Лихий — хутір, адміністративний центр Комісаровського сільського поселення Красносулинського району Ростовської області.

Населення - 3162 особи (2010 рік).

Географія По хутору протікає річка Лиха.

Вулиці вул. Будьонного, вул. Гагаріна, вул. Леніна, вул. Максима Горького, вул. Новоселів, вул. Перемоги Революції, вул. Підгірна, вул. Пушкіна, вул. Садова, вул. Радянська, вул. Українська, вул. Чичеріна, пров. Зарічний, пров. Колодязний, пров. Шахтарський, пров. Шкільний.

Назва Виник хутір на початку XIX сторіччя у поштового тракту. Існує кілька версій, що пояснюють його назва. Місце де виник хутір, було глухим, розбійницьким, лихим. Звідси й назва. Ватажком банди, що грабувала проїжджих по тракту, був Лихачов, - засновник хутора.

Проте наймовірніша версія походження назви хутора за річкою Лиха, що протікає ним. Назва річки Лиха згадується задовго до заснування хутора, ще у відомій «Книзі Великого Креслення» 1627 року: «А нижче Кам'янки Лихий колодязь вкидає у Донець під Гребеними горами, берегом їхати верст з 40, а прямо степом верст з 10».

Колодезем тоді іменувався або власне колодязь, або джерело, або джерело й струмок, що витікає з такого джерела. Гребеневі гори — це гори «дві сестри» на березі річки Сіверський Донець у 5 км нижче гирла річки Лиха.

Велика Кам'янка та Мала Кам'янка — річки вище за Сіверським Дінцем. Назва хутора згодом була поширена й на залізничну станцію Лиха, й утвореного при станції селища Лиховський.

Історія На початку XIX сторіччя ці землі належали донському поміщику, відставному полковнику Костянтину Фоміну. Деякий час хутір називався за ім’ям його власника Фомін-Лиховський.

З 1854 року хутір Лихий став козацьким хутором й входив до Володимирського юрту відповідної станиці.

У 1867 році в хуторі Лихий мешкало близько 500 осіб.

До початку XX сторіччя на хуторі Фомін Лиховському було 105 казацьких, 38 селянських й 53 іногородніх дворів. В ньому мешкало 1207 осіб.

До початку XX сторіччя на хуторі було 235 дворів (109 з них козацьких), 1500 мешканців.

Історія Георгієвського храму Для духовної опіки вірних знадобилося будівництво храму. В прихід нової церкви могли б бути зараховані мешканці розташованих поблизу хуторів Іллінського, Тацина, Бєлгородцева й Божковського. Козаки з дворян Василь Трофименко й Пилип Яїцков звернулися з проханням дозволити будівництво на хуторі молитовного будинку до наказного отамана Війська Донського генерал-ад'ютант Олександра Львова Потапова (1865-1868 роки). Отаман дав позитивну відповідь. У 1868 році військовий отаман генерал-майор Фомін П. С. справлявся у архієпископа Донського й Новочеркаського Платона (1867-1877) про розпорядження генерал-ад'ютанта Потапова, що стосується будівництва дерев'яної церкви в ім'я Св. Великомученика Георгія Побєдоносця.

У 1867 році почався збір пожертвувань на будівництво храму. У грудні 1869 року почалося будівництво церкви. Першим будівельником був селянин Тамбовської губернії Тимофій Шакін, що має досвід у будівництві храму Параскеви П'ятниці в станиці Маницька Багаєвського району.

У квітні 1871 року церква була побудована. Церква була дерев'яна, вкрита залізом, окрему дзвіницю, з кам'яною огорожею. У вересні 1872 року церква була освячена. До 1900 року в парафії церкви працювало дві церковнопарафіяльні школи.

Нову кам'яну церкву побудували в 1905 році замість трухлої дерев'яної. У 1906 році храм було освячено Олександро-Грушевським протоієреєм Василем.

У роки російської громадянської війни священик Георгіївського храму Фомін Лиховського хутора Михайло Стратонович Пашутін був схоплений й розстріляний більшовиками на станції Лиха. У будівлі церкви в різний час був склад, клуб, комора. В церкві була зруйнована дзвіниця та знято куполи.

З 1944 року у храмі відновилися богослужіння, що тривали й за «хрущовської відлиги» В даний час це діючий храм з позолоченими у 2010 році куполамиЦерква Георгія Побідоносця .

Пам'ятки

Степові терикони. Братська могила з меморіальним комплексом та єдинофігурним пам'ятником висотою 2,8 м на постаменті.

Література

Бєліков, С. Парафіяни приклалися до мощей святих / С. Н. Бєліков // Красносулинский вісник. - 2016. – 21 січ. (№3). – С. 4. Кудрявцев, Ст. Церква Георгія Побідоносця в х. Фомина-Лиховском / Ст. Ст. Кудрявцев // Сулинская земля: сторінки історії. – Ростов н / Д., 1999. – С. 131-133. Кудрявцев, Ст. Історія хутора Фомина - Лиховского / Ст. Ст. Кудрявцев // гортаючи Сторінки минулого [дослідження історії Сулинской землі] – Червоний Сулін, 2004. – С. 76-77.

Посилання

Лихий. Церква Георгія Побєдоносця Храм Георгія Побєдоносця Храм св. вмч. Георгія Победоносц

Примітки