Димитар Добрович

Димитар Добрович ( ; 1816, Сливен, Османська імперія — 2 березня 1905, Сливен, Болгарське князівство) — болгарський художник, національна ідентичність якого не визнається грецькими меґаломанами. Представник академічної Мюнхенської школи болгарського живопису..

Біографія

Національна галерея Греції не має вірогідних даних ні про рік народження (близько 1820) художника, ні про місце народження (десь у Фракії), ні про його національну приналежність і родину.

Згідно з інформацією з болгарської газети, художник народився в 1816 році у Верхньофракійському місті Сливен, Османська імперія, у сім'ї торговця льодом і доньки багатого скотаря. У 1830 році, разом з дідом вирушив до Волощини. Жив у Плоєшті і Бреїлі, але повернувся до Сливена .

У період 1834-1837, він навчався у грецькій «Великій школі нації» в Константинополі, де зблизився з болгарським революціонером Ґеорґі Раковський. Закінчивши «Велику школу» виїхав до Грецького королівства. Вступив до Афінської школи витончених мистецтв, де навчався в період 1844-1848 у братів Філіпа і Георгія Маргарітісів і у неаполітанця Raffaello Ceccoli. Бувши ще студентом, був нагороджений у 1846 році за свою картину в категорії робіт маслом. Свої роботи, в основному портрети, художник підписував як Дімітріос Домбріадіс (грец. Δημήτριος Δομβριάδης), що відповідно до болгарських джерел є еллінізована форма Димитара Добровича. У 1851 році, отримавши дворічну стипендію грецького короля Оттона, разом з іншими молодими грецькими художниками, був відправлений на продовження навчання до Римської академії мистецтв. Ці дати, зазначені Національною галереєю Греції, ставлять під сумнів твердження болгарської газети про тримісячну участь художника в італійській революції 1848 року . Художник завершив своє навчання в Римі в 1853 році. У 1875 році виставляв свої роботи на всегрецькій виставці «Олімпія» в афінському палаці Заппіон. Згідно з болгарськими джерелами художник повернувся до Сливена в 77-річному віці (1893), коли місто вже було у складі Болгарського князівства. Згідно з тими ж джерелами, художник помер у Сливені 1905 року.

Художні твори

У початковий період своєї роботи в Афінах, художник писав ікони для грецьких православних церков. Але незабаром він порвав з канонічним іконографічним підходом і прийняв світський стиль живопису. Деякі зі збережених робіт грецького періоду охоплюють Портрет грецького єпископа (1842-1843), Портрет дружини італійського художника Raffaello Ceccoli (1842-1847, Національна галерея Болгарії), Портрет дівчинки (близько 1850 Національна галерея) і Портрет грецького церковного письменника Євгена Булгаріс. Його роботи перебували під впливом мистецтва Відродження і охоплювали жанрові сцени і портрети, а також копії італійських майстрів. У своїй пізнішій кар'єрі художник звернувся до робіт маслом і проявив свій інтерес до реалізму, як, наприклад, в роботі Хвора дівчинка. Муніципальна галерея Сливена носить сьогодні ім'я художника. Крім Національної галереї Болгарії кілька робіт художника виставлено в Національній галереї Греції.

Джерела

Μαρίνος Καλλιγάς, Ζωγραφική, γλυπτική, χαρακτική, Ιστορία του Ελληνικού Έθνους, Εκδοτική Αθηνών, τομ. ΙΓ (1977), σελ.535

Посилання За Димитър Добрович в Своден каталог НАБИС – национален каталог на академичните библиотеки в България Ангел Ангелов Димитър Добрович (1816–1905): (анти)модерност, туризъм и образи сувенири в средата на ХІХ век, academia.edu Димитър Добрович - неизвестният български художник , БНР, Програма Христо Ботев, 25 януари 2017 Димитър Добрович и живописта като сувенир БНР, Програма Христо Ботев, 14.01.16 Димитър Добрович рисува романтични картини и се сражава в отрядите на Гарибалди , БНР, Програма Радио България, 27.09.2016

Примітки