Ніколай Дюлґеров ( / Nikolay Dyulgerov / Nikolay Diulgheroff; 20 грудня 1901, Кюстендил, Болгарське князівство — 9 червня 1982, Турин, Італія) — болгарський і італійський художник, дизайнер, архітектор. Мешкав у Італії; його роботи — помітний внесок у спадщину «Другого футуризму».

Життя і творчість Ніколай Дюлґеров народився у місті Кюстендил, на заході Болгарського князівства у сім'ї друкаря. У 1920—1921 роках навчається у Технологічному університеті (прикладних мистецтв) у Відні, а в 1922 — у Дрездені, а у 1923 році стає студентом у початковому, веймарському Баугаузі, де зближається із викладачем кольорознавства, швейцарським експресіоністом Йоганнесом Іттеном. У роки навчання в Німеччині Ніколай Дюлґеров експонує свої роботи у Берліні та Дрездені. У 1924 році пройшла його персональна виставка в столиці Болгарії, Софії.

У 1926 році Дюлґеров приїжджає в італійський Турин, де протягом 6 років вчиться на факультеті архітектури Академії Альбертіна (). Тут, завдяки знайомству з художниками-футуристами, його конструктивістський досвід, отриманий в Баугаузі, переплавляється у світлі динаміки пізнього футуризму. 1920-х — 1930-х роках були дуже плідними для художника; тоді були створені найбільш новаторські у всій його творчій кар'єрі речі. Деякі з них експонуються в Galleria Nazionale d'Arte Morerna в Римі. У ті ж роки Ніколай Дюлґеров брав участь у найбільш представницьких виставках футуристів, що проходили в Турині, Лейпцигу, Парижі, Барселоні, Мантуї і Венеції.

Ніколай Дюлгеров помер 9 червня 1982 року в Турині, в місті, в якому він прожив 56 років. До самої смерті залишався активним творчим художником. Жителі Турина присвоїли художнику звання «почесного громадянина». Італійський мистецтвознавець Енріко Крісполіті назвав його найзначнішим художником Турина у міжвоєнний період .

Творчий доробок Музичний момент (полотно, олія 81×65 см); синусоїда (Дошка, темпера 50×34 см); «Рационалният човек» (), 1928); «Духовно равновесие» (, 1923); «Музикална среда» (, 1938); «Спомен за жена» (, 1930); «Морякът» (, 1930);

Примітки

Джерела Ніколай Дюлґеров=Nikolay Diulgheroff=Nikolay Diulgheroff: каталог на изложба / Сост: Ірина Генова Прев. Валентин Иванов; Албен Витанов, Ирина Генова. — София: Министерство на културата, 2008. Георгиева Емилия Футуризмите в изкуството на Николай Дюлгеров. — Български художник, 2005. — 84 с. — ISBN 9544061282. Diulgheroff, Nicolay; Galvano, Albino. Nicolay Diulgheroff: Catalogo di mostra, 21 ottobre—3 novembre 1972. — Galleria Viotti, 1972. — 16 p.

Література Милев Гео За Николай Дюлгеров и кубизма // Море. — 1924. — № 2. Райнов Николай За изложбата на Николай Дюлгеров в София // Пламък. — С. — 1924. — № 4. Енциклопедичен речник КЮСТЕНДИЛ]] А-Я. — София: изд. БАН, 1988. — С. 208. Божков Атанас Български приноси в европейската цивилизация. — С.: Булвест, 2000. Емилия Георгиева Футуризмите в изкуството на Николай Дюлгеров. — София: Български художник, 2005. Ирина Генова, съст. Николай Дюлгеров — Множествената художествена идентичност (Nicolay Diulgheroff / L’Identità Artistica Multiforme). — С.: Издание на Министерство на културата, 2008. — 108 страници. Куратор на изложбата и съставител на изданието Ирина Генова. Автори на статиите: Джорджо Ди Дженова, Ирина Генова. Фотография и дизайн на изложбата и каталога: Надежда Олег Ляхова. Превод: Валентина Иванова (италиански език), Албена Витанова. Данева Анжела Щрихи към творчеството и биографията на Николай Дюлгеров (1901—1982). — В.: Българи в италианските академии за изящни изкуства (1878—1944). — НБУ, 2013. Daneva Angela I Bulgari nelle Accademie di Belle Arti Italiane (1878—1944). — Nuova Università Bulgara, 2013.

Посилання Nicolaj Diulgheroff architetto e designer Тонев Асен Изложба за футуриста Николай Дюлгеров // Икономедиа. — 2009. — 8 грудня. Джорджо Ди Дженова Николай Дюлгеров — българско-торински футурист Емилия Георгиева Забравен или незабравим. Изкуството на Николай Дюлгеров (1901—1982), в. «България днес» (двуседмичен вестник на Държавната агенция за българите в чужбина), год. VI, бр. 19, 1—15 октомври 2002.