Гегемонна (домінантна, домінуюча) маскулінність (англ. hegemonic masculinity) — уявлення про чоловічі риси, що наразі знаходиться на вершині ієрархії і яку позділяє більша частина групи. Це «конфігурація гендерної практики, що втілює актуальну на цей момент відповідь на питання щодо легітимності патріархату, яка гарантує домінантне становище чоловіків та субординацію жінок».КоннелР. На захист маскулінності // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2003. — № 27. — С. 49-70.
Гегемонна маскулінність займає домінуючу позицію ієрархії відносин статей. Вона здатна змінюватися та варіюватися з часом, але це та позиція, яку потрібно весь час доводити перед іншими чоловіками.Марценюк Т. О. Гендер і нація в українському суспільстві: маскулінності та Євромайдан 2013—2014 / Тамара Марценюк // Я: гендерний журнал. — 2015 (37). — № 1. — С. 4-9.
За словами соціологині та викладачки курсу в НаУКМА «Вступ до чоловічих студій», Тамари Марценюк: «Р. Коннел розглядає такі відносини між маскулінностями: гегемонія, субординація, співучасть, маргіналізація. Гегемонна маскулінність — це маскулінність, що займає домінуючу позицію у певній моделі гендерних відносин. Вона не є стійкою позицією, схильна змінюватися. Окрім того, це владна позиція, яку слід повсякчас доводити, передусім, перед іншими чоловіками. Цитуючи основні ідеї праці Майкла Кіммела „Гендероване суспільство“Гендероване суспільство. Кіммел Майкл С. Гендероване суспільство / переклад з англ. С. Альошкіної. — Київ: Сфера, 2003. — 490 с. , слід зазначити, що недостатньо говорити про різні маскулінності (тобто відмінності між чоловіками), слід акцентувати увагу на нерівностях (ієрархічних, владних відносинах між маскулінностями). Чоловіки відрізняються за низкою ознак, як-от вік, етнічна приналежність, сексуальна орієнтація, стан здоров'я, регіон походження тощо».
Історія Поняття гегемонної маскулінності ввела австралійська соціологиня Рейвін Коннелл у 1990 році у полі дискусії щодо конструювання маскулінності та чоловічих тіл. Дана концепція розглядається як історично плинний соціальний конструкт, тобто вона має властивість змінюватися з часом. Наприклад, ідеал гегемонної маскулінності у США другої половини ХХ ст. — білий чоловік, протестант, представник середнього класу. На наш час ідеалом гегемонної маскулінності США є білий гетеросексуальний чоловік середнього класу.
Ранні дослідження маскулінності розпочалися ще до XVIII ст., коли жінки розглядалися як протилежні чоловікам — «іншими»: неідеальні, слабкі, безкорисні, гірші.
Характерними ознаками гегемонної маскулінності Коннел визначає: Утвердження чоловічої влади над жінками та підлеглими чоловіками; Культ фізичної сили; Схильність до насильства; Емоційна невиразність; Висока конкурентність.
Теорія гегемонної маскулінності Принципи теорії гегемонної маскулінності за Робертом Бреноном: 1. «без бабства» («no sissy stuff») — чоловік має уникати усього фемінного; 2. «великий бос» («the big wheel») — чоловік має досягти успіху та випереджати інших чоловіків; 3. «міцний дуб» («the sturdy oak») — чоловік має бути сильним та не проявляти слабкість; 4. «покажи їм!» («give'em hell») — чоловік має не боятися насильства та бути «крутим».
На основі цих принципів розроблено шкалу маскулінності Бренона (The Brannon Masculinity Scale — BMS) зі 110 суджень, спрямованих на вимірювання традиційної маскулінності(Brannon R., Juni S. A Scale for Measuring Attitudes about Masculinity // Psycho — logical Documents. — 1984. — Vol. 14. — № 1. — P. 6–7). Пізніше опитувальник доповнив Дональд Леван, додавши шкалу гомофобії та прийняття деперсоналізованої сексуальностіLevant R.F., Richmond K. A Review of Research on Masculinity Ideologies Using the Male Role Norms Inventory // The Journal of Men's Studies. — 2007. — Vol. 15. — P. 130—146..
