Хо́рошівський райо́н (до 1925 року — Куту́зівський район, у 1925—33 роках — Волода́рський район, у 1933—2016 роках — Волода́рсько-Воли́нський район) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Коростенської, Волинської округ, УСРР, Київської й Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у селищі Хорошів.
Населення становило 35 616 осіб (на 1.08.2013). Площа району — 869.8 км². Існував з 1923 по 1962 рр. та з 1966 по 2020 рр.
Після ліквідації Хорошівського району у 2020 році майже уся його територія (92,6 %) увійшла до складу Житомирського району. Інші 7,4 % території увійшли до складу Коростенського району, — це розташована в межах колишнього Хорошівського району частина Іршанської селищної територіальної громади (селище Іршанськ та 4 села колишньої Добринської сільської ради).
Географія Хорошівський район розташований у центральній частині Житомирської області. Загальна площа — 869,88 км². На півночі межує з Коростенським районом, на північному сході — з Малинським, на сході — з Радомишльським, на сході та півдні — з Черняхівським, на південному заході — з Пулинським, на заході — з Ємільчинським районами.
У надрах району залягають різноманітні корисні копалини. Групу металорудних представляє ільменіт — сировина для виробництва металевого титану, його двоокису та інших сполук. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти. На території району зосереджені значні поклади коштовного каміння: аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин тощо.
Історія
Район утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії, під назвою Кутузівський, з 22-х сільських рад Кутузівської волості Житомирського повіту.
17 червня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», район було передано до складу Житомирської округи.
27 червня 1925 року район перейменовано на Володарський, 26 квітня 1933 року — на Володарсько-Волинський.
З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. Від 22 вересня 1937 року — у складі новоутвореної Житомирської області.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 416 чол., імена яких на сьогодні встановлено.
30 грудня 1962 року, Указом Президії Верховної ради УРСР, район було ліквідовано, сільські ради району передали до складу Черняхівського району.
Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 3-х селищних та 15 сільських рад .
У 2016 році, в рамках декомунізації, районний центр перейменовано на Хорошів, відповідно район — на Хорошівський.
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
Населення За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 46 253 особи, з них українців — 32 210, росіян — 1 392, німців — 6 120, євреїв — 1 431, поляків — 4 751, інших — 349.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином: українці — 89,6 %; поляки — 5,9 %; росіяни — 3,6 %; білоруси — 0,4 %; інші національності — 0,5 %.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні громади та 2 сільські ради, які об'єднують 80 населених пунктів та підпорядковані Хорошівській районній раді. Адміністративний центр — смт ХорошівАдміністративно-територіальний устрій Житомирської області на сайті Верховної Ради України.
Влада Голови РДА: Левицький Володимир Олександрович Сінько Володимир (28.02.2008 —) Кочин Микола Кузьмич (24.04.2010 — 18.03.2014) Михальченко Віктор Леонідович (29.03.2014 — 29.10.2014) Головач Андрій Миколайович (в.о., 29.10.2014 — 24.03.2015) Ющенко Андрій Петрович (29.04.2015 — 28.11.2015) Ширченко Галина Іванівна (12.06.2017 — 23.08.2019)
Промисловість
Промисловий комплекс району складається з добувної та переробної промисловості. Промислову продукцію випускають 13 підприємств. Одне з них — дочірнє підприємство «Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат» — має державну форму власності, інші 12 підприємств — колективну. Велике значення в економіці району відіграє ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат». Він виробляє титановий (ільменітовий) концентрат з розсипу. Підприємство має чотири кар'єри з видобутку порід, три фабрики первинного і дві — вторинного збагачення. Пошук, розвідку, експлуатацію і перероблення мінеральної сировини (п'єзокварц, лабрадорит, габро) здійснює ВАТ «Кварцсамоцвіти». Легка промисловість представлена відкритим акціонерним товариством «Володарсько-Волинський льонозавод» та акціонерним товариством «Промінь». Основні види продукції — льоноволокно, костра, костроблоки, швейні вироби.
Сільське господарство У районі — 23 колективні сільськогосподарські підприємства, 12 селянських (фермерських) господарств. Основний напрямок сільськогосподарського виробництва: зерно-м'ясо-молочний.
Будівництво У районі є 7 будівельних організацій. Ведеться будівництво школи, газових мереж.
Транспортно-комунікаційна інфраструктура Район має вигідне економічно-географічне розташування, що створює передумови для всебічного розвитку його економіки. Через територію району проходить залізнична гілка Коростень — Житомир, автошляхи регіонального та територіального значення і . Є два автотранспортні підприємства. Загальна довжина автомобільних шляхів району; — 304 кілометри.
Зовнішньоекономічні зв'язки Наявність у районі багатих покладів корисних копалин дає змогу поставляти продукцію за кордон. Товарну структуру експорту складають концентрат ільменітовий, блоки граніту. Пріоритетною галуззю, куди можуть бути направлені інвестиції, є гірничодобувна промисловість.
Культура Музей декоративного та коштовного каміння Міністерства фінансів України (смт Хорошів).
Воздвиженська церква, 1787 р. (с. Кам'яний Брід)
Михайлівська церква, 1757 р. — один із найвидатніших пам'ятників волинської школи народної архітектури та дзвіниця (1854) (с. Краївщина)
Пам'ятки Пам'ятки історії Хорошівського району Пам'ятки монументального мистецтва Житомирської області
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 64,52 % (проголосували 17 486 із 27 102 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,90 % (9 950 виборців); Юлія Тимошенко — 15,65 % (2 736 виборців), Олег Ляшко — 12,12 % (2 120 виборців), Сергій Тігіпко — 3,71 % (648 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.
Див. також Волинське родовище топазу Волинське родовище моріону Іршанський титанорудний район
Примітки
Література Володарсько-Волинський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.200-216
Посилання Опис району на сайті УМВС України в Житомирській області Облікова картка на сайті Верховної Ради Хорошівська районна державна адміністрація Житомирської області Хорошівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)