Лідія Леонідівна Вележева (. 2 жовтня 1966, Київ) — радянська і російська акторка театру та кіно, телеведуча, громадська і політична діячка. Заслужена артистка Російської Федерації (2010)Указ Президента Российской Федерации Д. А. Медведева № 188 от 15 февраля 2010 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru. Заслужена артистка Республіки Північна Осетія — АланіяЛідія Вележева. — Коротка біографія, ролі в театрі, інші театральні роботи, фільмографія, літературно-поетичні запису, радіоспектаклі, преса. Офіційний сайт Державного академічного театру імені Є. Б. Вахтангова // vakhtangov.ru. Член Генеральної ради російської політичної партії «Єдина Росія» (з 26 травня 2012 року)Вележева Лідія Леонідівна. Актриса Театру імені Євгенія Вахтангова, член Громадської палати Російської Федерації. — Коротка біографія. Офіційний сайт російської політичної партії «Єдина Росія» // er.ruXIII З'їзд затвердив склад Генеральної ради «Єдиної Росії». Офіційний сайт російської політичної партії «Єдина Росія» // er.ru (26 травня 2012 року). Член Громадської палати Російської Федерації 5-го скликання (з 18 лютого 2014 року).
Внесена до чистилища бази «Миротворець» за свідоме порушення державного кордону УкраїниВележева Лидия Леонидовна / Вележева Лідія Леонідівна / Velezheva Lidiya Leonidovna . У червні 2017 року брала участь у зйомках фільму «Вічне життя Олександра Христофорова» (режисер Євген Шелякін) на території анексованого РФ Криму Актрисы Мария Порошина и Лидия Вележева попали в базу данных «Миротворца» . Учасниця т. зв. ІІІ Міжнародного кінофестивалю «Євразійський міст» 20-24.09.2019 на території окупованої ЯлтиЦентр «Миротворець»: Вележева Лідія Леонідівна.
Життєпис Народилася 2 жовтня 1966 року в місті Києві, через п'ять хвилин після появи на світ її старшої сестри-близнючки ІриниЛідія Леонідівна Вележева, актриса, телеведуча. Біографія. // 7days.ru.
Незабаром після народження дівчаток їх батьки розлучилися. Мати, Любов Леонідівна Вележева, працювала на тютюновій фабриці, де був тризмінний графік. Їй було важко однією справлятися з вихованням доньок, тому вони навчались у загальноосвітній школі-інтернаті з поглибленим вивченням китайської мови, де, крім основного навчання, у них була можливість відвідувати різноманітні спортивні секції і тематичні гуртки. У різний час Ліда займалася гандболом, фігурним катанням, народними танцями, навчалася грі на фортепіано і гітарі, брала участь у всіх шкільних концертах, виразно читала вірші і мріяла стати акторкою. Найбільш постійними виявилися її заняття в драматичному гуртку, де ставились українські п'єси. Після того, як дівчатка закінчили шостий клас, мати одружилася з полковником у відставці. Вітчим Володимир замінив дівчаткам батька, пропонував забрати їх з інтернату, але вони відмовилися, бо їм дуже подобалося там жити і вчитисяТетяна Секридова. «Лідія Вележева — сильна, але вразлива». — Інтерв'ю актриси напередодні прем'єри багатосерійної екранізації роману Достоєвського «Ідіот», що відбулася 12 травня 2003 року. Мережеве видання «Державний інтернет-канал „Росія“» // russia.tv.
У віці тринадцяти років Лідія самостійно з'явилася на Кіностудію імені Олександра Довженка в Києві і принесла свою фотографію для картотеки дітей-акторів. Незабаром її затвердили на одну з головних ролей (Варька-«Скорпена») в радянському дитячому телевізійному художньому фільмі режисера Радомира Василевського «Очікування», знятому в 1981 році на «Одеській кіностудії»Ведучий: Михайло Зеленський. ВІДЕО. Програма «Прямий ефір. Знаки долі: справа Лідії Велєжевій». Випуск від 2 березня 2013 року. Телеканал «Росія-1» // russia.tv. Актор Юрій Васильович Катін-Ярцев, що грав у цьому фільмі, оцінивши роботу Лідії в картині, порадив їй після закінчення середньої школи їхати до Москви і вступати до театрального училища. Однак у рік випуску зі школи-інтернату починаюча актриса не наважилася відправитися до столиці. Вона спробувала вступити до Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого, але зазнала невдачі. Наступного 1984 року, все-таки послухавшись поради Катіна-Ярцева, вирішила поїхати до Москви, де з першої спроби вступила до Щукінського училища.