Розвиток маскулінності Докладніше: , Гендерні стереотипи, Гендерна роль
Дитинство Діти навчаються через взаємодію з іншими дітьми, з раннього віку добре усвідомлюючи, хто такі хлопчики, а хто такі дівчатка. Також діти зазвичай беруть приклад з батьків або людей, які їх виховують, в той час, як хлопчик починає більше рівнятися на батька, а дівчинка на матір. Маючи такі , вони починають застосовувати їх у своєму повсякденному житті, підтверджуючи гендерну поляризацію та відтворюючи її з покоління в покоління. Велику роль у гендерній поляризації грають гендеровані іграшки, диференціація за кольорами одягу та певне «особливе» ставлення до хлопчиків та дівчат з боку дорослих. Особливо гендерна стереотипізація посилюється, коли діти йдуть в школу (див. Сексизм в освіті). Це робиться через схвалення гегемонної маскулінності, яка несе у собі фізичне панування, силу, конкурентоспроможність, спорт, мужність і агресію.Bhana, Deevia (2009). «„Boys will be boys“: what do early childhood teachers have to do with it?». Educational Review. 61 (3): 327—339.
Юність Якщо у ранньому дитинстві хлопчикам потрібно виховуватися відповідно до гендерних норм та усвідомлювати гендерну поляризацію, то у підлітковому віці вже потрібно вписуватися. Потрібно швидко орієнтуватися, потрапляючи у складену ще до них структуру, яка несе в собі взаємодію між статями та домінуюче положення чоловіків. Хлопці у цьому віці організовуються в групи, які займають певне положення в ієрархічній структурі, де хлопці «вищого статусу» вирішують, що є гегемонно маскулінним, а що ні, самі того не усвідомлюючи. Зазвичай, в цьому віці ранг хлопчика і ієрархії визначається його спортивними здібностями.McGuffey, C. Shawn; Rich, B. Lindsay (2011). р. 166—176
Зазвичай найбільш маскулінним видом спорту вважається американський футбол, адже саме у цьому футболі більшість його представників є чоловіками, а жінки, якщо і відіграють якусь участь у ньому, то тільки у ролі пасивних глядачок, вболівальниць або сексуалізованої групи підтримки. Американський футбол є дуже насильницьким видом спорту, а насильство вважається переважно чоловічою рисою. Адже існує чимало доказів, що чоловіки більш агресивні та схильні до конкуренції саме через високий вплив тестостерону. Хоча деякі насильницькі види спорту не виключають жінок, наприклад, боксMessner, Michael A. (September 1990). «When bodies are weapons: Masculinity and violence in sport» р.203-220.
Дорослість Згодом, коли підліток стає дорослим, йому потрібно знову «вписуватися», але вже в нове середовище з новими правилами. У дорослому віці більш чітко вимальовується різниця між «справжніми» чоловіками та «іншими», куди також входять і жінки. Тобто гегемонна маскулінність позиціонує деяких чоловіків та усіх жінок — як підлеглих або тих, хто поступаються іншимLaemmle, Julie (February 2013). «Barbara Martin: Children at Play: Learning Gender in the Early Years (book review)». Journal of Youth and Adolescence. 42 (2): 305—307..
Також одним з шляхів, якими одні чоловіки здобувають домінування над іншими, є залякування (та / чи булінг). Хоча цей спосіб більше виражений у підлітковому віці, вік від нього не страхує. Але якщо у підлітків залякування несе переважно фізичний характер, то у дорослому віці з'являється психологічний тиск. Ці знущання є наслідком бажання одних хлопців бути на вершині будь-якої ієрархії та домінувати над іншими хлопцями, вони мотивуються уявленнями про те, яким має бути чоловік. А ті, хто через певні обставини не підпадають під «норми», і зазнають гноблення іншими. До того ж, прояви сили та утиски інших вважаються переважно чоловічою рисою і є одним з фрагментів гегемонної маскулінності. Хлопці у підлітковому віці повинні діяти по-чоловічому, щоб відповідати ідеалам гегемонної маскулінності, проте якщо вони йтимуть у розріз зі своїми внутрішніми орієнтирами та переконаннями, може у майбутньому негативно позначитися на їхньому психічному здоров'їde Visser, Richard O.; McDonnell, Elizabeth J. (January 2013). «Man points: masculine capital and young men's health». Health Psychology. 32 (1): 5–14..
