Ургант Андрій Львович

Андрій Львович Ургант (іноді вказується як Міліндер; ( 28 листопада 1956, Ленінград) — радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий.

Внесений до бази «чистилище» сайту Миротворець — за свідоме порушення державного кордону УкраїниУргант Андрей Львович / Ургант Андрій Львович / Urgant Andrej Lvovich .

У липні 2017 року разом з актрисою Марією Ароновою в окупованій Євпаторії зіграв головну роль у спектаклі «Любовь@Точка.RU».

Життєпис Народився 28 листопада 1956 року в Ленінграді в родині акторів — Лева Максович Міліндера (1930—2005) та Ніни Миколаївни Ургант (1929-2021). Батько телеведучого, актора Івана Урганта. Видання «МК в Пітері» у статті про актора написало про естонське походження прізвища Ургант «Мама досі мене виховує» // «МК в Пітері», 29.11.2006 , таку ж інформацію опублікувала і газета «Аргументи та факти» Кращі холостяки зі світу шоу-бізнесу // «АіФ-зима», 28.06.2007 .

У 1977 році Андрій Ургант закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, курс Рубена Агамірзяна.

Грав у Ленінградському театрі імені В. Ф. Коміссаржевської і в театрі імені Ленінського Комсомолу (нині театр Балтійський Будинок). Здобув популярність як неперевершений майстер театральних капусників. Розіграші Урганта та його колеги, Андрія Максимкова, були дуже популярні в 1990-х роках на телебаченні.

У 1993 році в прокат виходить фільм «Вікно в Париж» — двосерійний художній фільм, комедійна фантасмагорія режисера Юрія Маміна. У цьому фільмі блискуче грає роль другого плану Андрій Ургант — Гуляєв, який живе в Парижі давній знайомий Миколи. У цій картині Андрій Ургант розкривається як блискучий комедійний актор.

Знімався в серіалі «Вороніни», у фільмі «Одержимий» і в документальному кіно «Життя і пригоди Мішки Япончика». У 2011 році актор виконав одну з головних ролей в картині «Моя шалена родина».

Телебачення З 5 березня по 23 липня 2005 року разом з сином Іваном був ведучим розважального шоу «Велика прем'єра» на «Першому каналі» у Росії .

З 21 вересня 2007 по 28 серпня 2008 року — ведучий інтелектуальної телегри для старшокласників «Володар розуму» на телеканалах «Росія» і «Бібігон» (у 2011 році програма виходила в повторах на каналі «Карусель») .

З 12 вересня по 10 грудня 2009 року вів судове ток-шоу «Дванадцять» на каналі ДТВ .

Паралельно з цим був ведучим розмовної передачі «Зустрічі на Моховій» на петербурзькому «П'ятому каналі» до 28 лютого 2010 року.

З 15 квітня по 29 травня 2010 року — співведучий Михайла Шаца в гумористичній програмі «Слава Богу, ти прийшов!» на СТС.

У 2011 році провів кілька випусків музичного конкурсу «Пісня для вашого столика» на НТВ. До листопада 2012 року був ведучим телепрограми «Егоїст» на телеканалі 100ТВ.

З 2017 року — постійний учасник телегри «П'ятеро на одного» на каналі «Росія-1». У 2018 році — член журі шоу «Майстер сміху» на каналі «Росія-1».

Особисте життя Перша дружина — Валерія Іванівна Кисельова (7 лютого 1951 — 1 лютого 2015), однокурсниця по ЛДІКМ. Син Іван Ургант (. 16 квітня 1978). Онука Ніна Ургант (. 15 квітня 2008) . Онука Валерія Ургант (. 21 вересня 2015). Друга дружина — Олена Свінцова (нар. 1947) була актрисою театру імені В. Ф. Коміссаржевської, поетеса і співачка. З 1996 року живе в Нідерландах . Дочка Марія (. 1984 Андрій Ургант: «Лена звернула увагу на Івана» ) живе в Нідерландах, одружена з турецьким бізнесменом Амурні таємниці сім'ї Ургант // Експрес газета . Онук Емір (. 2004) . Онук Габріель (. 2015) . Третя дружина — Віра Володимирівна Яцевич, розведені.

Нині проживає з Оленою Романовою (. 1986) Батько Івана Урганта: Родим синові сестричку .

