Корисні копалини Туреччини

Корисні копалини Туреччини.

Загальна характеристика

Туреччина диспонує різноманітними видами корисних копалин: нафти, газу, бурого і кам. вугілля, хромовими, залізними, мідними, ртутними, сурм'яними рудами, магнезитом, боратами і інш. Загальна цінність корисних копалин країни становить 2 трлн дол. США. Сьогодні Туреччина займає 1-е місце у світі за запасами бору, цеоліту, торію і пемзи, провідні світові позиції по целестину, бариту, азбесту, хроміту, вольфраму, бокситу і ряду інших мінералів. Туреччина має бл. 2.5 % запасів індустріальних мінералів світу, бл. 62 % запасів бору, 20 % — бентоніту, понад 50 % — перліту. Це говорить про значні перспективи країни в галузі гірництва. Всього країна має 40 видів корисних копалин (табл. 1), однак в порівнянні з величезними запасами рівень їх освоєння ще недостатньо високий (табл. 2).

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Туреччини станом на 1998—1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Боксити, млн т 310 490 51 (Al2O3) 1,2 Барит, тис. т 4000 17000 80 (BaSO4) 1,2 Вольфрам, тис. т 50 77 0,5 (WO3) 1,9 Залізні руди, млн т 650 1380 46 (Fe) 0,4 Золото, т 58 80 7 г/т 0,1 Марганцеві руди, млн т 1 50 40 (Mn) Мідь, тис. т 2000 6000 2,1(Cu) 0,3 Молібден, тис. т 52 72 0,2 (Мо) 0,6 Нафта, млн т 43,5 Нікель, тис. т 160 160 2 (Ni) 0,3 Плавиковий шпат, млн т 2 4 37 (CaF2) 1,1 Природний горючий газ, млрд м3 9 Свинець, тис. т 560 1160 0,5 Срібло, т 5500 7000 200 г/т 1 Стибій, тис. т 80 90 3 1,8 Вугілля, млн т 7150 9390 Фосфорити, млн т 11 62 15,6 (Р2О5) 0,22 Хромові руди, млн т 34 37 (Cr2O3) 0,75 Цинк, тис. т 5271 6571 6,2 (Zn) 1,9 Уран, тис. т 9,13 9,13 0,06 0,4

Таблиця 2. Мінеральний потенціал Туреччини на 2001 р., обсяги виробництва на 2001 та 2010 (прогноз) рр. Корисні копалини Підтверджені запаси Обсяги виробництва, тис.т. млн т. млрд дол. США 2002 2010(прогноз) Антрацит 794 29,7 3100 7000 Лігніт 4600 43,13 49500 150000 Горючий сланець 1100 Залізна руда 1120 6,4 5500 154500 Марганець 5,5 0,22 30 100 Фосфат 500 4,4 120 550 Пірит + сірка 0,19 1000 2000 Бор 730 260 475 750 Хроміт 308 3,72 1500 2500 Магнезит 71 2,57 1200 3000 Мідь (метал) 6,8 15,64 30 75 Свинець (метал) 3,25 2,5 - 25 Цинк (метал) 4,5 4,5 22 90 Боксит 62,7 0,94 450 1400 Золото (в тоннах) 200 1,5 - 30 Срібло (в тоннах) 4400 0,71 23 400 Каолін 60 1,92 500 2000 Глина 300 9,0 40 4000 Бентоніт 100 4,2 100 1000 Польовий шпат 200 1,12 300 1500 Тальк і пірофіліт 20 2,25 - 100 Кварц і кварцит 5150 72,1 650 5000 Пемза 1750 70,0 2000 10000 Перліт 5800 29,0 150 2000 Цеоліт 26000 104,0 - 100 Вапняк необмежено 300,0 10000 20000 Доломіт 35000 189,8 510 2000 Гіпс 1000 10,0 250 500

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. Перші промислові відкриття нафти були зроблені в країні в 1940-і роки. У 1950 знайдена нафта на південному сході Анатолії. Станом на кінець ХХ ст. в Т. відкрито понад 70 нафтових, нафтогазових і газових родов., які розташовані в 4-х нафтогазоносних басейнах: Перської затоки, Аданському (Іскендерунська затока з прилеглою територією), Півн.-Егейському (європейська частина Т.) і Зах.-Чорноморському (зах. узбережжя Чорного м з прилеглим шельфом). Осн. частина родов. виявлена в бас. Перської затоки. Нафта і газ залягають переважно у вапняках крейди на глиб. 1110-3300 м. Найбільші родов. — Раман, Шельмо, Бейкан, Куркан, Півд. Дінджер, Хаккярі і Джемберліташ. Нафтове (Булгурдаг) і газове (Арсуз) родов. виявлені в Аданському бас. Поклади зосереджені в рифових вапняках ниж. міоцену на глиб. 1400—1700 м. Газове родов. Мюрефте і дек. нафт. родов. відкриті Півн.-Егейському бас. в еоценових пісковиках на глиб. 1200—1300 м, декілька газових родов. виявлені на шельфі Чорного моря.

Навесні 2021 р. президент Туреччини Р. Т. Ердоган повідомив про нове газове родовище в акваторії Чорного моря. Його запаси 135 млрд кубометрів природного газу.

