Чай Жун (), храмове ім'я Шицзун (; 27 жовтня 921 — 27 липня 959) — другий імператор Пізньої Чжоу періоду п'яти династій і десяти держав.
Життєпис Його батько був братом дружини імператора Го Вея. З дитинства Чай Жун як син виховувався в родині тітки. Го Вей, який не мав синів, перед смертю оголосив своїм спадкоємцем Чай Жуна, вбачаючи в ньому гарного правителя своєї держави.
Вважається найбільш успішним імператором всього періоду п'яти династій і десяти держав. Він зумів централізувати військову владу, що дало змогу здобути низку перемог над Північною Хань, Пізньою Шу, Південною Тан, а також над Ляо. Хоча Чай Жун і помер передчасно (лише за п'ять років після сходження на престол), його діяння проклали шлях до об'єднання Китаю, завершеного імператором Сун Чжао Куан'їнем.
Після смерті Чай Жуна в липні 959 року трон успадкував його син Го Цзунсюнь.
Девіз правління Сяньде (顯德) 954—959
Примітки
Джерела Стара історія П'яти династій, гл. 114, 119, 120 Історичні записи П'яти династій, гл. 12, 20 Цзи чжи тун цзянь, гл. 288, 289, 291