Бі́ллі А́йліш Па́йрат Берд О'Ко́ннелл (, , Лос-Анджелес) — американська співачка та авторка пісень. Відома своїм унікальним музичним звучанням і проникливим вокалом, а також авангардним стилем, Айліш є визначною постаттю в поп-культурі 2020-х років. Айліш уперше привернула увагу громадськості у 2015 році дебютним синглом «Ocean Eyes», який був випущений на SoundCloud, написаний та спродюсований її братом Фіннеасом О'Коннеллом. У 2017 році вона випустила свій дебютний мініальбом Don't Smile at Me, який мав комерційний успіх у різних країнах, зокрема в США, Великій Британії та Австралії.
Дебютний студійний альбом Айліш, When We All Fall Asleep, Where Do We Go? (2019), дебютував на першому місці в американському чарті Billboard 200 та UK Albums Chart і став одним із найбільш продаваних альбомів року. Сингл із нього «Bad Guy» став першою піснею виконавця, народженого у XXI столітті, яка очолила американський чарт Billboard Hot 100 та отримала діамантову сертифікацію від Асоціації компаній звукозапису Америки (RIAA). Наступного року Айліш виконала титульну пісню «No Time to Die» для фільму про Джеймса Бонда «007: Не час помирати», яка очолила UK Singles Chart і принесла їй премію «Оскар» за найкращу оригінальну пісню у 2022 році.
Другий студійний альбом Айліш, Happier Than Ever (2021), очолив чарти в багатьох країнах. Його сингли «My Future», «Therefore I Am», «Happier Than Ever» та «Your Power» посіли місця в першій десятці чартів США та Великої Британії. Вона стала співавторкою та виконавицею пісні «What Was I Made For?» для фентезійного фільму «Барбі» (2023), яка стала її другим синглом номер один у Великій Британії та принесла їй другий «Оскар». Її третій альбом, Hit Me Hard and Soft (2024), отримав схвальні відгуки критиків; сингли «Lunch» та «Birds of a Feather» потрапили до п'ятірки найкращих у США, причому остання стала її першою піснею номер один у чарті Billboard Global 200.
Її нагороди включають два «Оскари», дев'ять премій «Греммі», дев'ять премій American Music Awards, двадцять рекордів Гіннеса, вісім премій MTV Video Music Awards, чотири премії Brit Awards та дві премії «Золотий глобус». Вона є другим артистом і єдиною жінкою в історії «Греммі», яка виграла в усіх чотирьох основних категоріях — «Запис року», «Альбом року», «Пісня року» та «Найкращий новий виконавець» — на одній церемонії, також ставши наймолодшою переможницею в категоріях «Альбом року» та «Запис року». Айліш — перша людина, народжена у XXI столітті, яка виграла і «Греммі», і «Оскар», а також наймолодша в історії дворазова лауреатка останньої. Вона була включена до інавгураційного списку Time 100 Next журналу Time у 2019 році та до списку Time 100 у 2021 році. За даними RIAA та Billboard, Айліш посідає 26-те місце серед виконавців із найбільшою кількістю сертифікацій цифрових синглів і є однією з найуспішніших артисток 2010-х років. У грудні 2022 року її відзначили як одну зі «100 жінок» за версією BBC. Айліш відома своєю політичною активністю, зосередженою на обізнаності про зміни клімату, репродуктивних правах жінок та гендерній рівності.
Життєпис
Народилася 18 грудня 2001 року в Лос-Анджелесі у родині акторки і викладачки Меґґі Берд та актора Патріка О'Коннелла. Має ірландське та шотландське походження. Виросла у Гайленд-Парку. Її брат Фіннеас теж займається музикою й має власний гурт.
Айліш здобула домашню освіту й 8-річною приєдналася до Лос-Анджелеського дитячого хору, де навчалася технікам співу. Першу пісню записала в 11 років. Текст був про зомбі-апокаліпсис, натхненний телесеріалом «Ходячі мерці». Також Айліш пройшла кілька акторських прослуховувань, які не вподобала. Проте їй припало до душі записувати фонові діалоги для сцен у натовпі: таким чином вона працювала над фільмами «Щоденник слабака», «Рамона і Бізус» та «Люди Ікс».
Довгий час Айліш займалася танцями, але у січні 2016 року зазнала травми, яка назавжди перервала її танцювальну кар'єру.
До 2019 року Айліш жила разом з батьками у районі Гайленд-Парк, Лос-Анджелес. Пізніше переїхала. У 2021 році вона повідомила, що досі проводить багато ночей у своїй дитячій спальні, щоб частіше бути поряд з батьками.