Гегемонна маскулінність у сферах життя
Освіта Гегемонна маскулінність використовується в освітніх дослідженнях, щоб зрозуміти динаміку життя у класі, включаючи моделі опору та залякування серед хлопців. Вона також використовувалась для вивчення зв'язків з навчальною програмою та труднощів з гендерно нейтральною педагогікоюMartino, Wayne (July 1995). «Boys and literacy: Exploring the construction of hegemonic masculinities and the formation of literate capacities for boys in the English classroom». English in Australia. 112: 11–24. Гегемонна маскулінність була також використана для розуміння стратегій викладання та педагогічної ідентичності серед вчителів з фізичної культури. Концепція гегемонної маскулінності також була корисною для формування програм профілактики насильства для молодіDenborough, David (1996), «Step by step: Developing respectful and effective ways of working with young men to reduce violence», in McLean, Christopher; Carey, Maggie; White, Cheryl, Men's ways of being, Boulder, Colorado: Westview Press, pp. 91–116, ISBN 9780813326535 та програм емоційного навчання для хлопчиків.
Школа В дитячій спільноті, враховуючи школу та клас, існує ієрархія, закріплена за соціально-віковими категоріями учнів, а разом з тим і певні привілеї та можливості, що дають право старшим хлопцям розпоряджатися молодшими. До того ж хлопчики, що належать до «привілейованої» групи, розглядаються як більш маскулінні, «справжні хлопці». Саме вони контролюють та підпорядковують собі «неповноцінних хлопчиків», тим самим проявляючи свою маскулінність, яка в даній ситуації є гегемонною. До найпоширеніших форм знущання у школі відносяться: булінг та хейзингІ. Кон «Гегемонна маскулінність, як фактор чоловічого нездоров'я».
ЗМІ Див. також: Мізогінія у мас-медіа
Саме ЗМІ є джерелом репрезентації канонів гегемонної маскулінності. Прикладом цього є популяризація стандартизованих чоловічих образів: тіла та зовнішності. Тіло ідеального чоловіка, представлене зазвичай у ЗМІ, — молоде, сильне та спортивне.
У документальному фільмі 1995 року «The Celluloid Closet» обговорюється зображення гомосексуалів протягом всієї історії кіно. У фільмі Джексона Каца «Жорстокий вигляд: насильство, ЗМІ та криза мужності» він пояснює:«Ми не можемо показувати ніяких емоцій, окрім гніву. Ми не можемо думати занадто багато чи здаватися розумними. Ми не можемо відступити, коли хтось не поважає нас. Ми маємо показувати, що ми достатньо сильні, щоб завдати фізичного болю та в свою чергу приймати його. Ми маємо бути сексуально агресивними з жінками. І потім нас вчать, що якщо ми вийдемо з цієї рамки, ми ризикуємо бути прийняті за слабких, м'яких, жіночних або геїв»Jhally, Sut (1 January 2000), Tough Guise: Violence, Media & the Crisis in Masculinity, retrieved 2 November 2016
Спорт Див. також: Представлення гендеру у відеоіграх
Середовище професійного спорту є одним з джерел формування канонної маскулінності. Спорт є відображенням стратифікації, ієрархії та конкурентності, характерної для чоловічих груп. Спорт дає можливість хлопцям проявити свою силу та довести її іншим членам спільноти. Саме у спорті проявляється конкурентоспроможність чоловіків серед інших чоловіківМарценюк Т. О., Швець О. П. КОНСТРУЮВАННЯ МАСКУЛІННОСТІ В ІНСТИТУТІ СПОРТУ (на прикладі українських футболістів).
Здоров'я