Кирило Володимирович Плетньов (; 30 грудня 1979, Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — російський актор театру, кіно та телебачення, кінорежисер, сценарист, продюсер.

Біографія Кирило Плетньов народився 30 грудня 1979 року в місті Харкові Української РСР. Батько — Володимир Плетньов, інженер-винахідник. Мати — Тамара Федорівна, майстер спорту міжнародного класу з бальних танцівЛеонід Гуревич. «Не можна відмовлятися від своєї мрії». — Інтерв'ю Кирила Плетньова. Газета «Московська правда» // old.mospravda.ru (9 липня 2010 року). Через рік після народження Кирила родина переїхала до Ленінграду. У нього є молодший брат Михайло, архітекторКирило Плетньов. Біографія та фільмографія. Телеканал «Росія-1» // russia.tv.

З чотирирічного віку Кирило почав займатися спортивними бальними танцями, до яких його залучила мама. Брав участь у всіх танцювальних конкурсах, що проводилися в піонерських таборах, де часто виборював перші місця. Згодом став чемпіоном Європи з сучасних танців.

До дев'ятого класу середньої школи навчався в дитячо-юнацькій спортивній школі «Зміна» футбольного клубу «Зеніт», але футбол не любив. Займався також скелелазінням у шкільному туристичному гуртку. Середню загальну освіту отримав у школі з театральним профілемКирило Плетньов. «Пунктиром від першої особи». Автобіографія. Сайт «Люди» // peoples.ru (15 листопада 2007 року).

У 1996 році, у шістнадцятирічному віці, Кирило Плетньов вступив на акторський факультет Санкт-Петербурзької державної академії театрального мистецтва (СПбДАТМ) (курс режисера Володимира Вікторовича Петрова). Вступні екзамени здавав на режисерський факультет, але члени приймальної комісії, зіславшись на його молодий вік та відсутність у нього життєвого досвіду, запропонували йому вчитися на актора. Після закінчення академії в 2000 році показувався в декількох московських театрах. Зрештою, увійшов до трупи Московського драматичного театру під керівництвом Армена Джигарханяна і переїхав до Москви.

З 2000 року активно знімається в кіно і телесеріалах.

Навесні 2003 року пішов з театру Армена Джигарханяна. З цього ж року почав роботу з театральним режисером Іриною Керученко.

У 2009 році в парі з Дариною Резніковою взяв участь у четвертому сезоні розважального телешоу «Танці з зірками», де пара посіла шосте місце.

У 2014 році закінчив факультет кінодраматургії та кінорежисури Вищих курсів кіно і телебачення Всеросійського державного університету кінематографії імені С. А. Герасимова (ВДІК) (майстерня Дениса Вікторовича Родиміна та Володимира Олексійовича Фенченкоа)<div>35-й Міжнародний студентський фестиваль ВДІК (19-30 жовтня 2015 року). Студентське журі програми фільмів ВДІК. Голова журі — Кирило Плетньов (каталог, стор 11). Офіційний сайт Всеросійський державний інститут кінематографії // vgik.info. Його перша режисерська робота — короткометражний художній фільм «6:23», який розповідає про актора, який отримує важку звістку під час вистави. Фільм був відзначений нагородами фестивалів, у тому числі 33-го Міжнародного студентського фестивалю ВДІК. Дипломна робота режисера Плетньова — короткометражний художній фільм «Настя» — стала володарем головного призу студентського журі 34-го Міжнародного студентського фестивалю ВДІК, головного призу конкурсу «Кінотавр. Короткий метр» у 2015 році, а також призу у конкурсі короткометражних фільмів Міжнародного фестивалю фільмів про права людини «Сталкер» 2015 року. Успіх фільму «Настя» допоміг профінансувати третій короткометражний фільм Кирила Плетньова — «Мама».

У 2014 році був членом Експертної ради Другого Всеросійського відкритого конкурсу сценаріїв та кіноробіт «Кінопризив» у Москві.

Особисте життя Кирило Плетньов був одружений з акторкою Лідією Мілюзіною (2010—2012). Від цього шлюбу у них народився син Федір (. 20 квітня 2011).

У актора є ще старший син Георгій (. 2007)Олег Перанов. Кирилл Плетнёв: «В конце концов у меня проснулась любовь к себе!» // Общероссийская газета «Моя семья» (moya-semya.ru). — 2015. — № 33 (24 серпня)..

Кирило Плетньов живе громадським шлюбом з акторкою Ніно Нінідзе (дочкою Ії Нінідзе). 13 грудня 2015 року у пари народився син Сандрік(Олександр).