Має синдром Туретта, синестезію та досвід депресії. Співачка планувала самогубство, якому, за її словами, запобіг її друг, покійний американський співак XXXTentacion.
Айліш була у стосунках із репером Брендоном Адамсом, який виступає під псевдонімом 7:AMP. Потім Біллі зустрічалася з актором Меттью Тайлером Ворсом з 2021 по 2022 рік. З жовтня 2022 року по травень 2023 року вона зустрічалася зі співаком Джессі Резерфордом. В інтерв'ю Variety 2023 року Айліш розповіла, що її «фізично приваблюють» дівчата. Пізніше вона повідомила в Інстаграмі, що їй подобаються хлопці та дівчата.
Музична кар'єра Айліш має сопрано. Ейвері Стоун з Noisey назвав її вокал неземним, а Мора Джонстон з Rolling Stone порівняла його з шепотом. Музичний критик Роберт Крістгау написав, що «хоча Айліш є музично та комерційно — попсовою, але вона також нагадує, наскільки „аморфним“ став поп». Музика Біллі Айліш написана в таких стилях, як поп, дарк-поп, електропоп, емо-поп, експериментальний поп, гот-поп, інді-поп та альт-поп.
Айліш хотіла режисувати власні відеокліпи ще з 14 років, але спочатку їй не давали такої можливості через відсутність досвіду. У 2019 році вона дебютувала як режисерка кліпом на пісню «xanny».
Біллі Айліш росла, слухаючи The Beatles, Джастіна Бібера, Green Day, Arctic Monkeys, Linkin Park та Лану Дель Рей. Хіп-хоп — її найулюбленіший жанр, а на початок її власної кар'єри досить сильно вплинула пісня «Runaway» норвезької співачки Аврори. Також вона назвала Tyler, The Creator, Дональда Гловера та Авріл Лавін як тих, хто справляє найбільший вплив на її музику. В ЗМІ її часто порівнювали з Авріл Лавін, Lorde та Ланою Дель Рей, та, за словами Айліш, вона не хоче, щоб її порівнювали з останньою, заявивши: «Лана Дель Рей зробила свій бренд та стиль настільки досконалим, що вона не повинна цього навіть чути». Айліш також назвала Ріанну натхненням для вибору стилю після того, як під час вступної промови вона назвала моду своїм «захисним механізмом». За словами співачки, альбом Аріани Ґранде «Thank U, Next» надихнув її продовжувати займатися музикою .
Біллі Айліш пише музику та виступає на концертах разом зі своїм братом Фіннеасом. Айліш повідомляла, що деякі пісні засновані на їхньому досвіді. Фіннеас розповів, що пишучи музику для сестри, він прагне робити це так, щоб Біллі подобалося її виконувати.
2015-2018: Перші сингли, Don't Smile at Me У 2015 році 13-річна Айліш почала працювати над створенням пісень з братом, який на той час кілька років займався створенням музики й мав гурт. Перші пісні, які вони записали, називалися «She's Broken» і «Fingers Crossed»:
18 листопада 2015 року Айліш випустила пісню, написану, спродюсовану і змікшовану Фіннеасом, який спочатку писав її для свого гурту The Slightlys, але зрозумів, що вона краще підходить для вокалу Біллі. Він дав їй цю пісню, коли її вчитель танців Фред Діас попросив їх написати пісню для хореографії. Вони завантажили пісню на SoundCloud, щоб Фред мав змогу скачати її. За 2 тижні пісню прослухали кілька сотень тисяч разів, і менеджер Фіннеаса Денні Рукасін зв'язався з ним, щоб обговорити потенціал Біллі. На його думку, з допомогою брата вона могла б досягти великого успіху. У січні 2016 року Фіннеас і Денні Рукасін уклали угоду, в результаті якої Айліш підписала контракт з Apple Music та A&R компанією Platoon, що спеціалізується на просуванні митців-початківців до укладення контракту з великими лейблами.
24 березня 2016 року на офіційному YouTube каналі Біллі Аййлиш вийшов відеокліп на «Ocean Eyes», зрежисований Меганом Томпсоном.
23 червня 2016 року Біллі й Фіннеас випустили пісню «Six Feet Under» на SoundCloud. Саморобний відеокліп вийшов 30 червня, його зрежисувала сама Біллі, а змонтувала її мати Меггі Берд.