Фільмографія

Ролі в кіно

 — Голос — Миша, працівник кіностудії  — Котячий будинок (телеспектакль) — лялька Андрюша  — Снігуроньку викликали?  — Коник-Горбоконик (мюзикл) — скоморох-співак  — Биндюжник і Король — Гусар Льова  — Алкмена і Амфітріон — Юпітер  — Пристрасті по Володимиру  — Анекдоти — епізод  — Жертва для імператора  — Геній — камео  — Ті, що п'ють кров — Аганін  — Сходи світла — Миша  — Рекет — Андрій Свиридов  — Барабаніада  — Гріх. Історія пристрасті  — Вікно в Париж — Миша Гуляєв, російський емігрант  — Подорож в щасливу Аравію  — Остання справа Вареного — Кашурніков, Родіон Романович  — Русский транзит — Грюнберг  — Прохиндіада-2  — Вулиці розбитих ліхтарів-2 — конферансьє (серія «Справа № +1999»)  — Полювання на Попелюшку  — Убивча сила — Мухаєв  — Старі пісні про головне. Постскриптум — портьє  — Чорний ворон — поет  — Ключі від смерті — Шурпин, письменник  — Спецвідділ — Кошелев  — Ніро Вульф і Арчі Гудвін: Воскреснути, щоб померти — Генрі Дімарест  — Дорога в пекло  — Кріт-2 — Михайло Борисович Лерр, адвокат  — На віражі  — Майстер і Маргарита — Жорж Бенгальський, конферансьє Вар'єте  — Все золото світу — Лавадський  — Сім'я  — Травесті — Рибаков  — Перший будинку — професор  — Кохання-зітхання — Нерон / Олег Львович Власов  — Кохання-зітхання 2 — Нерон / Олег Львович Власов  — Група ZETA. Фільм другий — «Ботвинник», злодій  —  — Вороніни — Сергій Геннадійович Золотарьов, батько Віри  — Одержимий (Джек Різник) — Анатолій Васильович Губанов, депутат  — Кохання-зітхання 3 — Нерон / Олег Львович Власов  — Життя і пригоди Мишки Япончика — Йоваль Лазаревич Гепнер  — Небесні рідні — Василь Семенович  — Моя шалена родина — Віктор Волинцев  — Біла гвардія — мажордом гетьмана  — Зовнішнє спостереження — Сергій Петрович, депутат  — Я скасовую смерть — Павло Сергійович  — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво … 5 років потом — Микола Семенович, батько Віті, полковник у відставці  — Призначено нагороду — Борис Гайтан, батько Паші  — Будівництво — «Вентєль»  — Тихе полювання — «Ботвинник», злодій  — Мами 3 — Віктор, батько Гоші  — Народжена зіркою — Роберт Ростовцев  — Чума — Павло Видригайло («Карандаш»), кримінальний авторитет  — Мажор-3 — дядько Ніни, горілчаний олігарх, батько Олега

Дубляж  — Салам, Бомбей!  — Любов, любов, любов — Судхірбхай (Раза Мурад)  — Звичка одружуватися — Філ Голден (Пол Райзер) (кінотеатральний дубляж)  — Декілька хороших хлопців — лейтенант Деніел Каффа (Том Круз) (кінотеатральний дубляж)  — Мій улюблений марсіанин — доктор Колай (Уоллес Шон)  — Викрасти за 60 секунд — Джонні Бі (Master P)  — Падіння «Чорного яструба» — Кріббс (Стівен Форд)  — SWAT: Спецназ міста ангелів — капітан Томас Фуллер (Ларрі Пойндекстер)  — Володар морів: На краю землі — Стівен Метьюрін (Пол Беттані)

Нагороди У 2007 році став Лауреатом щорічної мистецької премії «Потерпілі» — «за незвичайність літературних і театральних образів».

Примітки

Література 2012 г. Ессе Русселл. Ургант Андрей Львович. Изд. Лет Ме Принт, 86 с., ISBN 5-512-86867-5, ISBN 978-5-512-86867-6

Посилання Андрій Ургант на " Родоводі ". Дерево предків і нащадків Архів телепрограми «Зустрічі на Моховій» Андрій Ургант: «Мій син крутіше, ніж Онєгін» // «Зміна», Марина Бойченко, 11 січня 2010 Андрій Ургант: «Глядач є головним партнером актора! »