Єгоров Віталій Михайлович (. 20 грудня 1968, Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, Українська РСР, СРСР) — російський та український актор театру і кіно, заслужений артист Російської Федерації (2001)Почётное звание присвоено указом президента России № 521 от 7 мая 2001 года . Став відомим у 2005 році після ролі дизайнера одягу Мілко Вукановіча у телесеріалі «Не народися вродливою».
Життєпис Віталій Михайлович Єгоров народився 20 грудня 1968 року в місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області.
У дитинстві навчався в музичній школі по класу баяна. На лялькове відділення театрального училища вступив до 15 років в Дніпропетровську. Працював в Одеському українському музично-драматичному театрі імені В. Василька. Після служби в лавах Радянської Армії Віталій Єгоров вступив до школи-студії МХАТ на курс Олега Табакова, яку закінчив у 1994 році.
Олег Табаков так говорить про ЄгороваРодионова, И. В. Олег Табаков. Парадокс об актёре. — М.: Центрполиграф, 1999. — С. 294. — ISBN 5-227-00419-6. :
У трупі Театру-студії під керівництвом Олега Табакова він працює з 1993 року.
У 1997 році Віталій Єгоров отримав театральну премію каналу ТБ-6 «Чайка» в номінації «Прорив» за роль Художника у виставі Андрія Житінкіна «Старий квартал» за п'єсою Теннессі Вільямса.
Актор одружений, виховує двох доньок Анну та Марію.
Визнання і нагороди
Заслужений артист Росії (2001).
Творчість
Ролі в театрі
МХТ імені А. П. Чехова
Антігона — Гемон
Міжнародний Чеховський Фестиваль
Три сестри — Кулигін
Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова
«Біг» — Голубков «Воскресіння. Супер» — Нехлюдов «Ідіот» — Мишкін «На всякого мудреця досить простоти» — Городулін «На дні» — Барон «Батьки і діти» — Микола Петрович Кірсанов «Під небом блакитним» — Роберт «Пристрасті за Бумбарашем» — Льовка «Сублімація кохання» — П'єтро Дегані «Одруження» — Подкольосін
Архівні вистави:
«Аркадія» — Валентайн Каверлі «Білоксі-Блюз» (рання редакція) — Джеймс Ханнессі «Зоряна година за місцевим часом» — 1-й кореш «Ідеальний чоловік» — Роберт Чілтерн «Звичайна історія» — Граф Новинський «Небезпечні зв'язки» — Віконт де Вальмон «Пісочна людина» — Натан «Остання жертва» — Дульчін (введення на гастролях) «Провінційні анекдоти» — Потапов, Хомутов «Прощайте і рукоплещите!» (роль: Карло Гольдоні «Псих» — Валерка «Скрипка і трошки нервово» — Старший «Смертельний номер» — Білий «Старий квартал» — Художник
Радіопостановки
«Одного разу в історії». Листи. Документи. Свідоцтва": Микола Ердман та Ангеліна Степанова (голос: Микола Ердман)
Фільмографія
2002 — Антикілер — епізод 2002 — Пристрасті за Бумбарашем (телеспектакль) — Льовка 2003 — Сищики 2 (серіал) Серія «Спека» — Дмитро Пиченегін 2004 — МУР є МУР — Алька Спиридонов, журналіст 2004 — Московська сага — Сандро Певзнер, художник 2005 — Бумер. Фільм другий — продажний кум 2005 — Ешелон — Юхим Нечипуренко 2005 — МУР є МУР 3 — Алька Спиридонов, журналіст 2005—2006 — Не народися вродливою — дизайнер одягу Мілко Вукановіч 2006 — Многоточие — скульптор 2006 — Будинок-фантом у придане — Женя Чесноков, письменник 2006 — Повертається чоловік з відрядження — Герберт Вайс 2006 — Натурниця — Едвард Мунк 2006 — Все можливо — Олександр Малевич, керівник компанії 2007 — Чужі таємниці — Олег Ткачов, журналіст 2007 — Право на щастя — продюсер, адміністратор «Ринку» 2007 — Тримай мене міцніше — Шурик, головний лікар санаторію 2008 — Як знайти ідеал — Павло, епізод 2008 — Мережива — Ярослав, директор музею 2008 — Не відрікаються люблячи — Вікторов, психолог 2008 — Шалений янгол — батько Дитини 2009 — Циганки — Менахем, він же Мойша Гайгер, скрипаль 2009 — Дихай зі мною — Ігор, професор математики 2010 — Нічна зміна — режисер 2011 — Господиня моєї долі (серіал, 2011) — Сергій, чоловік Марини, батько Саші, звукорежисер 2012 — Про нього — Олексій, монах, батько Муськи 2012 — Джамайка — Харетонов, диригент 2012 — Дихай зі мною 2 — Ігор, професор математики 2014 — Панове-товариші — Іван Карлович Штерн, лікар 2016 — Кухня — Олексій Смолін 2016 — Рродичі, що втекли — Жан 2018 — Нова людина — Роман, власник мережі аптек
Примітки
Посилання
Офіційний сайт Віталія Єгорова Віталій Єгоров на сайті театру п/к Олега Табакова Віталій Єгоров на сайті Московського художнього театру Інтерв'ю Віталія Єгорова онлайн-газеті «ПіRaміда» Інтерв'ю Віталія Єгорова журналу «Домашнє Вогнище»