Ігор Ігорович Матвієнко (. 6 лютого 1960, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський і російський продюсер та композитор. Засновник декількох популярних російських груп «Любе», «Иванушки International», «Фабрика» та інших.
Життєпис Народився 6 лютого 1960 року в Москві в родині військовослужбовця.
У 1980 році і закінчив музичне училище імені М. М. Іпполітова-Іванова за спеціальністю хормейсте" "р. З 1981 року працював композитором, художнім керівником та виконавцем (клавішні) в різних музичних колективах — ВІА «Перший крок», ВІА «Здраствуй, пісне!», «Клас».
З 1987 по 1990 роки працював у Студії Популярної Музики «Рекорд», у 1987 році став її музичним редактором і тоді ж разом з вокалістом Миколою Расторгуєвим і поетом-піснярем Олександром Шагановим заснували гурт «Любе», для якого пише музику і робить аранжування. У 1991 році стає керівником продюсерського центру. У 2002 році стає продюсером і керівником музичного проекту Першого каналу «Фабрика Зірок-1», а в 2004 — «Фабрики Зірок-5».
У лютому 2014 року став музичним продюсером церемоній відкриття та закриття XXII Олімпійських Зимових ігор в Сочі. Для самої зворушливої сцени церемонії закриття «Дзеркальний світ» зробив аранжування, об'єднавчої композиції «Свой среди чужих, чужой среди своих» Едуарда Артем'єва і «До свидания, Москва» Олександри ПахмутовоїЗакриття Олімпійських ігор у Сочі: як проходила церемонія .
У березні 2014 року створив аранжування для церемонії відкриття паралімпійських ігор 2014, який включає в себе композиції «Давай за…» гурту Любе і «Последнее письмо» гурту Nautilus Pompilius, під яку виходила збірна Росії.
У 2018 році виступив за обмеження сучасних пісень, які потрапляють до молодіжних чартів, що пропагують наркотики і секс — жанрів хіп-хопу і репуІгор Матвієнко розкритикував сучасну музику, 20.02.2028 .
Творчість Написав багато пісень у співпраці з Олександром Шагановим. Все почалося з часів ВІА «Здравствуй, песня», в якій Ігор виступав як клавішник. Пісня Дом на улице другой — одна з перших спільних пісень Матвієнка та Шаганова.
Співробітництво продовжилося в «Любе» — Атас, Комбат, Там, за туманами тощо, потім з Женею Бєлоусовим — У любви глаза разлуки, Девчонка-девчоночка, пізніше з «Иванушками» — Тучи, Кукла, Колечко, Безнадёга точка ру, Золотые облака. З «Фабрикою» — Девушки фабричные. Крім роботи з артистами Продюсерського центру Ігоря Матвієнка були написані пісні Володимира Асімова — Подари мне зимний вечер, Ночкой тёмной.
Регент Хору Стрітенського ставропігійного чоловічого монастиря Нікон Жила називає найпопулярнішою піснею з тих, що виконуються хором, «Коня» Матвієнка та Шаганова.
У 2016 році написаний гімн Сухопутних військ Російської Федерації «Вперед, пехота!».
Автор більшості оригінальних (не запозичених у інших композиторів) пісень «Любе», які здобули всенародну популярність, у тому числі, «Конь», «Дорога», «Самоволочка».
Ряд пісень було написано у співпраці з поетом Михайлом Андрєєвим, в тому числі (для різних ансамблів) Нетелефонный разговор, Первые стихи, Луна,Трамвай пятёрочка, Берёзы, Тополиный пух, Реви, Лодочка, Про любовь.
Для «Корней» — Это ты объявила войну. Серед інших поетів, вірші яких писав Матвієнко, (за алфавітом) Костянтин Арсенєв, Герман Вітку, Леонід Дербеньов, Павло Жагун, Наум Олєв, Віктор Пелєнягре, Ольга Ровная. У деяких піснях (Давай за…, За тебя, Родина-мать) сам виступив як автор слів.
Виконав пісню «Краса» («Ты неси меня река») для телевізійного серіалу «Кордон. Тайговий роман».
Гурти та виконавці «Любе» — з 1989 року «Иванушки International» — з 1995 року «Корні» — з 2002 року «Фабрика» — з 2002 року «Мобільні блондинки» — з 2008 року «Город 312» — з 2010 року «Vенера» — (з 2010 року) «Моя Мішель» — з 2015 року «ЛОVI» — з 2015 року Женя Бєлоусов (1991—1994) Наталя Лапіна (1991—1992) Михайло Гребенщиков (2002—2007) Вікторія Дайнеко (з 2004 року) Ірсон Кудикова (2004—2005) Юлія Бужилова — відео по темі Юлія Бужилова на YouTube (2002—2006) Саті Казанова (2010—2013) Людмила Соколова (2013-2015)
Композиторська фільмографія 1994 — Зона Любе 2000-2005 — Убивча сила 2000 — Кордон. Тайговий роман 2002-2003 — Спецназ 2016 — Вікінг
Громадська діяльність 6 лютого 2012 року був офіційно зареєстрований як довірена особа кандидата в Президенти Російської Федерації на третій термін Голови Уряду Росії Володимира ПутінаПостанова ЦВК РФ № 96/767-6, 6 лютого 2012 .
29 серпня 2016 року обраний президентом авторського ради Російського авторського товаристваІгор Матвієнко обраний президентом авторського ради РАО «NEWSru.com», 29.08.2016.
З вересня 2017 року — Голова Громадської ради при РоскомнаглядіГоловою Громадської ради при Роскомнагляді обраний продюсер Ігор Матвієнко, 27.09.2017 .
У листопаді 2017 року створив проект «Жити.рф», метою якого була заявлена допомога людям, що опинилися у складній ситуації. За даними видання The Bell, проект також займався розкруткою в соціальних мережах руху Putin Team, який виступав на президентських виборах 2018 року на підтримку кандидата в президенти Володимира ПутінаПросуванням Putin Team зайнявся продюсер «Любе» та гурту «Иванушки International» Ігор Матвієнко Meduza, 22.01.2018 на четвертий термін.
Був членом ініціативної групи, що висунула Володимира Путіна кандидатом у президенти Росії на виборах 2018 рокуПетро Козлов, Єлизавета Фохт. «Нас переконувати не треба»: Путіна висунули в президенти без Путіна Російська служба Бі-бі-сі, 26.12.2017.
20 листопада 2018 року Ігор Матвієнко, згідно з Указом Президента Росії, включений до нового складу Ради при Президенті з культури і мистецтваЗатверджено новий склад Ради з культури і мистецтва .
У січні 2025 року запропонував перерахувати кошти на відновлення зруйнованих у ході бойових дій об'єктів культурної спадщини на Курщині.https://dddkursk.ru/number/1579/new/019883/ |Артисты присоединились к инициативе Игоря Матвиенко
Особисте життя За словами Ігоря, він був одружений чотири чи п'ять разів:
Незареєстровані стосунки син — Станіслав Матвієнко Перша дружина — Євгенія (Джуна) Давіташвілі (шлюб тривав 24 години) Друга дружина — Лариса дочка Анастасія Матвієнко, вчилася в Англії на дизайнера одягу Третя дружина Анастасія Алексєєва дочки Таїсія Матвієнко (нар. 1997) і Поліна Матвієнко (нар. 2001), син Денис Матвієнко (нар. 2000)
Визнання Лауреат Премії МВС Росії
Примітки
Посилання Продюсерський центр Ігоря Матвієнка