— школа Вінаї, одна із шести ранніх буддійських шкіл Японії, яка належить до напрямку , виникла з однойменної китайської школи Люй-цзун. Школа пов'язана з колісницею хінаяни, але не є «суто хінаяністською школою» через активне використання махаянської філософської системи Йогачари.
Історія Школа Риссю була заснована сліпим китайським ченцем Цзяньчженем (, Гандзін, 688—763), який прибув до Японії в 753 році«Риссю як таку заснували у VIII ст. китайські ченці Цзянь-чжень (яп. Ґандзін) і Дао-сюань (яп. Досен, 702—760).» () — Энциклопедия Философия буддизма — Российская академия наук Институт философии / Редакционная коллегия: M. Т. Степанянц (ответственный редактор), В. Г. Лысенко (заместитель ответственного редактора), С. М. Аникеева, Л. Б. Карелова, А. И. Кобзев, А. В. Никитин, A.A. Терентьев, ст. H.H. Трубникова / 2011 г..
Основна увага в ній приділялася не філософським теоріям, а строгості практичного дотримання заповідей чернечого кодексу Вінаї. У короткому варіанті налічувалося 250 заповідей для чоловіків і 348 для жінок, у повному варіанті кількість заповідей вважалася «незліченною». Наступним після чернечих заповідей орієнтиром для послідовників була практика медитації.
Ця традиція використовує Вінаю школи Дгармагуптака.
У 753 році Цзяньчжень став проповідувати своє вчення в храмі Тодай-дзі () в Нарі, пізніше центром школи став храм Тосьодайдзі (), також у Нарі.
У період Камакура виникло декілька напрямів Риссю, що отримали назву головних храмів — Тосьодайдзі, Сайдай-дзі і Сень'ю-дзі.
У 1900 році указом уряду школа Риссю була передана в підпорядкування школі Сінґон.
На 1992 рік кількість послідовників Риссю становила 50-60 тисяч осіб, а кількість храмів, що належать школі, було понад двадцять.
Див. також Школи буддизму Буддизм у Японії Буддизм в Китаї
Примітки
Література Игнатович А. Н. Буддизм в Японии. Очерк ранней истории. М., 1987.
Посилання 律宗