Мікаель Варандян при народженні Мікаель Оганесян (), (1870, за іншими відомостями народився у 1874 році, або «між 1872 та 1874 роками» — 27 квітня 1934, Марсель, Франція) — історик, журналіст, один з ідеологів партії «Дашнакцутюн», член Всеросійських установчих зборів.

Біографія Виходець із селян. Народився в селі Кятук (Шушинський повіт Єлизаветпольської губернії, в історичній області Варанда у Нагорному Карабасі. Пізніше взяв собі псевдонім Варандян за її назвою. Випускник Шушинського реального училища. Потім закінчив Тифліську вчительську семінарію. Почав писати у віці 18 років. Його есеї були опубліковані в журналах «Mourj» (Молот) й «Meshag» (Сапа, або Мотика) і були підписані псевдонімом Его. Служив вчителем семінарії в Тифлісі.

За допомогою одного зі своїх тифліських родичів продовжив навчання, вступивши до Женевського університету. Слухав лекції в Берлінському і Паризькому університетах.

Варандян писав редакційні статті, набирав чужі статті. У 1897 році закінчив Женевський університет.

Надав значну допомогу виданню газети «Про Арменіа», що агітувала в Європі на користь розв'язання Вірменського питання. Варандян був глибоко вражений геноцидом, здійсненим оттомансько-турецькою владою. В результаті він виїхав з Женеви в Тифліс, де невдовзі став редактором газети «Горизонт», працював також в редакції «Вперед». Пізніше він повернувся до Європи і працював у Погуса Нубара аж до незалежності Вірменії.

Обрано членом Парламенту Вірменії (1918–1920). Призначено на посаду посла Вірменії в Римі.

Після окупації більшовиками Вірменії знаходився в еміграції.

До 1924 року він поступово почав усуватися від політики. Проте, перебуваючи у важкому психологічному стані, продовжував писати. Душевний стан Мікаеля істотно погіршився після того, як його близький друг, Аветис Агаронян, переніс на очах у Варданяна інсульт під час читання лекції. Незабаром після цього, 22 квітня 1934 року Варандян помер.

Твори

Вірменською мовою «Передісторія вірменських рухів», «Пробудження Батьківщини» «Наше Правило».

Французькою мовою L'Armenie et la question armenienne. Ed. [Editeur inconnu], 1917 (фр.) (Вірменія та Вірменське питання) Le Conflit armeno-georgien et la guerre du Caucase Ed. [Editeur inconnu], 1919 (фр.) «Вірменсько-грузинський конфлікт і Кавказька війна» (фр.)

Примітки

Література Mikael Varantian: Profile of a National Hero Mikael Varantian: storia di un eroe e primo ambasciatore in Italia , in Centro Studi «Hrand Nazariantz», 6 luglio 2018 (in Italiano). Հ. Յ. Դաշնակցութեան պատմութիւն (Storia della Federazione Rivoluzionaria Armena), Teheran 1981, Yerevan 1992, p.536. Հայկական շարժման նախապատմութիւն (Preistoria del Movimento Armeno), Ginevra 1912, p. 320, vol I. Հայկական շարժման նախապատմութիւն (Preistoria del Movimento Armeno), Ginevra, 1913, p. 288, vol II. Մուրատ: Սեբաստացի ռազմիկին կեանքն ու գործը (Murat: vita e opere del guerriero Sebasts), Boston 1931, Teheran1981, p.348. Վերծնուող հայրենիքը եւ մեր դերը՚', (La nostra patria e il nostro ruolo), Ginevra 1910, p. 408

Посилання The Armenian Question, encyclopedia, Ed. by acad. K. Khudaverdyan, Yerevan, 1996, p. 432. Mikael Varantian: storia di un eroe e primo ambasciatore in Italia , in Centro Studi «Hrand Nazariantz», 6 luglio 2018 (in Italiano) Mikael Varantian: Profile of a National Hero , in The Armenian Weekly, 12 febbraio 2016 (in Inglese)