Іван Петрович Шамякін (; 1921—2004) — білоруський письменник, сценарист і драматург, громадський діяч. Герой Соціалістичної Праці (1981). Академік Національної академії наук Білорусі (1994).
Біографія Народився 30 січня 1921 року в селі Корма Гомельського повіту Гомельської губернії (нині Добрушського району Гомельської області Білорусі) в селянській родині. Дочка — Т. І. Шамякіна.
У 1936 році закінчив сім класів Маківської школи, продовжив навчання в Гомельському технікумі будівельних матеріалів (1936-1940). Після закінчення технікуму працював техніком-технологом цегельного заводу в Білостоці. Ще в технікумі почав писати вірші, брав участь в засіданнях літературного об'єднання при газеті «Гомельська правда».
У 1940 році був призваний до армії, проходив службу в Мурманську в зенітно-артилерійській частині. Його підрозділ у 1944 був передислокований до Польщі. Іван Шамякін брав участь у Вісло-Одерської операції і в Берлінській наступальній операції в складі прожекторної роти 16.04.1945. Командир гарматного розрахунку, комсорг дивізіону.
Після демобілізації в жовтні 1945 року працював до 1947 року викладачем мови і літератури неповної середньої школи в селі Прокопівка Терехівського району. У 1946 році вступив на заочне відділення Гомельського педагогічного інституту.
У грудні 1945 року брав участь в роботі першого післявоєнного пленуму правління Спілки письменників Білорусі.
Вдень працюючи в школі, вечорами проводив семінари агітаторів у колгоспі. Збирав матеріал для роману про білоруських партизанів «Глибока течія» (). Роман вийшов у 1949 році, у 2005 році був екранізований.
Працював старшим редактором Білоруського державного видавництва. З 1954 року багато років працював заступником Голови правління Спілки Письменників. У 1963 році входив до складу білоруської делегації на XVIII сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Головний редактор видавництва «Білоруська радянська енциклопедія» (1980—1992).
Помер 14 жовтня 2004 року в Мінську. Похований на Східному кладовищіІван Шамякін // Белорусскія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік / Склад. А. К. Гардзіцкі; нав. Ред. А. Л. Верабей. — Мінськ: Мастацкая літаратура, 1994. — С. 593—594..
Творчість У 1944 році написав оповідання білоруською мовою «У сніговій пустелі» () (опублікований у 1946 році). Першим великим твором Івана Шамякіна була повість «Помста», опублікована у 1949 році в білоруському журналі «Полымя».
У 1957 році з'являється роман про життя сільської інтелігенції під назвою «Криниці» (), який екранізував режисер Йосип Шульман на кіностудії Білорусьфільм (1964).
З'являється цикл із п'яти повістей, об'єднаних загальною назвою «Тривожне щастя» (). Популярними стають романи І. Шамякіна «Серце на долоні» () (1964), «Снігові зими» () (1968), «Атланти і каріатиди» () (1974), присвячені проблемам сучасного життя. У 1981 році написаний роман «Петроград — Брест», у 1986 році — автобіографічна книга «Коріння й гілки» (1986).
Пам'ять
На честь І. Шамякіна названий Мозирський державний педагогічний університет. У Мінську на фасаді будинку № 11 по вулиці Янки Купали, у якому письменник прожив з 1969 по 2004 рік, встановлено меморіальну дошку. Іменем І. Шамякіна названа одна з вулиць у мікрорайоні «Сухарева-4» міста Мінська. У 2006 році в селі Корма Добрушського району встановлено бюст І. Шамякіна (скульптор Дмитро Попов). Про І. Шамякіна зняті документальні фільми «Поки є сила» (1979, режисер Д. Міхлеев), «Миттєвості життя» (2000, режисер В. Цеслюк, Білоруський відеоцентр).
Нагороди та звання Герой Соціалістичної Праці (29.01.1981) три ордени Трудового Червоного Прапора (25.02.1955; 28.10.1967; 29.01.1971) орден «Знак Пошани» (30.12.1948) орден Дружби народів (14.05.1991) орден Вітчизни (Білорусь) III ступеня (2001) медаль «За бойові заслуги» медаль «За взяття Берліна» медаль Франциска Скорини Літературна премія імені Якуба Коласа (1959) Державна премія імені Якуба Коласа (1968) — за роман «Серце на долоні» (1963) Державна Премія в галузі ткатрального мистецтва, кінематографії, радіо та телебачення (1982) за кінофільм «Візьму твій біль» академік Національної академії наук Білорусі (1994).