У серпні Айліш за сприяння Джастіна Люблінера, який помітив її талант, підписала контракт з Darkroom і Interscope Records. Darkroom і Interscope Records перевидали «Six Feet Under» і «Ocean Eyes» на стримінгові платформи 17 та 18 листопада 2016 року відповідно. 14 січня 2017 року Айліш випустила мікстейп з чотирма реміксами на «Ocean Eyes» від Astronomyy, Blackbear, Goldhouse та Cautious Clay, а також мікстейп з чотирма реміксами на «Six Feet Under» від Blu J, Gazzo, Je та Aire Atlantica.
24 лютого Айліш випустила пісню «Bellyache», а 22 березня на неї вийшов відеокліп. 30 березня вийшла пісня «Bored», що увійшла до саундтреку серіалу «13 причин чому» від Netflix, а відеокліп до пісні вийшов 26 червня. 30 червня 2017 року Айліш випустила пісню «Watch», а 14 липня — пісню «Copycat», і оголосила про випуск дебютного мініальбому «Don't Smile at Me», який вийшов 11 серпня. Мініальбом дебютував на 14 місці в U.S. Billboard 200. У жовтні Біллі Айліш вирушила в однойменний тур. 10 листопада вона випустила пісню «Bitches Broken Hearts».
У лютому 2018 року співачка вирушила до свого другого хедлайнерського туру «Where's My Mind Tour», який завершила у квітні. Айліш співпрацювала з Халідом над піснею «Lovely», яка вийшла 19 квітня 2018 року і увійшла до саундтреку другого сезону «13 причин чому».
У липні Айліш випустила пісню «you should see me in a crown», і того ж місяця виступила на Mo Pop Festival. 17 жовтня вийшла пісня «when the party's over», того ж дня Айліш записала інтерв'ю з Vanity Fair «73 питання». Це інтерв'ю входить до серії інтерв'ю з Айліш, що є своєрідною капсулою часу, яка демонструє зростання і її як особистості, і її популярності . Того ж місяця вона підписала контракт із Next Management на рекламу косметики. У листопаді Айліш була включена до списку Forbes 30 Under 30 2018 року.
На початку січня 2019 року мініальбом «Don't Smile at Me» досяг позначки 1 мільярд потоків на Spotify, таким чином Біллі Айліш стала наймолодшою з артистів, що досягли 1 мільярда потоків на платформі. Того ж місяця вона випустила пісню «When I Was Older», натхненну фільмом «Рома». Пісня увійшла до альбому-компіляції «Music Inspired by the Film Roma». У лютому Айліш разом з YouTube випустила документальний мінісеріал «A Snippet Into Billie's Mind» (укр. Уривок зі Свідомості Біллі).
2019-2020: When We All Fall Asleep, Where Do We Go? Дебютний альбом Айліш «When We All Fall Asleep, Where Do We Go?» вийшов 29 березня 2019 року і дебютував на вершині Billboard 200, а також у чарті альбомів Великої Британії, зробивши Біллі Айліш першою виконавицею, що народилася у ХХІ столітті, альбом якої потрапив на перше місце у чартах США, а також наймолодшою жінкою, альбом якої потрапив на перше місце у чартах Великої Британії. Після дебюту альбому, Біллі побила рекорд за кількістю пісень, що одночасно потрапили у чарт Hot 100, серед виконавиць-жінок.
Сингл «bad guy» вийшов разом з альбомом. Ремікс на пісню за участю Джастіна Бібера випущено у липні 2019 року. В серпні «bad guy» сягнула першого місця у чарті США, завершивши рекордне 19-тижневе перебування там пісні «Old Town Road» репера Lil Nas X.
У квітні 2019 року на фестивалі Коачелла у підтримку альбому Айліш розпочала тур «When We All Fall Asleep Tour», який закінчила 17 листопада 2019 року в Мехіко. 27 вересня 2019 року вона анонсувала світовий тур «Where Do We Go? World Tour», який повинний був початися 9 березня 2020 року в Маямі і закінчитися 27 липня у Лондоні, але низку дат було перенесено через пандемію COVID-19.
13 листопада 2019 року Айліш випустила пісню «everything i wanted». 20 листопада Біллі Айліш номінована на 6 премій «Греммі», включаючи «Запис року», «Пісня року» за пісню «bad guy», а також «Альбом року» та «Найкращий новий виконавець». У 17 років вона стала наймолодшою виконавицею, номінованою відразу у 4 категоріях. Того ж місяця Айліш була визнана Жінкою року за версією Billboard.