Тата́мі (, «мат») — японський солом'яний мат (мата) для покриття підлоги. Зазвичай виготовляється з рисової соломи; інколи — із синтетичних теплоізоляційних матеріалів. Краї обшиваються кольоровою візерунчастою облямівкою. Від середньовіччя найякісніші татамі виготовляють у провінції Бінґо (сучасна префектура Хірошіма)Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа . — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 622.『備後表: 畳の歴史を探る: 秋の企画展』 広島県立歴史博物館編集. — 広島県立歴史博物館友の会, 1990.11..
Також — традиційна міра вимірювання площі в Японії. Інша назва міри — джьо́ (【畳】 じょう)Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа ... — С. 594..
Розміри
За японською домодерною системою мір довжина татамі дорівнює 6 шяку 3 суни; ширина — 3 шяку 1 сун 5 буКоваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа ... — С. 594, 741.. Модерний стандарт — 6 шяку на 3 шяку (бл. 91 х 182 см). Довжина і ширина татамі, незалежно від розмірів, відносяться один до одного як 2:1. Товщина татамі — близько 5 см. Пропорції татамі повторюють правило золотого перетину.
Локальні стандарти японських мір довжини різняться залежно від регіону. Тому всередині Японії існують регіональні відмінності в розмірах татамі. Виділяють чотири основні типи: Едоське (токійське) татамі 【江戸間】 ＝ 88 см х 176 см = 1,548 м² — східнояпонський стандарт. Столичне (кіотське) татамі 【京間】 ＝ 95,5 (95) см х 191 (190) см = 1,824 м² — західнояпонський стандарт. Наґойське татамі 【中京間】 ＝ 91 см х 182 см = 1,6562 м² — центральнояпонський стандарт. Районне татамі 【団地間】 ＝ 85 см х 170 см = 1,445 м² — надрегіональни стандарт для житлових комплексів. Крім цього існує декілька локальних стандартів у регіонах меншого рівня.
Традиційно татамі, виготовлені за кіотським стандартом називаються «столичними» (), решта — «провінційними» ().
Розміщення
В Японії розмір кімнат зазвичай вимірюється кількістю татамі. Підлога кімнати зазвичай вкрита кількома татамі, що мають одну форму і розміри.
Є декілька правил що визначають кількість і порядок розміщення татамі в приміщенні. Зазвичай, татамі не повинні лежати правильною сіткою, і не повинно бути жодного місця, де кути трьох або чотирьох матів сходяться. Таке розміщення називається святковим (【祝儀敷き】, шюґі-джікі). Під час похоронів або у монастирях татамі кладуть навпаки — сіткою, так аби кути матів сходилася на одному боці. Такий тип розміщення називають несвятковим (【不祝儀敷き】, фушюґі-джікі).
Магазини традиційно мали розмір 5 1/2 татамі, а чайні будиночки та чайні кімнати 4 1/2 татамі.
Історія У 7—12 сторіччях татамі не існувало. Використовувались здебільше прості циновки (рогожі) що поділялись за призначенням (для сидіння, для вкривання і таке інше).
У період Камакура (1185—1333) в заможних родинах циновки почали виготовляти у вигляді матів — татамі. Ними вкривали всю площу кімнат.
У період Муромачі (1392—1568) татамі набули сучасного вигляду. Їх називали «покривальними» (【敷畳】 шікі-датамі) на противагу «кладеним» (【置畳】 окі-датамі) — тобто окремим циновкам, що виконували роль подушки. Соціальний статус господарів визначався за кількістю і товщиною татамі, а також кольором і візерунком облямівки.
З кінця 17-го століття татамі стали доступні для широких верств населення.
Сучасні заможні японські будинки і квартири мають хоча б одну кімнату японського традиційного стилю, в якій використовуються татамі. Через еластичність цих матів їх використовують як місце відпочинку або ліжко.
Мистецтво чаювання Татамі глибоко пов'язані з японським побутом, релігійними обрядами, та чайною церемонією. Наприклад кожна циновка чайного будиночку має своє призначення і назву, так головна циновка може мати назву шю-датамі (), темае-датамі () чи доґу-датамі (); циновка біля входу - кекомі-датамі (); циновка, що відведена іменитим гостям — кінін-датамі (); місце для звичайних гостей — кякудатамі (); місце розміщення вогнища - ро-датамі (); місце розміщення посуду — доґу-датамі ().
Бойові мистецтва Татамі також використовують, як захисне покриття на тренуваннях з японських бойових мистецтв, таких як дзюдо, айкідо та інших.
Татамі також використовуються на тренуваннях з японського фехтування для відпрацьовки розрубання предметів (【試し斬り】 тамешіґірі). Такі татамі скручені в циліндри замочують у воді на кілька днів, щоб потім випробувати на них гостроту меча або перевірити навички фехтувальника.
Примітки
Бібліографія Система мір // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 741. 『畳技術大図鑑』 (正, 続). — たたみ新聞社, 1978-1979. 『備後表: 畳の歴史を探る: 秋の企画展』 広島県立歴史博物館編集. — 広島県立歴史博物館友の会, 1990.11. 『畳』 住友和子編集室編 (日本人とすまい 2). — リビング・デザインセンター, 1997.1.
Посилання
Всеяпонське товариство промоції виробництва татамі Всеяпонська професійна спілка виробників татамі Татамі // Japanese Architecture and Art Net Users System