Анто́ніо Беккаде́ллі (), названий «Панорміта» (тобто «виходець з Палермо» — ; 1394, Палермо — 19 січня 1471, Неаполь) — італійський поет, дипломат, гуманіст і хроніст XV століття, що писав на латиною. Засновник неаполітанської Академії (1443).
Біографія Беккаделлі навчався в університеті Сієни й опублікував 1425 року в Болоньї латинську збірку обсценних та сатиричних епіграм під назвою «Гермафродит», яку присвятив Козімо Медічі. 1429 року він став придворним поетом міланського герцога Вісконті. 1434 року він знайшов собі іншого благодійника й переїхав у двір короля Арагону Альфонсо V, де працював його приватним секретарем та радником. З рук імператора Сигізмунда отримав вінок за збірку епіграм «Hermaphroditus» (1432). 1443 року заснував гуманістичний гурток, який згодом став «Академією Понтаніаною». Цю академію розбудував учень Беккаделлі і його наступник Джованні Понтано. За часів Беккаделлі академія називалася «Porticus Antoniana».
Твори Окрім збірки епіграм він є автором таких творів: «De dictis et factis regis Alfonsi» (lib. V, Піза, 1485), «Epistolae familiares ac campanae» (Неаполь), «Epistolarum libri V» (Венеція, 1553), «Quinque illustrium poetarum lusus in Venerem» (Піза, 1791), «Carmina illustrium poetarum italorum» та ін.
Примітки
Література Gianvito Resta: Beccadelli, Antonio, detto il Panormita. In: Alberto M. Ghisalberti (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). V. 7: Bartolucci–Bellotto. Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1965, S. 400—406.
Посилання
Hermaphroditus — Книга перша та уривки з Книги другої