Це́рква Покро́ви Пресвято́ї Богоро́диці — православний храм у Переяславі, збудований у 1704–1709 роках та зруйнований у 1936–1937 роках.
Історія На початку XVII століття в Покровській парафії Переяслава вже існувала церква. Вона згадується в церковних описах 1614 року. Проте ці відомості не уточнюють якою була церква: кам'яною або дерев'яною, і чи була названа саме в честь Покрови Пресвятої Богородиці. Судячи з початого в 1709 році опису храму, стара церква стояла на іншому місці, адже з неї було перенесено ікони і церковне начиння в новозбудований храм. Це відбулося перед святом Покрови, коли мали освятити новий храм. В подальшому стара церква в документах не згадується.
Мурована Покровська церква збудована коштом переяславського полковника Івана Мировича у 1704-1709 роках за зразком Успенського собору Дівочого монастиря в Глухові 1687 року.
У 1845 році Тарас Шевченко змалював (з реконструкцією первісної форми бань) церкву подорожуючи Переяславщиною.
Церква знищена в 1936–1937 роках. У 1961–1963 роках архітектор А. Максимов опрацював проєкт відтворення цієї унікальної пам'ятки.
В 1920-х рр. під час експедиції Харківського музею українського мистецтва Стефан Таранушенко та Павло Жолтовський сфотографували церкву.
Опис За розпланувально-просторовою типологією церква унікальна для України. Вона тридільна, трибанна, з прямокутною навою, гранчастими бабинцем і вівтарем; до нави з півночі й півдня прилягають рівновисокі їй прямокутні в плані компартименти, а до вівтаря — трохи нижчі напівциліндричні дияконник і жертовник. Завдяки такій композиції церква в цілому є хрещатою, семидільною, трибанною. З західного боку був низенький притвор.
Церква дуже висока, стрімких пропорцій. Її архітектурне рішення — в стильових формах мазепинського етапу українського відродження: стіни активно членують пілястри, увінчує розкріпований карниз; восьмерики трьох бань вінчалися грушоподібними верхами, які були перероблені на плескаті бані у 1840-х роках; причілки північного й південного рамен вінчали скупо декоровані фронтони. Вікна були високими, витягнутих пропорцій, облямовувалися простими наличниками. Фасади декорувалися також нішами і вікнами хрестоподібної форми.
Парафіяни +Чисельність приходу в 1833-1868 роках Період Середня кількість жителів за періодМаксимальна кількість жителів за періодМінімальна кількість жителів за період 1833-1842 463475 (1836)444 (1833)1843-1852515536 (1848)477 (1843)1853-1862513546 (1854)485 (1857)1863-1868481503 (1863)471 (1868)
Примітки
Джерела Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. — К.: НДІТІАМ, 2002. — 592 с.
Посилання