Вугілля. За запасами вугілля Т. займає (2000 р) 4-е місце в Азії (після Китаю, Індії та Пакистану). Осн. родов. кам'яного вугілля розташовані на півночі країни в басейні Зонгулдак. Невеликий вугільний басейн є в районі Кастамону. В Т. поширені поклади бурого вугілля — відомо бл. 90 родов. в різних районах країни. Найбільші з них знаходяться в Анатолійському буровугільному бас. У країні є ще декілька басейнів: Ельбістан, Бурса, Чанак-Кале, Ерзурум, Конья, Мугла-Ескіхісар, Сівас, Текірдаг і інш.

Уран. Невеликі родов. бідних уранових руд знаходяться в зах. частині країни. Гол. рудні мінерали — отеніт і торберніт. Уранові родов. менших розмірів відомі на заході і півд.-заході країни.

Залізо. В Т. відомо дек. сотень родов. і виявів залізняку, з яких розвідано понад 100. Найбільше економічне значення мають скарнові родов. (бл. 50 % запасів) — Діврігі, Аязмант, Ашван, Бізмішен, Кесиккьопрю, Кемаліє, Чатак, Шамли і інш.). Найбільше в країні — рудне поле Діврігі (Кюрек). Руди в осн. магнетит-гематитові з домішками ванадію, хрому, титану, кобальту, міді і інш. У гідротермальних родов. зосереджено бл. 15 % запасів зал. руд країни. Пром. значення мають гідротермально-метасоматичні родов. рудного району Хекімхан з гематит-магнетитовими і сидеритовими рудами (Хасанчелебі, Девелі, Іліч, Ініктепе, Хортуна, Мансурлу і інш.). Руди містять домішки титану, ванадію, марганцю і інш. На осадові і латеритні родов. припадає бл. 30 % запасів (Паяс, Чалдаг, Юрендюзю і інш.). Крім того, в Т. відомі магматитові (Авнік), вулканогенно-осадові (Бююк-Еймір, Кушчаяри), метаморфогенні (Секаркая, Чавдар) родов., а також численні родов. і вияви, генезис яких ще не встановлений.

Марганець. Родов. і вияви марганцевих руд розташовані в осн. на півночі і півд.-заході країни. Відомо понад 30 дрібних родовищ. Найчисленніші вулканогенно-осадові родов. (Гековаджік, Піркі, Улукьой, Пероніт). Є гідротермально-жильні родов. у вулканогенно-осадових породах (рудний район Артвін; родов. Борчка-Шавшат) і осадові родов. в морських відкладах (Істранджа, Чаталджа, Бінкиліч, Аквіран, Маніса), дрібні родов. пластових силікатних руд в метаморфічних г.п. (Кизилджайорен, Алачамдересі і інш.).

Хром. За виявленими запасами хромових руд Т. входить до першої 10-ки країн світу (2000). Численні родов. відомі г.ч. на заході і в центральній частині азійської частини країни. Більшість родов. подиформного типу, приурочені до масивів ультраосновних порід. Найбільше пром. значення мають родов. Східного району, особливо рудний вузол Гулеман, де нараховується бл. 50 рудних тіл в альпінотипних гіпербазитах; подиформні родов. (Сорідаг, Кефдаг і інш.) в несерпентинізованих периодотитах складені масивними рудами. У Півн.-Зах. районі осн. хромітові вузли приурочені до масивів крейдо-еоценових ультрабазитів. У районі Орханелі є дек. десятків рудних тіл-лінз. Важливе значення мають рудні вузли Тавшанли-Дурсунбей (понад 40 рудних тіл), Дагарди-Башерен (бл. 20 рудних тіл), Міхаличчік-Кавак (20 рудних покладів). Родов. Півд.-Західного району генетично пов'язані з мезозойськими офіолітами. Тут нараховується дек. десятків родов., рудні вузли складені пластовими і лінзовими рудними тілами. Окремі родов. (Копдаг і інш.) відомі на півн.-сході Т.

Боксити. Родов. бокситів входять до складу Середземноморської бокситоносної провінції. Осадові діаспорові і діаспор-бьомітові руди утворюють горизонти або пластові і лінзові поклади в пермо-тріасових вапняках. У районі Міляс відомо бл. 20 родов. (найзначніші — Ятаган і Бодра). У районі Адани виділяється родов. Магра-Бьольгесі. У районі Аланія відомо бл. 15 родов. Найбільші — Аксекі-Бьольгесі, Гюндогмуш. У районі Адана є дек. великих родов. залізистих бокситів (Ісляхіє-Бьоль, Дьортйол-Паяс, Акшехір-Ялвач). Вольфрам. В Т. зосереджено 2 % світових запасів руд вольфраму (2002). Скарнові родов. вольфрамових руд розташовані в зах. частині Т.: райони Чанаккале (Тахталидаги, Чакібора), Бурса (Улудаг), Киркалері (Деміркьой), в центральній (родов. Челебідаг) і східній (Кебандере) частинах країни. На найбільшому родов. Улудаг скарново-рудні поклади містять шеєліт, вольфраміт і інш. Запаси руди бл. 10 млн т. Відомі також родов. жильних комплексних вольфрам-сурм'яно-ртутних руд (Гюмюшлер).

Корисні копалини Туреччини

Źródło i licencja