Бара́нівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Волинської округи, УРСР, Київської та Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у м. Баранівка.

Існував з 1923 по 1962 рр. та з 1966 по 2020 рр.. Знаходився у межах історичного регіону Волинь, охоплював територію 1 тис. км². На території району було розташовано 5 селищ міського типу: Полянка, Першотравенськ, Довбиш, Мар'янівка, Кам'яний Брід та 57 сіл. По колишній території Баранівського району проходить залізниця Звягель — Шепетівка. Населення становило 41 325 осіб (на 1.08.2013).

Після ліквідації Баранівського району у 2020 році його територія увійшла до складу Звягельського району.

Географія

Головною річковою артерією Баранівщини є річка Случ, але загалом на території району є 13 річок басейну Дніпра. Територією району протікають річки: Случ, Хомора, Нивна, Смолка, Церем, Дорогань, Видолоч, Немилянка та інші. Усього протікає 17 річок довжиною 207 км.

На території району є поклади корисних копалин: будівельні матеріали (граніти, каолін, глини, піски, лімоніти) та торф.

Населення За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 62 360 осіб, з них українців — 43 765, росіян — 2 119, німців — 1 209, євреїв — 4 086, поляків — 10 675, інших — 506.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Етнічний склад населення району на 2001 рік: українці — 86,9 %; поляки — 10,7 %; росіяни — 1,8 %; білоруси — 0,2 %; інші національності — 0,4 %. Мовний склад Баранівського району станом на 2001 р.: українськаросійськапольськаБаранівський район98,51,30,1м. Баранівка98,11,70,0Берестівська с-да99,10,6 -Вірлянська с-да99,40,6 -Дубрівська с-да98,90,7 -Жарівська с-да99,50,5 -Зеремлянська с-да96,72,80,2Йосипівська с-да99,01,0 -Кашперівська с-да99,20,70,1Марківська с-да98,71,2 -Мокренська с-да99,20,8 -Радулинська с-да99,80,2 -Рогачівська с-да99,01,0 -Смолдирівська с-да99,30,40,3Суємецька с-да99,40,6 -Хижівська с-да99,9 - -Ялишівська с-да98,51,5 -

Історія Район було утворено 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з 24 сільських рад Баранівської, Рогачівської та Смолдирівської волостей Новоград-Волинського повіту.

З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.

Баранівський район у 1932–1933 рр. входив до складу Київської області. За даними сільрад у районі в 1932–1933 рр. загинуло 731 чол., на сьогодні встановлено імена 664 чол. та 3-х родин.

Від 22 вересня 1937 року — у складі новоутвореної Житомирської області.

30 грудня 1962 року, указом Президії Верховної Ради УРСР, район ліквідовано, сільські ради передано до складу Дзержинського та Новоград-Волинського районів.

Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 4 селищних та 16 сільських рад, що входили до Новоград-Волинського та Дзержинського районів .

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську об'єднану громаду, 1 селищну об'єднану громаду, 1 сільську об'єднану громаду і 2 селищних ради, які об'єднують 62 населених пунктів та підпорядковані Баранівській районній раді. Адміністративний центр — місто Баранівка.

Промисловість Територія Баранівського району доволі бідна ґрунтами для ведення сільськогосподарської діяльності, тому з давніх часів ця територія була одним з центрів ремісництва. На базі місцевих сировинних ресурсів розвинута фарфоро-фаянсова та скляна промисловість. Спеціалізація сільського господарства — рослинництво льонарське, картоплярське та тваринництво м'ясо-молочного напрямів.

Персоналії Марущенко Володимир Станіславович — народний депутат України 5 скликання. Панчук Дмитро Оксентович — головний редактор газети «Житомирщина».

Пам'ятки Пам'ятки історії Баранівського району Пам'ятки монументального мистецтва Житомирської області

Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Баранівського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 67,59 % (проголосували 21 789 із 32 236 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,19 % (12 026 виборців); Юлія Тимошенко — 16,73 % (3 646 виборців), Олег Ляшко — 12,94 % (2 820 виборців), Анатолій Гриценко — 4,33 % (943 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,13 %.

Див. також Баранівський порцеляновий завод Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

Література Баранівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.149-163

Посилання Баранівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)