1988 році закінчила Вище театральне училище імені Бориса Щукіна (акторський курс Народної артистки РРФСР Алли Олександрівни Казанської)Архів. Галерея випускників. 1980-ті роки. — 1988 рік, художній керівник курсу А. А. Казанська. Офіційний сайт Театрального інституту імені Бориса Щукіна // htvs.ru. У цьому ж році була прийнята до складу трупи Державного академічного театру імені Є. Вахтангова, де служить і нині.
15 лютого 2010 року «за заслуги в галузі мистецтва» присвоєно почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації».
З 26 листопада 2012 року по 28 червня 2013 року вона ведуча містичного ток-шоу «Справа Х. Слідство триває» на телеканалі «Росія-1»Ток-шоу «Справа Х. Слідство триває» (2012 рік). Ведуча: Лідія Вележева. — Про проект. Неупереджене розслідування нез'ясовного. Всі випуски передачі (ВІДЕО). Мережеве видання «Державний інтернет-канал „Росія“» // russia.tv.
Громадська діяльність, погляди У лютому 2003 року вступила до складу російської політичної партії «Єдина Росія»Діячі культури поповнили ряди «Єдиної Росії». Газета «Коммерсантъ» // kommersant.ru (6 лютого 2003 року).
28 червня 2005 року підписала "Лист на підтримку вироку колишнім керівникам нафтової компанії «ЮКОС», опублікований в газеті «Известия»Діячі культури проти «нездорових тенденцій» у зв'язку зі справою «ЮКОСа». — Довідка. Текстсто звернення. Інтернет-видання «Грані.ру» // grani.ru (28 червня 2005 року).
6 лютого 2012 року стала довіреною особою Путіна на виборах президента Російської Федерації в березні 2012 рокуПроект. Доверенные лица Владимира Путина. Сайт доверенных лиц Президента Російської Федерації Володимира Путіна // доверенныелица.рфДовіреними особами Путіна стали 499 осіб — спортсмени, діячі культури і мистецтва, науки. Офіційний сайт російської політичної партії «Єдина Росія» // er.ru (6 лютого 2012 року). 26 травня 2012 року увійшла до складу Генеральної ради російської політичної партії «Єдина Росія», що включає в себе сто сімдесят чоловік.
З 18 лютого 2014 року — член Громадської палати Російської Федерації 5 скликання.
У 2018 році була довіреною особою кандидата в мери Москви Сергія Собяніна.
Особисте життя Чоловік — Олексій Геннадійович Гуськов (нар. 20 травня 1958), актор театру і кіно, продюсер, народний артист Російської Федерації. Лідія і Олексій одружилися у 1988 роціОлена Фоміна. Олексій Гуськов засмучує Лідію Вележеву подарунками. «Теленеделя» // tele.ru (15 лютого 2012 року). Син — Володимир Олексійович Гуськов (нар. 7 січня 1989Трупа. Гуськов Володимир Олексійович. Коротка біографія. Ролі у виставах поточного репертуару. Офіційний сайт Московського академічного театру імені Володимира Маяковського // mayakovsky.ru), актор театру і кіно. У 2009 році закінчив Театральний інститут імені Бориса Щукіна в Москві за спеціальністю «актор драматичного театру і кіно» (курс професора Галини Петрівни Сазонової)Архів картотеки випускних курсів (2006—2013) — Випуск 2009 року, курс Р. П. Сазонової. Офіційний сайт Театрального інституту імені Бориса Щукіна // htvs.ru, після чого увійшов до трупи Московського академічного театру імені Володимира Маяковського, де служить і нині. 22 липня 2015 року став лауреатом театральної премії газети «Московський комсомолець» (сезон 2014/2015) у категорії «Початківці» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за виконання ролі Олександра у виставі «Останні» режисера Микити Кобелєва на сцені Театру імені МаяковськогоМарина Райкіна. Підсумки театрального сезону: «МК» оголошує лауреатів своєї премії. — Театральний сезон 2014/2015. Газета «Московський комсомолець» // mk.ru (22 липня 2015 року). Онука Стефанія (нар. 18 березня 2016)Вітаємо! 18 березня 2016 року у артиста нашого театру Володимира Гуськова народилася дочка Стефанія. Офіційний сайт Московського академічного театру імені Володимира Маяковського // mayakovsky.ru (23 березня 2016 року)У Олексія Гуськова і Лідії Велєжевій народилася внучка. // 7days.ru (28 березня 2016 року). Син — Дмитро Олексійович Гуськов (нар. 8 листопада 1994 року, в день святого Димитрія Солунського), навчався на факультеті продюсерства і економіки ВДІК.
