Тріалетійська культура або Тріалеті-Ванадзорська культураКуштан Д.П. Південь Лісостепового Подніпров'я за доби пізньої бронзи. – Археологічний альманах. – № 29. – Донецьк: «Донбас», 2013. – 232 с. — археологічна культура у Закавказзі (Грузія, Вірменія) відноситься до бронзової доби (в основному перша половина 2 тис. до н. е.). Вона виникла після кура-аракської культури.
Тріалетійські кургани, за словами академіка Бориса Піотровського, «донесли до нас вигляд стародавньої культури, повної своєрідності і небувалого досі варварського пишноти»Лордкіпанідзе, С. 115.
Загальні відомості Культура відкрита у 1936-1940 й 1947 експедицією Державного музею Грузії під керівництвом Б. О. Куфтіна на території історичної області Тріалеті.
Тріалетійська культура виділена за виявленими найбагатшими похованнями у групі великих курганів, у яких були багаті поховання вождів (ямні, без'ямні, з «поховальними залами»). Висота курганів сягала 10-15 метрів, а діаметр — близько 100 метрів.
У центрі одного кургану було влаштовано велика поховальна зала з рештками колісниці, з висотою деяких залів сягала 6 метрів, а площа — 150 м²Бронзовий вік.
Ймовірно, прах вождів містився на колісниці посередині кургану. Уздовж стін поховальних залів виявлені великі глиняні посудини — лощені, з нарізним й розписним орнаментом.
Вироби з дорогоцінних металів Виявлено високохудожні вироби з дорогоцінних металів, що свідчать про високий рівень місцевого ювелірного виробництва й про зв'язки з країнами Передньої й Малої Азії, або про зв'язки з носіями майкопської культури, що була значно давніша й розташовувалася безпосередньо.
Відомими стали такі артефакти: золотий келих й срібний келих (прикрашений двома рельєфними фризами — на нижньому зображена низка оленів, на верхньому складна ритуальна сцена). При цьому в грандіозних поховальних спорудах Марткопі, Бедені й Триалеті майже немає зброїМ. Б. Рисін Культурна трансформація і культура будівельників дольменів на Кавказі , 1997.
Періодизація Академік Лордкіпанідзе відносив Триалетську культуру до другої половини III тисячоріччя — першій половині II тисячоріччя й розділяв всі кургани на 3 групи:
Ранні (ранньобронзова доба) Кургани розквіту культури (середньобронзова доба) Пізні (кінець середньобронзова доба)
Вважається, що триалетська культура мала ранній, беденський хронологічний етап. Беденські пам'ятки розташовані у Південній Грузії. Але гігантські кургани типу Марткопі вважаються найранніми.
Пізній хронологічний етап називається ванадзор-триалетським.
На території Західної Грузії триалетську культуру змінила колхидська культура.
Див. також
Археологія Вірменія Археологія Грузія
Примітки
Література
Гобеджишвили, Г.Ф. Бедени - культура ранних погребений. Тбилиси, 1980 Джапаридзе, О. М. Археологические раскопки в Триалети, Тбилиси. 1969 Джарапридзе О., Авалишвили, Г., Церетели А., Отчет работы Кахетской (Марткопской) археологической экспедиции за 1980 - 1981 гг. VIII, Тбилиси, 1986 Жоржикашвили, Л.Б., Гогадзе Э.М., Памятники Триалети эпохи ранней и средней бронзы Тбилиси, 1972 Куфтин, Б.А., Археологические раскопки в Триалети, Тбилиси, 1941 Лордкипанидзе, Отар. Наследие древней Грузии. Тбилиси, "Мецниереба", 1989
Гобеджишвили, Р. Ф. Бедени - культура ранніх поховань. Тбілісі, 1980 Джапарідзе, О. М. Археологічні розкопки в Тріалеті, Тбілісі. 1969 Джарапридзе О., Авалішвілі, Р., Церетелі А., Звіт роботи Кахетской (Марткопской) археологічної експедиції за 1980 - 1981 рр. VIII, Тбілісі, 1986 Жоржикашвили, К. Б., Гогадзе Е. М., Пам'ятники Тріалеті епохи ранньої і середньої бронзи Тбілісі, 1972 Куфтин, Б. А., Археологічні розкопки в Тріалеті, Тбілісі, 1941 Лордкіпанідзе, Отар. Спадщина стародавньої Грузії. Тбілісі, "Мецниереба", 1989
Посилання
Глава 5 з т. 1 книги «Нариси історії Грузії ». Trialetiens