Творчість

Фільмографія

Актор

 — Убивча сила 2 (серія № 4 «Дачний сезон») — Діма, хлопець на пляжі  — Ведмежий поцілунок — Нік  — Тайга. Курс виживання — Олексій  — Далекобійники 2 (серія № 6 «Полуторка») — Серьога, чорний археолог 2004 — Діти Арбата — Федько-кооператорщик 2004 — Диверсант — Олексій Петрович Бобриков, молодший сержант / молодший лейтенант / старший лейтенант / капітан 2004 — Легенда про Кащея, або В пошуках тридесятого царства — Жар 2004 — Па — Кирило 2004 — Самара-містечко — «Кідала», лже-перекладач 2004 — Штрафбат (серії № 1-2) — Дубінін  — Неслужбове завдання 2. Вибух на світанку — Польовий, старший лейтенант, командир групи 2005 — Золоті хлопці — Гриша Чайка 2005 — Солдати 3 — Денис Анатолійович Неліпа («Береза»), рядовий (з 2-ї серії — молодший сержант)  — Дурдом (Україна) — Михайло Мішин, старший лейтенант 2006 — Під зливою куль (фільм № 1 «Секретна зброя», фільм № 2 «Діти генерала», фільм № 3 «Госпіталь», фільм № 4 «Протистояння») — Андрій Безфамільний, молодший лейтенант / лейтенант, командир розвідки, колишній безпритульний' ' 2006 — Російський переклад — Євген Андрійович Кондрашов, старший лейтенант міліції, оперативник 2006 — З Дону видачі немає — Віктор, бандит 2006 — Голландський пасаж — Володимир Валентинович Лосєв, син злодія «в законі» Валентина Івановича Лосєва («Сохатого») 2006 — Пристрасті за кіно, або Панове кіношники — Слава Нечаєв  — Утікачки — Вася 2007 — Дев'ять життів Нестора Махна — Владислав Данилевський, син пана Івана Казимировича Данилевського, брат Вінценти 2007 — Диверсант 2: Кінець війни — Олексій Петрович Бобриков, старший лейтенант / капітан  — Адмірал — Фролов, мічман 2008 — Аеропорт 2 (серія № 14 «Десять відсотків») — Антон Столяров, син художника Віктора Петровича Васильєва 2008 — Ваша зупинка, мадам! — Роман 2008 — Громови. Будинок надії — Юрій («Йорик») 2008 — Золото Трої — Джонатан Вешлі 2008 — Кохання-зітхання 2 — Віктор Павлович Сіньков / Вікторія Павлівна Сінькова 2008 — Один день — Віктор  — Десантура. Ніхто, крім нас — Олексій Кудінов, лейтенант / старший лейтенант 2009 — Канікули суворого режиму — Геннадій Петрович Васильков («Артист»), засуджений 2009 — Одну тебе люблю — Сергій Уфімцев, син Іллі та Клавдії 2009 — Піп — Олексій Луготінцев 2009 — Правило лабіринту — Костянтин 2009 — За загадкових обставин (Україна) (фільм № 2 «Нещадне кохання», фільм № 3 «Наступна станція — смерть», фільм № 4 «Кава по-диявольськи») — Олексій Сирота, старший лейтенант міліції (з фільму № 4 — капітан), слідчий, працівник карного розшуку 2009 — Наказано знищити! Операція: «Китайська шкатулка» — Олександр Садков, диверсант, радист 2009 — Перерваний політ Гері Пауерса (документальний) — Айвазян  — Олександра — Михайло, геолог, сусід Олександри 2010 — Віра, Надія, Любов — Ілля Строєв, син Віри та Віктора 2010 — Голоси (серія № 7) — Стас Годеєв 2010 — Шукаю тебе — Артем 2010 — Лісовик. Продовження історії — Євген, механік 2010 — Рейдер — Олександр Пахомов, співробітник особливого відділу НДІ «Мікроточмаш»  — Варення з сакури — технік 2011 — Кохання і розлука — Лачо Чубаров, циган 2011 — Піраньї — Максим Нечаєв, рибінспектор 2011 — Пильна робота — Петро Земцов, оперативник, співробітник районного відділу міліції, колишній військовий 2011 — Я дочекаюся… — Сергій  — Серпень. Восьмого — танкіст, командир головного танка 2012 — Друге повстання Спартака — «Марсель», злодій «у законі» 2012 — Одного разу в Ростові — Павло Костянтинович Карпухін, капітан карного розшуку (Угро) 2012 — Дорога на острів Пасхи — Павло Аркадійович Малахов, слідчий  — Мама-детектив — Максим Васильович Марецький, слідчий ГУВС міста Москви, колега слідчої Лариси Іванівни Льовіної 2013 — Роман з кокаїном — Василь Буркевіц 2013 — Клянемося захищати — Геннадій Харламов, сержант 2013 — Метро — Сергій Назимов, телекореспондент  — Небо занепалих — Павло Миколайович Шарманов, власник найбільшої авіаційної компанії  — Форт Росс: У пошуках пригод — Дмитро Іринархович Завалішин, лейтенант, командир загону морської піхоти російського флоту 2014 року — Не в хлопцях щастя — Володимир 2014 року — Невипадкова зустріч — Андрій Колесников («Коліщатко»), колишній друг Сергія 2014 року — Поспішайте любити — Станіслав, колишній чоловік Асі 2014 року — Досвід реконструкції — Євген Олександрович Сімаков, слідчий 2014 року — Настя (короткометражний) — епізод  — непідсудність — Олександр Миколайович Волков  — Кохання з обмеженнями — Саня, охоронець медичного центру 2016 — П'ятниця — Максим 2016 — Вікінг — Олег Святославич, князь древлянський 2016 — РВВС — Малас, старший лейтенант 2016 — Ялинки 5 — Костянтин 2016 — Фейк (короткометражний) — епізод 2016 — Колектор — Євген, охоронець фірми (голос за кадром)  — Три дні до весни — Володимир Андрєєв, офіцер НКВС 2017 — Безпека — Кирило Павлович Копєйкін, капітан поліції, старший оперуповноважений кримінальної поліції 2017 — Мішок без дна — розбійник 2017 — Доктор Ріхтер — Олег 2017 — Зажигай! — епізод (немає в титрах)  — Без мене — Ваня 2018 — А. Л. Ж. И. Р. (у виробництві) — начальник охорони табору Режисер

