Ніколь Айзенман — американська художниця. Крім художньої творчості відома як професорка коледжу Бард в Аннандейл-на-Гудзоні з 2003 по 2009«Ніколь Айзенман» , 2013 Carnegie International, Отримано 11 серпня 2014 року. Отримала ряд нагород: стипендію Ґуґґенгайма (1996 р.), Премією Карнегі (2013 р.), двічі була включена у Бієнале Вітні (1995, 2012). 29 вересня 2015 року названа стипендіаткою фундації Джона Д. та Кетрін Т. Мак-Артурів з формулюванням за «відновлення образу людського тіла, культурне значення якого зменшилося під час панування абстракціонізму 20 століття», ця нагорода відома як «Грант для геніїв». Айзенман живе і працює в Брукліні.
Ранні роки Ніколь Айзенман народилася в 1965 році у Вердені, Франція, де її батько служив армійським психіатром. Виросла вона в Скарсдейл, Нью-Йорк і закінчила школу дизайну в Род-Айленді 1987 року. Її прабабусею була американська художниця польсько-єврейського походження Естер Хамерман.
Особисте життя Ніколь Айзенман є відкритою лесбійкою.
Творчість Фігуративний масляний живопис Ейзенман часто сповнений сексуальності, комічності та має виразні риси дружньої карикатури«Eisenmann» , Kunsthalle Zurich, 11 серпня 2014 року.. Хоча мисткиня передусім відома своїми полотнами, також вона створює інсталяції, малюнки, гравюри та скульптури.
Разом з А. Л. Штайнером вона стала співзасновницею квір/феміністської кураторської ініціативи Ridykeulous.
Картини Ейзенман часто являють собою експресіоністські портрети персонажів, котрі іноді є вигаданими, але часто зображують її друзів і її саму. Крім експресіонізму на творчість Ейзенман вплинув імпресіонізм і твориПабло Пікасо. Художниця підкреслює важливість чуттєвості та тілесності в її роботі:
Стиль більшості її ранніх робіт був натхнений творами Едварда Мунка, Філіпа Густона і Емі Сіллман .
Виставки Персональні виставки Nicole Eisenman, Kunsthalle Zürich (2007)«Eisenmann» , Kunsthalle Zurich, 11 August 2014. Matrix 248, Berkeley Art Museum (2013) Dear Nemesis, Nicole Eisenman 1993—2013, Contemporary Art Museum St. Louis (2014).«Dear Nemesis, Nicole Eisenman 1993—2013» , Contemporary Art Museum St. Louis, January 2014 — April 2014. Retrieved 17 February 2015. Dear Nemesis: Nicole Eisenman 1993—2013, Institute of Contemporary Art, Philadelphia (2014).«Dear Nemesis: Nicole Eisenman 1993—2013» , ICA Philadelphia, Retrieved 11 August 2014. Masterpieces & Curiosities: Nicole Eisenman's Seder (2015), Єврейський музей (Нью-Йорк) Nicole Eisenman: Al-ugh-ories, New Museum (2016) Nicole Eisenman: Dark Light, Secession, Vienna, Austria (2017)
Групові виставки Whitney Biennial, Музей американського мистецтва Вітні (1995) Provocations, California Art Center (2004) Prospect.2 New Orleans (2011) Whitney Biennial, Музей американського мистецтва Вітні (2012) 2013 Carnegie International, Carnegie Museum of Art (2013).«Nicole Eisenman» , 2013 Carnegie International, Retrieved 11 August 2014. Manifesta10, The Ермітаж, Санкт-Петербург (РФ, 2014)«Artists — Manifesta10» , Manifesta, Retrieved 11 August 2014. NYC 1993: Experimental Jet Set, Trash and No Star, New Museum (2013) The Forever Now: Contemporary Painting in an Atemporal World, MoMA (2014)«MoMa | The Forever Now: Contemporary Painting in an Atemporal World» , MoMA, Retrieved 6 March 2015. Scenes from the Collection, Єврейський музей (Нью-Йорк, 2018)
Визнання Ейзенман ушанована численними грантами та преміями, включаючи стипендію Ґуґґенгайма (1996)«Меморіальний фонд ім. Джона Симона Гуггенхайма», Фонд ім., приз Карнегі, the Carnegie Prize (2013) , ArtInfo, Retrieved 10 August 2014., нагороду «Anonymous Was a Woman» (2014) і грант фундації Louis Comfort Tiffany (1995). Вона також була стипендіаткою фундації Мак-Артур 2015 року і в тому ж році названа однією з 50 американських євреїв і єврейок, які зробили в цей рік найбільший внесок у єврейську історію (цей список з 1994 формує журнал The Forward).
Колекції Роботи художниці зберігаються в ряді установ, у тому числі:
Чиказький художній інститут«Eisenman, Nicole» , Art Institute of Chicago, Retrieved 11 August 2014. Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк Центр мистецтв Вокера, Міннеаполіс Whitney Museum of American Art, Нью-Йорк The Jewish Museum
Бібліографія
Nicole Eisenman: Behavior (Rice Gallery, 1998) Nicole Eisenman: Selected works 1993—2003 (Herbert F. Johnson Museum of Art, 2003) Nicole Eisenman: Selected Works 1994—2004 ed. Victor Mathieu (Walther König, 2008) Nicole Eisenman: The Way We Weren't (Frances Young Tang Teaching Museum and Art Gallery, 2010) Nicole Eisenman ed. Beatrix Ruf (JRP-Ringier, 2011) Parkett no. 91 (Parkett Verlag, 2012) Nicole Eisenman: Dear Nemesis, 1993—2013 (Contemporary Art Museum St. Louis/Walther König, 2014)
Примітки
Посилання Ніколь Айзенман та Девід Гамфрі Журнал «Bomb» Ніколь Айзенман в колекції Музею сучасного мистецтва Ніколь Айзенман в Carnegie International