Йозеф Віктор фон Шеффель (; 16 лютого 1826, Карлсруе — 9 квітня , Карлсруе) — німецький поет та романіст.

Біографія Народився в Карлсруе, у родині відставного майора армії Бадена. Батько був за професією інженером-будівельником і був членом комісії з регулювання ходу плавзасобів на Рейні. Мати, Жозефіна (до шлюбу Кредерер), донька торговця з Оберндорфe на Неккарі, була жінкою з романтичним характером та великою інтелектуальною силою.

Й. Шеффель здобув освіту в ліцеї Карлсруе, а потім (1843—1847) в університетах Мюнхена, Гайдельберга і Берліна.Victor von Scheffel Після здачі державного іспиту при вступі до судових органів, він закінчив докторантуру юридичних наук і протягом чотирьох років (1848—1852) стажувався у Зекінгені. Joseph Victor von Scheffel in Bad Säckingen Тут він написав свою поему «Сурмач з Зекінгену, пісня Верхнього Рейну» («Der Trompeter von Säckingen», 1853), романтичні і гумористичні казки, які відразу ж набули надзвичайної популярності Scheffel, Joseph Victor von (badischer Personaladel 1876) . Поема була перевидана більше 250 разів і стала основою однойменної опери Віктора Ернста Несслера в 1884 році. Потім, Й. Шеффель відправився у подорож по Італії.

Після повернення додому у 1853 році він виявив, що його батьки більше, ніж будь-коли стурбовані тим, що він повинен продовжувати свою юридичну кар'єру. Але в 1854 році, через дефект зору був змушений залишити державну службу та оселився у Гайдельберзі, навмисно готуючи себе до співпраці з викладацьким складом університету. Його дослідження, однак, були перервані хворобою очей, і в пошуках одужання, він відправився до Швейцарії, де оселився на Боденському озері. Там він розробив план свого відомого історичного роману «Еккехард» («Ekkehard»), виданий у Франкфурті-на-Майні в 1857 році. Перші ідеї для цієї роботи він отримав від Monumenta Germaniae Historica. Роман став не менш популярний, ніж «Трубач Зекінген».

У 1901 році він був перевиданий 179-й разів. Й. Шеффель повернувся до Хайдельбергу, та опублікував «Гаудеамус» («Gaudeamus», 1867), «Пісні часів Генріха фон Офтердінген» («Lieder aus Heinrich von Ofterdingens Zeit», 1868), колекцію веселих і гумористичних пісень, сюжети яких частково були взяті з німецьких легенд і частково з історичних сюжетів. У цих піснях автор показує себе безтурботним студентом, другом вина і пісні. Їх успіх є безпрецедентним у німецькій літературі, та спричинив появу численних наслідувачів.

Протягом двох років (1857—1859) Й. Шеффель був хранителем бібліотеки князя Егона фон Фюрстенберга у Донауешингені, але відмовився від свого призначення у 1850 році. Відвідав Йозефа фон Лассберга, у Мерсбурзі на Боденському озері, пробув деякий час з великим герцогом Карлом Александром Саксен-Веймар у Вартбургу в Тюрингії, а потім, оселившись у Карлсруе, одружився в 1864 році на Кароліні фон Мальцев.

У 1872 році, оселився у своєму маєтку Зеєхалде біля Радольфцелль на нижньому Боденському озері. З нагоди його ювілею (1876), який відзначався по всій Німеччині, великим герцогом Бадена йому був подарований титул спадкового дворянинаBerühmte Franken . Помер у Карлсруе 9 квітня 1886 року. Похований на Головному цвинтарі в Карлсруе. Joseph Victor von Scheffel — Zum 125. Todestag des Karlsruher Erfolgsschriftstellers

Творча спадщина

«Der Trompeter von Säckingen» (1853) (іноді також: «… Säkkingen») «Ekkehard» (1855) — роман присвячений «» (1859) — стала неофіційним гімном Франконії, музика Валентина Беккера «Hugideo. Eine alte Geschichte» «Juniperus. Geschichte eines Kreuzfahrers» «Am Anfang» (або: «Der Rennsteig») (1863) «Reisebilder» (відредаговано посмертно Йоганнесом Прольсом) «Episteln» «Der Heini von Steier» (1883). «Waldeinsamkeit» «Bergpsalmen» «Frau Aventiure. Lieder aus Heinrich von Ofterdingens Zeit» «Gaudeamus. Lieder aus dem Engeren und Weiteren» «Das Lied «Altheidelberg, Du feine» so» «Werke» 4 Bände, Nachdruck der Ausgabe von 1919 (Herausgeber ), Hildesheim, Olms 2004 ISBN 3-487-12067-4 «Reisebilder» (1887), «Epistein» (1892), а також «Briefe» (1898) були опубліковані посмертно видано Повне зібрання творів у шести томах (1907)

На честь героїні роману Шеффеля «Еккерхард» Святої Пракседи названий астероїд (547) Пракседіда, що відкритий 14 жовтня 1904 року німецьким астрономом Паулем Гьоцем в Обсерваторії Хайдельберг-Кенігштуль.

Пам'ятники

Примітки

Література