2012 — «Собака і серце» (короткометражний) 2013 — «6:23» (короткометражний) 2015 — «Настя» (короткометражний) 2016 — «Мама» (короткометражний) 2017 — «Зажигай!» 2018 — «Мама назавжди» 2018 — «Без мене» 2018 — «Сім вечорів»

Сценарист 2013 — «6:23» (короткометражний) 2015 — «Настя» (короткометражний) 2016 — «Мама» (короткометражний) 2017 — «Зажигай!»

Продюсер 2017 — «Зажигай!»

Ролі в театрі 2000 — «Ревізор» — Бобчинський-Добчинський (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна) 2000 — «Казки Вченого Кота» — Кіт Вчений (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна) 2001 — Божевільний день, або Одруження Фігаро — Фігаро (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна) 2001 — «Закрий очі — розповім тобі казки» — Фома (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна) 2004 — «Фантомні болі» — Дмитро (Школа-студія МХАТ і Театр.doc) 2005 — «Гедда Габлер» — Ейлерт Левборг (Школа-студія МХАТ і Центр імені Вс. Мейєрхольда) 2007 — «Я — кулеметник» — хлопець 20-30 років (Центр драматургії і режисури п/к О. Казанцева та М. Рощина) 2011 — «Злочин і покарання» Федора Достоєвського, режисер Лев Еренбург — Родіон Романович Раскольніков (МХТ ім. Чехова)

Нагороди та номінації

2001 — номінація на премію «Московські дебюти» за найкращу чоловічу роль («Божевільний день, або Одруження Фігаро») 2005 — приз за найкращу чоловічу роль фестивалю «Нова драма» («Фантомні болі») 2006 — приз «Золотий меч» за найкращу чоловічу роль IV Міжнародного фестивалю військового кіно ім. Ю. М. Озерова (х/ф «Протистояння») 2007 — премія газети «Московський комсомолець» за найкращу чоловічу роль у категорії «Початківці» («Я — кулеметник») 2007 — премія «Чайка» (номінація «Прорив») за роль у виставі «Я — кулеметник» 2014 — фестиваль студентського кіно «Свята Анна» — спеціальний приз «Фільм Про» і програми «Індустрія кіно» («6:23») 2014 — XV Міжнародний телекінофорум «Разом» (Ялта) — приз за найкращий дебют («6:23») 2015 — кінофестиваль «Кінотавр» — Головний приз конкурсу «Кінотавр. Короткий метр» («Настя») 2015 — кінофестиваль «Сталкер» — приз за найкращий короткометражний фільм («Настя») 2017 — премія «Золотий орел» за найкращий короткометражний фільм («Мама»)

Примітки

Посилання

Автори та ведучі: Борис Берман та Ільдар Жандарьов''. Кирило Плетньов. Біографія та фільмографія. Телеканал «Росія-1» // russia.tv Плетньов Кирило Володимирович. Біографія, фільмографія, фотографії актора, режисера, сценариста. // ruskino.ru