Творчість
Ролі в театрі «Зойчина квартира» Михайла Булгакова, постановка Гарія Черняховського — Манюшка «Принцеса Турандот» Карло Гоцці, відновлення постановки Євгенія Вахтангова — Адельма «Без вини винуваті» Олександра Островського, постановка Петра Фоменка — Любов Іванівна Отрадіна «Алі-Баба і сорок розбійників» В'ячеслава Шалевича, М. Воронцова, постановка В'ячеслава Шалевича, Олександра Горбаня — Шахрезада «Циліндр» Едуардо де Філіппо, постановка Аркадія Каца — Рита «Отелло» Вільяма Шекспіра, постановка Євгена Марчеллі — Емілія «Мадемуазель Нітуш» Ерве, постановка Володимира Іванова — Корінн «Дядечків сон» Федора Дстоєвського, постановка Володимира Іванова — Ганна Миколаївна Антипова «Берег жінок» (хореографічна композиція за мотивами пісень Марлен Дітріх), хореограф-постановник Анжеліка Холіну — «Bitte geh nicht fort» «Маскарад» Юрія Лермонтова, постановка Рімаса Тумінаса — баронеса Штраль «Люди як люди» за п'єсою Максима Горького «Зыковы», постановка Володимира Іванова — СофіяАктриса Лідія Вележева відзначить ювілей на сцені театру Вахтангова. — Заслужена артистка Росії зіграє одну з головних ролей у виставі «Люди як люди» за п'єсою Максима Горького «Зыковы». Інформаційне агентство Росії «ТАСС» // tass.ru (2 жовтня 2016 року) «Пристань» за мотивами творів Бертольта Брехта, Івана Буніна, Федора Дстоєвського,Фрідріха Дюрренматта, Артура Міллера,Олександра Пушкіна, Едуардо де Філіппо, Вільяма Шекспіра — Надія («Темні алеї» Івана Буніна) «Пастка для чоловіка» Жана Пуаре, постановка Володимира Іванова — Софі «Чоловік у розстрочку» за мотивами п'єси М. Задорнова — Любов Володимирівна
Фільмографія 1981 — Очікування —Варька- «Скорпена» 1983 — Вечори на хуторі біля Диканьки — епізод 1987 — Державний кордон. Фільм 6-й: За порогом перемоги — Христина 1987 — Дівчата з «Согдіани» — епізод 1989 — Під небом блакитним — епізод 1990 — Зачарований мандрівник — Груша, циганка, кохана Івана 1991 — Veniks. Підлогові щітки — Сяо-Мяо 1991 — Московське кохання — Катя 1991 — Помирати не страшно — Варвара (доросла), дочка Ксенії 1991 — Яр — Олімпіада (Липа), дочка лісника 1991 — Вовкодав — адміністратор у сочинському готелі 1992 — Ризик без контракту — подруга Каріма 1994 — Будулай, якого не чекають — Настя, молодша сестра дружини Будулая 1996 — Полуничка — Катя 1998 — Класик — Ліля, Співачка в ресторані, пасія Андрія Савицького 1999 — 2000 — Прості істини — Тетяна Анатоліївна Тихомирова, мати Єгора, голова батьківського комітету 2001 — Ідеальна пара (серія № 4 «Митниця дає добро») — співробітник митниці 2001 — — Нероби — Ірина, колишня дружина Юриса 2001 — Злодійка — Галина Костелак 2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 23 «Третейський суддя» — Китаєва, експерт-криміналіст МУР а 2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 24 «Пуд золота» — Китаєва, експерт-криміналіст МУРу 2002 — Злодійка-2. Щастя напрокат — Галина Костелак 2003 — Ідіот — Настасья Пилипівна 2003 — Снігове кохання, або Сон у зимову ніч (Україна) — Ксенія Задорожна, журналістка, мати Лялі 2004 — Вузький міст — Ліля, мистецтвознавець, дружина актора Анатолія Гладирєва 2005 — Убивча сила 6 (фільм № 3 «Овертайм») — Марія Андріївна Родіонова, президент хокейного клубу 2005 — Єралаш — (випуск № 185 «Подарунок феї») — вчителька 2006 — Російські гроші — Глафіра Олексіївна, родичка поміщиці Меропії Мурзавецької 2007 — Батько — Кіра 2007 — Гріх — Віра Сергіївна Синцова, мати загиблого Сергія Синцова 2008 — Вчитель музики — Аліса, власниця великої охоронної фірми 2009 — Кохання-зітхання 2 — Єлизавета Федорівна Левицька 2010 — Старша дружина — Оксана