Бібліографія
Романи: «Глибока течія» () (1949), інсценований у 1956 «В добрий час» () (1953) «Джерела» () (1957), інсценований у 1964 «Серце на долоні» () (1964), інсценований у 1965 «Сніжні зими» () (1970) «Атланти і каріатиди» () (1974) «Візьму твій біль» () (1979) «Петроград-Брест» () (1983) «Зеніт» () (1987) «Злаа зірка» () (1993) Цикл із п'яти повістей («Неповторна весна» (), 1957; «Нічні зірниці» (), 1958; «Вогонь і сніг» (), 1959; «Пошуки зустрічі» (), 1959; «Міст» (), 1965), об'єднаних у пенталогію «Тривожне щастя» (). «Велика княгиня» () (1997)
Збірки оповідань і повістей: «Помста» () (1945) «На знайомих дорогах» () (1949) «Дві сили» () (1951) «Розповіді» () (1952) «Перша зустріч» () (1956) «Руки матері» () (1961) «Вечірній сеанс» () (1968) «Доля мого земляка» () (1970) «Батько і діти» () (1971) «Прапори над багнетами» () (1976) «Торговка і поет» і «Шлюбна ніч» () (1976) «У рідній сім'ї» () (1986) «Драма» () (1990) «Повісті Івана Андрійовича» () (1993) «Падіння» () (1994) «Чортів тур» () (1995) «Поліська мадонна» () (1998) «Пошуки притулку» () (2001)
Збірки оповідань і повістей для дітей: «У Москву» () (1950) «Промені дитинства» () (1999)
П'єси: «Не вірте тиші» () (1958) «Вигнання блудниці» () (1961)
Публіцистика: «Бесіди з читачем» () (1973) «Коріння і гілки» () (1986)
Мемуари: «Де дороги ті … Щоденник» () (1993) «Роздуми на останньому перегоні: Щоденники 1980—1995 років» () (1998)
Збірник творів: «Зібрання творів: в 23 т.» () (2010—2014)
Екранізації — Криниці (за мотивами роману «Криниці») (реж. Йосип Шульман, «Білорусьфільм»). — Серце на долоні (за мотивами роману «Серце на долоні») (реж. Віктор КАРПИЛОВ, " Білоруське телебачення "). — Хліб пахне порохом (за мотивами повісті «Ешелон в Німеччину») (реж. В'ячеслав Нікіфоров, " Білорусьфільм "). — Торговка і поет (екранізація повісті «Торговка і поет») (реж. Самсон Самсонов, «Мосфільм»). — Атланти і каріатиди (екранізація роману «Атланти і каріатиди») (реж. Олександр Гутковіч , 8 серій, " Белтелефільм "). — Візьму твій біль (за мотивами роману «Візьму твій біль») (реж. Михайло Пташук, " Білорусьфільм «). — Весільна ніч (за мотивами повісті „Шлюбна ніч“) (реж. Олександр Карпов, „ Білорусьфільм“). — Епілог (за мотивами повістей І. Шамякіна) (реж. Ігор Добролюбов, „ Білорусьфільм“). — Глибока течія (за мотивами романів „Снігові зими“ і „Глибока течія“) (реж. Маргарита Касимова і Іван Павлов, УП „Національна кіностудія Білорусьфільм“»)Шамякіна Іван Петрович на сайті компанії «Білорусьфільм».
Примітки
Література Коваленко, В. А. Іван Шамякіна: Нарис творчості / В. А. Коваленко. — Москва: Радянський письменник, 1979. — 269 с. Іван Шамякін: Вядоми и невядоми: успаміни, ЕСЕ, аповесць / укладальнік Т. Шамякіна. — Мінск: Літаратура І Мастацтва, 2011. — 269 с.
Посилання Іван Петрович Шамякіна в бібліотеці «Беларуская Палічка» До 90-річчя народного письменника Білорусі Івана Шамякіна Академік Шамякіна Іван Петрович на офіційному сайті Національної академії наук Білорусі Іван Петрович Шамякіна в базі даних «Історія білоруської науки в особах» Центральної наукової бібліотеки ім. Я. Коласа Національної академії наук Білорусі