Халдійська, Херіанська і Керасунтська митрополія () — історична митрополія Константинопольської православної церкви на території Туреччини. Єпархіальний центр — Гюмюшхане. Назва митрополії походить від грецьких назв історичної області Халдія () та міст Ширан () і Гіресун ().
Митрополія охоплює території частин провінцій Гюмюшхане і Гіресун. Межує на півночі і сході з Трапезундською і Родопольською митрополіями, на півдні та заході — з Колонійською, на заході — з Неокесарійською митрополіями. На сході також межує з Феодосіопольською митрополією Антіохійської церкви.
Утворена бл. 840 року як Херіанська єпархія Трапезундської митрополії, в середині XVII ст. перетворена на архієпархію, а в 1767 році — на Халдійську і Херіанську митрополію (з центром в Аргіруполісі — сучасному Гюмюшхане). 12 грудня 1913 року приєднана частина Трапезундської митрополії з містом Гіресун, після чого назва змінена на сучасну. Християнське населення цієї території було виселене в 1923 році. Нині на території митрополії православних парафій немає.
Правлячий архієрей має титул митрополит Халдійський, Херіанський і Керасунтський, іпертим і екзарх Єленопонту. З 2000 року кафедра є вакантною.
Архієреї митрополії Макарій (бл. 1520) Даниїл (бл. 1560) Теолепт (бл. 1610 — бл. 1624) Сильвестр I (бл. 1624—1653) Евфимій (1653 — після 1660) Герман (бл. 1667) Григорій I (до 1680—1683) Григорій II (1684—1694) Філофей (1694—1717) Ігнатій I (1717—1734) Ігнатій II (1734—1749) Паїсій (1749 — після 1755) Діонісій (до 1767—1783) Феофан (1783—1790) Софроній (Лазарідіс) (1790—1818) Сильвестр II (Лазарідіс) (1819—1830) Теофіл (Адісеос) (1830—1864) Гервасій (Сумелідіс) (1864—1905) Лаврентій (Пападопулос) (1905—1922) Василій (Комвопулос) (1922—1924, 1930) Кирило (Аксіотіс) (1943—1991) Спиридон (Папагеоргіу) (1999—2000)
Джерела ΜΗΤΡΟΠΟΛΗ ΧΑΛΔΙΑΣ, ΧΕΡΟΙΑΝΩΝ ΚΑΙ ΚΕΡΑΣΟΥΝΤΟΣ