Едуард (), повне ім'я Едуард Георг Вільгельм Максиміліан Ангальтський (), ( 18 квітня 1861 — 13 вересня 1918) — четвертий правитель об'єднаного Ангальтського герцогства у квітні—вересні 1918 року, син герцога Ангальту Фрідріха I та принцеси Саксен-альтенбурзької Антуанетти. Походив з династії Асканіїв. Правив після старшого брата Фрідріха II.

Біографія Едуард народився 18 квітня 1861 року в Дессау. Був четвертою дитиною та третім сином в родині спадкоємного принца Ангальт-Дессау-Кетена Фрідріха та його дружини Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. Мав старших брата Леопольда та Фрідріха й сестру Єлизавету. Згодом сімейство поповнилося молодшими дітьми: Арібертом та Александрою. Країною в цей час правив їхній дід Леопольд IV, який у 1863 році об'єднав під своєю владою всі ангальські землі в єдину державу.

Мешкала родина у Палаці спадкоємного принца в Дессау. Літні місяці проводили у палаці Верліц. У 1871 році батько став правителем Ангальту, і за три роки сімейство перебралося до палацу Дессау.Біографія Єлизавети Ангальтської

У віці 34 років Едуард узяв шлюб із 21-річною принцесою Саксен-Альтенбургу Луїзою Шарлоттою, яка доводилася йому троюрідною сестрою. Весілля відбулося 6 лютого 1895 у Альтенбурзі.Суверени Ангальта У подружжя народилося шестеро дітей.

У 1904 році, після смерті батька, став спадкоємним принцом Ангальту, оскільки у Фрідріха не було дітей.

У січні 1918 року дружина із ним розлучилася і від'їхала до батьківщини. У тому ж році Едуард став правителем герцогства Ангальт. Його царювання було нетривалим і тривало лише п'ять місяців. 13 вересня 1918 у Берхтесгадені він пішов з життя. Трон успадкував його 17-річний син, який правив під регентством дядька Аріберта Ангальтського.

Едуард був похований в мавзолеї Дессау,Мавзолей Дессау у 1958 році його перепоховали на цвинтарі Цибік.Цвинтар Цибік в Дессау

Родина Дружина — Луїза Шарлотта, принцеса Саксен-Альтенбурзька

Діти: Фредеріка Маргарита (11 червня—18 листопада 1896) — прожила 5 місяців; Леопольд Фрідріх (1897—1898) — прожив півтора року; Марія Августа (1898—1983) — була двічі одружена, мала двох синів; Йоахім Ернст (1901—1947) — останній герцог Ангальта у вересні—листопаді 1918 років, був двічі одруженим, мав п'ятеро дітей від другого шлюбу; Ойген (1903—1980) — був одружений з Анастасією Юнгмайєр, мав єдину доньку; Вольфганг (1912—1936) — одруженим не був, дітей не мав.

Нагороди Великий магістр ордену Альбрехта Ведмедя (Ангальтське герцогство); Великий хрест ордену Вендської корони (19 липня 1882).

Генеалогія

Примітки

Література Ralf Regener: Ein vergessener Herrscher – Biographische Studien zu Herzog Eduard von Anhalt (1861–1918). In: Mitteilungen des Vereins für Anhaltische Landeskunde 26, 2017, стор. 141–146. Ralf Regener: Das anhaltische Dreiherzogsjahr 1918, in: Sachsen-Anhalt. Journal für Natur- und Heimatfreunde 25, 2015, H. 1, стор. 19—21.

Посилання Ангальт-Дессау Профіль на Geni.com Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Едуарда Ангальтського