громада, очолювана парохом Теодором Сціловським, підтримана власником села графом Віктором Баворовським, чинила спротив. За спогадами очевидців, коли монахи забрали ікону з села, люди 2 місяці бачили образ у сяйві над водою, де потім забило джерело. 14 вересня 1904 року бернардинці з Бережан урочисто повернули чудотворний образ Матері Божої до Фраґи. Під час Другої світової війни монастир і костел були повністю зруйновані. На руїнах селяни знайшли вцілілу чудотворну ікону Матері Божої, яка 28 серпня цього ж року опинилася у греко-католицькій церкві Перенесення мощів святого Миколая, де перебуває досі. Руїни бернардинських храму та монастиря розібрали 1952 року.
В окремих документальних джерелах межі XVIII—XIX століть Фрага згадується як містечко. У другій половині XIX століття, за даними краєзнавця Антонія Шнайдера, поселення мало власну печатку з гербом: у щиті, увінчаному короною, — хлібний сніп, у який навхрест устромлені ціп та коса (Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника. — Відділ рукописів. — Фонд 144. — Опис 3. — Спр. 14. — Арк. 215).
1942 року Скалу підірвали окупанти, джерело було знищене; потім цілюще джерело з'явилося на протилежному боці гори, досі оздоровлює людей. Недавно зафіксовано два випадки зцілення водою з цього джерела — одна жінка позбулася раку шкіри, в іншої відновився втрачений зір.
У 1939 році в селі мешкало 910 осіб (800 українців, 100 поляків і 10 євреїв).
1 серпня 2016 року лютувала негода на Прикарпатті, від якої найбільше постраждала Фрага. Зокрема, знищено дерев'яну конструкцію та металеве покриття даху ЗОШ (850 м²), пошкоджено покриття сільського клубу (20 м²), металеві покриття церкви (40 м²) і двох житлових будинків (200 м²). Також буревій повалив п'ять дерев.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: + Мовний склад населення с. ФрагаМоваКількість осібВідсоток українська 651 100,00+
Пам'ятки, визначні місця Втрачені Монастир (1723—1732, будівничий Якуб Петрі). Костел (1739—1741, будівничий Франческо Каппоні).
Діючі В селі знаходиться дерев'яна церква Перенесення мощів Святого Миколая 1933.
Відомі люди В селі народились Вовчак Теодор (1870—1920) — український актор. — дружина великого гетьмана коронного Станіслава Яна Яблоновського. Завадовський Іван Степанович (1937—1983) — український художник. Василь Фацієвич (1847—1921) — український церковний і громадсько-політичний діяч, священник УГКЦ, у 1901—1904 роках — адміністратор Станиславівської греко-католицької єпархії, посол-віриліст Галицького сейму VII i VIII скликання. Померли Дикий Петро — український військовик, керівник Новострілищанського районового проводу ОУНР, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА.
Школа Діє школа I-II ступенів.
Примітки
Джерела
Betlej A.. Nagrobek Jabłonowskich w kościele Jezuitów we Lwowie // Folia Historiae Artium. — 2007. — SN 11. — S. 73—75.
Фрага (Ягодівка). Колишній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1897—1899). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н